1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київський апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 29 вересня 2020 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року, відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в місті м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_9 , обрано підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 06 листопада 2020 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, через порушення
норм кримінального процесуального закону.
На думку апелянта, в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді відсутні посилання на докази, які отримані під час проведення досудового розслідування на підтвердження того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інший злочин, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілого
Слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_5 є особою молодого віку, визнав вину, щиро розкаявся, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має сім'ю та постійне місце проживання в м. Києві, піклується про хвору матір, яка є інвалідом та потребує лікування і постійного догляду.
Окрім того, захисник звертає увагу на те, що конфлікт виник з вини потерпілого, який безпідставно розпочав бійку, та порвав футболку ОСОБА_5 .
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Оболонським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09 вересня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020100050004921, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КПК України.
08 вересня 2020 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та наступного дня повідомлено про підозру в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
10 вересня 2020 року слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП в місті м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_9 , звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, яке задоволено ухвалою слідчого судді.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання убачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного, заслухано думки прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею з'ясовано що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України, враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_5 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати обґрунтованою підозру, що дає підстави для застосування до нього одного з запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Розглядаючи клопотання про застосування тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , слідчим суддею враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку колегії суддів, такий висновок слідчого судді не узгоджується із матеріалами судового провадження щодо неможливості застосувати до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Зокрема, згідно практики Європейського суду з захисту прав людини, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення в справі «Харченко проти України») на тому, що п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення "законності".
Враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який молодого віку, визнав вину, щиро розкаявся, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має сім'ю та постійне місце проживання в м. Києві, піклується про хвору матір, яка є інвалідом та потребує лікування і постійного догляду, а також те, що в матеріалах справи відсутні дані, які свідчать, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування та суду, здійснював незаконний вплив на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що слідчим суддею безпідставно застосовано до нього винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на відсутність належного обґрунтування існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутнє таке обґрунтування і в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не доведено належним чином наявність таких ризиків прокурором під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Слідчим суддею не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.
На думку колегії суддів, на даному етапі досудового розслідування саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього, процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в місті м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_9 , обрано підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 06 листопада 2020 року включно, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в місті м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_9 ,- задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.
Негайно доставити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де звільнити з-під варти.
Зобов'язати підозрюваного з'являтися за кожною вимогою до суду чи органу державної влади протягом дії запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби та покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити до 06 листопада 2020 року.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 756/11303/20 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_10
Провадженя № 11сс/824/5033/2020 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України