1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 28 вересня 2020 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року,
за участі: представника ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м.Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, яке 29 липня 2020 року вилучено у ході проведення обшуку в період часу з 20 год. 35 хв. до 22 год. 00 хв. за адресою проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ).
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою зобов'язати слідчого повернути майно, яке вилучено в ході проведеного обшуку, а саме:
- ноутбук «НР» с/н SCD7272WZ9
- мобільний телефон марки «Айфон» імеі НОМЕР_1 , ноутбук «НР» с/н CND601INMK, жорсткий комп'ютерний диск с/н 5XT 13746, що належить ОСОБА_9 ;
- банківські картки «ОщадБанк» № НОМЕР_2 , «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , картку банку Аваль НОМЕР_10 ;
- банківські карки «АльфаБанк» VISA platinum, «МоноБанк» НОМЕР_11 , «Bank Clearing house» № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , які належать ОСОБА_10 .
Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що розгляд клопотання слідчого 10 серпня 2020 року здійснено без виклику власника майна, копію ухвали отримано 31 серпня 2020 року, після розгляду клопотання ,апеляційну скаргу подано 03 вересня 2020 року, з дотриманням строку, передбаченого ст. 395 КПК України.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що вилучені під час обшуку банківські картки, не входили до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл ухвалою слідчого судді від 09 липня 2020 року на відшукання за місцем проживання ОСОБА_6 , а вилучений жорсткий диск, ноутбук та мобільний телефон Айфон є особистою власністю дружини ОСОБА_6 ,- ОСОБА_9 .
Звертає увагу на те, що вилучення банківських карток протиправно обмежило ОСОБА_6 в користуванні грошовими коштами, що призвело до скрутного матеріального становища.
Слідчим суддею не наведено підстав вважати, що вказане майно має ознаки речових доказів, оскільки не зазначено, які конкретні відомості, сліди містить вилучене майно, а також яким чином вони могло були використане як знаряддя вчинення злочину.
В судове засідання прокурор не з'явився, 28 вересня 2020 на електронну адресу Київського апеляційного суду надіслав заперечення на апеляційну скаргу та просив проводити розгляд апеляційної скарги без його участі, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Святошинського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 07 травня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020100080002251, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 жовтня 2019 року, ОСОБА_6 , 1988 р.н. зловживаючи довірою заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_11 у сумі 15 000 доларів США, чим своїми умисними корисливими діями спричинив збиткок у великих розмірах.
29 липня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_12 від 09 липня 2020 №759/11401/20 в період часу з 20 год. 35 хв. до 22 год. 00 хв. проведено санкціонований обшук ОСОБА_6 , за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 у ході якого виявлено та вилучено наступні речі, предмети та цінності:
Металевий предмет схожий на жорсткий комп'ютерний диск с/н 5ХТ137Y6; ноутбук «НР» с/н 2СЕ8215ТFZ;Банківська картка «ОщадБанк» № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 ;Банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 ;Банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_4 ;Банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_5 ;Банківська картка «АльфаБанк» на ім'я ОСОБА_6 (валютна на Євро);Банківська картка «АльфаБанк» на ім'я ОСОБА_6 (валютна на долари США);Два блокноти з чорновими записами; флеш накопичувач;ноутбук «НР» с/н CND6011NMK; ноутбук «НР» с/н SCD7272WZ9;Банківська картка «АльфаБанк» ВІЗА Платінум на ім'я ОСОБА_6 ;Банківська картка «МоноБанк» НОМЕР_11 на ім'я ОСОБА_6 ;Банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_9 ; Банківська картка «Bank Clearing house» № НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_13 ; Банківська картка «Bank Clearing house» № НОМЕР_15 ;Банківська картка «Bank Clearing house» № НОМЕР_13 ; Банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_6 ;Банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_16 ;Банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_8 ;Банківська картка «АвальБанк» № НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки «Гугл Піксель 3» імеі НОМЕР_17 з сім-карткою «МТС» № НОМЕР_18 ; мобільний телефон марки «Айфон 11» імеі НОМЕР_1 .
Окрім того, під час вказаного обшуку в спальній кімнаті №1 виявлено гаманець із вмістом наступного: 46 паперових фрагменти зовні схожі на долари США номіналом по 100;6 паперових фрагменти зовні схожі на долари США номіналом по 10;1 паперовий фрагмент зовні схожі на долар США номіналом 20; 14 паперових фрагменти зовні схожі на євро номіналом по 50; 6 паперових фрагменти зовні схожі на євро номіналом по 20; 4 паперових фрагменти зовні схожі на євро номіналом по 10.
30 липня 2020 року відповідно до вимог п. 8 ч. 2 ст. 40, ст. 94, ч. 2 ст. 100, ч. 3 ст.110, на підставі ч.1 ст. 98 КПК України перераховані речі (документи) та майно, яке вилучено в ході проведення санкціонованого обшуку визнано речовими доказами, про що винесено вмотивовану постанову.
03 серпня 2020 року слідчий СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_14 , звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено у ході проведення обшуку в період часу з 20 год. 35 хв. до 22 год. 00 хв. за адресою проживання ОСОБА_6 ,( АДРЕСА_1 ).
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року вказане клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу
Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12020100080002251 про накладення арешту на майно, яке 29 липня 2020 року вилучено у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року в період часу з 20 год. 35 хв. до 22 год. 00 хв. за адресою проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання та прийшов до правильного висновку про наявність підстав для накладення арешту на вказане майно, оскільки слідчим доведено, що, у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження цього майна.
Такі висновки слідчого судді доведено матеріалами провадження, специфікою обставин вчинення та розслідування самого злочину, що потребує проведення певних слідчих дій. Арештоване майно може бути доказом злочину, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що підтверджується відповідним процесуальним рішенням, а саме - постановою старшого слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 30 липня 2020 року (а.с. 18-20). Метою арешту майна є збереження речових доказів, забезпечення кримінального провадження, його завданням є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що прямо передбачено ст. 170 КПК України в якості правових підстав застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.
Посилання апелянтів на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з'ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Окрім того, в суді апеляційної інстанції прокурор долучив постанову про призначення експертизи, в тому числі щодо арешту майна.
Доводи апеляційної скарги про те, що в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не надавався, слід визнати непереконливими, з урахуванням тих обставин, що воно має статус тимчасово вилученого та відповідно до постанови старшого слідчого від 30 липня 2020 року визнано речовим доказом у справі (а.п. 18-20).
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджено достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скаргазахисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, 29 липня 2020 року вилучено у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року в період часу з 20 год. 35 хв. до 22 год. 00 хв. за адресою проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний №759/12633/20 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Справа № 11сс/824/4801/2020 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК України