28 вересня 2020 року м. Київ
Справа №757/32440/15-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/12009/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Голопапи Д.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Писанця В.А. 26 липня 2019 року у м. Києві, повний текст ухвали складений 26 липня 2019 року, у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьмишина Едуарда Миколайовича від 09 листопада 2017 року про відкриття виконавчого провадження, заінтересована особа: ОСОБА_2 (стягувач),
У листопаді 2017 ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною скаргою, в якій просила скасувати постанову головного державного виконавця Кузьмишина Е.М. про відкриття виконавчого провадження ВП №55107872 від 09 листопада 2017 року.
Скарга мотивована тим, що вказана постанова винесена державним виконавцем за заявою особи, яка не надала належним чином оформлених документів, що підтверджують повноваження представника стягувача у виконавчому провадженні, а саме за заявою адвоката Фєтісова Є.П. від 07 листопада 2017 року про примусове виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 201 7 року. Вважає, що ордер адвоката Фєтісова Є.П. не надає йому права на представництво інтересів стягувача у Печерському районному відділі Державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві, оскільки договір про надання правової допомоги від 18 грудня 2014 року, укладений ним із стягувачем ОСОБА_2 , не передбачає представництво його інтересів в органах виконавчої служби.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кузьмишина Едуарда Миколайовича, заінтересовані особи: Головний державний виконавець Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Кузьмишин Е.М. від 09 листопада 2017 року про відкриття виконавчого провадження №55107872 - відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що адвокат Фєтісов Є.П. має право представляти інтереси стягувача ОСОБА_3 в будь-яких державних органах, у тому числі в органах виконавчої служби, ним надано документи, передбачені абз. 2 ч. 4 ст. 16 Закону
України «Про виконавче провадження», а саме свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2671 від 22 червня 2006 року, у зв'язку з чим державним виконавцем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Не погодилась із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 нею подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність ухвали, як такої, що постановлена за неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи. Вказує на те, що стягувач ОСОБА_2 особисто із заявою про примусове виконання рішення суду до виконавчої служби не звертався, а адвокатом Фєтісовим Є.П. на підтвердження своїх повноважень представника стягувана не було надано ні ордера, ні договору про надання правової допомоги із повноваженнями представляти інтереси стягувача у виконавчих провадженнях, ні засвідченого підписами сторін витягу з договору. Договір № 68 про надання правової допомоги від 18 грудня 2014 року, укладений між адвокатом Фєтісовим Є.П. та ОСОБА_2 не містить повноважень адвоката щодо представництва інтересів клієнта у виконавчому провадженні. А посилання суду першої інстанції на наявність у адвоката Фєтісова Є.П. нотаріально посвідченої довіреності, відповідно до змісту якої він наділений правом на представництво інтересів стягувача в Державній виконавчій службі України, у всіх її структурних підрозділах, у тому числі і в Печерському РВ ДВС в м. Києві з приводу виконання рішення суду, не є підставою, що передбачена законом - абз. 2 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» щодо підтвердження повноважень представника у виконавчих провадженнях. За таких обставин, головний державний виконавець Кузьмишин Е. М., не мав права відкривати виконавчі провадження без дотримання вимог абз. 2 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити скаргу на дії державного виконавця, також просить винести окрему ухвалу на суддю Печерського районного суду м. Києва Писанця В.А..
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Яворський В.І. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Інші особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому їх неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого.
Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м.Києва від 19 квітня 2017 року у справі № 757/32440/15-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, вселення та скасування державної реєстрації права власності, задоволені частково.
21 червня 2017 року вказане рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року переглянуто Апеляційним судом м. Києва, та ухвалене нове рішення, яким встановлено факт того, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_5 . Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ј частину квартири АДРЕСА_1 . Вселено ОСОБА_2 у вказану квартиру. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 21 серпня 2018 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 та вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 залишено без змін.
01 серпня 2017 року Печерським районним судом м. Києва видано два виконавчих листи № 757/32440/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору в розмірі 2795, 56 грн та вселення ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 61,62).
07 листопада 2017 року представником стягувача ОСОБА_2 - адвокатом Фєтісовим Є.П. до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві було подано дві заяви про примусове виконання судового рішення в частині стягнення судового збору та в частині вселення. До заяв представником Фєтісовим Є.П. було долучено копію витягу з Договору №68 про надання правової допомоги від 18 грудня 2014 року, копію довіреності від 02 серпня 2017 року та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2671 від 22 червня 2006 року (а.с. 63-66).
09 листопада 2017 року головним державним виконавцем Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьмишиним Е. М. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №55107872 та №55127829 за виконавчими листами №757/32440/15-ц від 01 серпня 2017 року (а.с. 7,9).
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.
Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору.
Згідно із п. 9 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
З наведених обставин справи вбачається, що адвокатом Фєтісовим Є.П., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до Печерського районного відділу ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві було подано дві заяви про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами №757/32440/15-ц від 01 серпня 2017 року, до яких, зокрема на підтвердження повноважень Фетісова Є.П. , щодо подання такої заяви до виконавчої служби, було долучено копію витягу з Договору №68 про надання правової допомоги від 18 грудня 2014 року, копію довіреності від 02 серпня 2017 року та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2671 від 22 червня 2006 року.
Відповідно до п. 2.1. Договору № 68 про надання правової допомоги від 18 грудня 2014 року адвокат Фєтісов Є.П. приймає на себе доручення клієнта ОСОБА_2 про надання клієнту наступної правової допомоги: здійснення захисту прав і законних інтересів клієнта, представництво клієнта та надання йому необхідної правової допомоги в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у цивільній справі за позовом клієнта до ОСОБА_4 , про визнання права власності клієнта на спадкове майно після смерті батька - ОСОБА_5 , а також у всіх інших державних та недержавних органах, у т.ч. у Шостій київській державній нотаріальній конторі, з приводу спадкування клієнтом спадщини свого батька ОСОБА_5 ..
Відповідно до п. 2.2. вказаного договору клієнт надає адвокату право вчиняти від імені клієнта будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та даним договором, необхідні для належного виконання доручення клієнта за цим договором, у тому числі усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти клієнт, зокрема:
- представляти і захищати права, свободи та інтереси клієнта в усіх судах усіх інстанцій, в усіх інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань;
- складати заяви, скарги, клопотання, будь-які інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку, у тому числі підписувати та подавати документи від імені клієнта, а також розписуватися за Клієнта;
- одержувати за клієнта та від імені клієнта будь-які документи у будь-яких органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, від громадян, посадових і службових осіб;
- користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами (т.3 а.с. 189,190)
Отже, адвокат Фєтісов Є.П., як представник ОСОБА_2 на виконання вимог ч.ч.1,4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» надав разом із заявами про відкриття виконавчого провадження копію витягу з Договору №68 про надання правової допомоги від 18 грудня 2014 року із зазначенням всіх повноважень адвоката, серед яких представництво інтересів ОСОБА_2 в усіх інших органах державної влади, а отже і в органах виконавчої служби.
Також представником було надано довіреності від 02 серпня 2017 року, відповідно до якої Фетісов Є.П. наділений правом на представництво інтересів стягувача в Державній виконавчій службі України, у всіх її структурних підрозділах, у тому числі і в Печерському районному відділі Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з приводу виконання рішення суду від 19 квітня 2017 року у справі 757/32440/15-ц. Довіреність видана строк на три роки. (т. 3 а.с. 191-195).
Також у підтвердження того, що Фєтісов Є.П. є адвокатом, ним до заяви про відкриття виконавчого провадження надано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2671 від 22 червня 2006 року.
З урахуванням викладеного, представником стягувача Фєтісовим Є.П. у підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 у державній виконавчій службі надано належні документи, у зв'язку з чим державним виконавцем правомірно винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що до витягу з Договору № 68 про надання правової допомоги від 18 грудня 2014 року, укладеного між адвокатом Фєтісовим Є.П. та ОСОБА_2 не надано ордеру, що є порушенням ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» відхиляються колегією суддів, оскільки на правильність висновків суду першої інстанції не впливають. Крім того, витяг з договору містить повний перелік повноважень адвоката, зокрема щодо представлення інтересів ОСОБА_2 в усіх інших органах державної влади, а отже і в органах виконавчої служби.
Посилання апеляційної скарги на те, що довіреність, якою адвокат наділений правом на представництво інтересів стягувача в Державній виконавчій службі України, у всіх її структурних підрозділах, у тому числі і в Печерському РВ ДВС в м. Києві з приводу виконання рішення суду, не є підставою, що передбачена законом - абз. 2 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» щодо підтвердження повноважень представника у виконавчих провадженнях, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки довіреність та додане до неї свідоцтво адвоката, є належними документами, які підтверджують повноваження представника відповідно до норм ЦПК України, зокрема щодо представництва довірителя в органах виконавчої служби.
Крім того, посилаючись на практику ЄСПЛ, Верховний Суд зазначив, що формалізм у процесі є позитивним і необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено зазначеною статтею Конвенції.
За таких обставин, посилання скаржника на те, що довіреність на представлення інтересів не є належним документом щодо підтвердження повноважень представника у виконавчих провадженнях та ненадання до витягу з договору про надання правової допомоги ордеру адвоката, колегія суддів вважає надмірним формалізмом, що заважає практичному та ефективному виконанню судового рішення та є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стосовно вимоги апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали відносно судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 , у зв'язку з порушенням строків розгляду скарги та допущення недопустимої тяганини у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 385 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції у випадку і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Відповідно до ч.ч.1,10 ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.
Як зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №481/1243/16-ц, правовими підставами постановлення окремої ухвали є: виявлення під час розгляду справи порушень матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Окрема ухвала може бути постановлена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли порушенню саме матеріального або процесуального закону, та які саме права громадян порушено. За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.
Вимоги скаржника про постановлення окремої ухвали не підлягають задоволенню, оскільки окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли, та відповідно правом, а не обов'язком суду вищої інстанції. При цьому порушення строків розгляду скарги на дії державного виконавця, враховуючи навантаження місцевих судів, не є безумовною підставою для постановлення окремої ухвали.
За таких обставин, судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними, а підстави для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 05 жовтня 2020 року.