03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Провадження № 2-к/824/13/2020
25 вересня 2020 року м. Київ
Справа № 824/215/19
Київський апеляційний суд в складі головуючого судді Ящук Т.І., за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року у справі № 58/2019 за позовом Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» про стягнення неустойки та збитків у зв'язку з порушенням умов контракту на поставку товару,
встановив:
06 листопада 2019 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року у справі № 58/2019 за позовом Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» про стягнення неустойки та збитків у зв'язку з порушенням умов контракту на поставку товару.
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 рокустягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» на користь Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» 4514, 64 доларів США пені за порушення строків оплати товару, 720, 11 доларів США штрафу за порушення строків оплати товару, 48 902, 92 доларів США - відшкодування збитків, а також 5500 доларів США відшкодування витрат на правову допомогу та 3231, 74 доларів США витрат по сплаті арбітражного збору, а всього - 62 868, 91 доларів США.
Спір, щодо якого було прийняте рішення, виник із контракту від 05.06.2018 року №05/06, укладеного між заявником Компанією «Roxcel Trading G.m.b.H.» та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап». Зпункту 9.1. контракту вбачається, що компанія «Roxcel Trading G.m.b.H.» та ТОВ Торгова група «Інтерпап» уклали арбітражну угоду про передання на розгляд МКАС всіх спорів, що виникатимуть із контракту від 05.06.2018 року №05/06. У зв'язку з порушенням ТОВ Торгова група «Інтерпап» зобов'язань за контрактом, заявник звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про розгляд спору. Вказує, щоарбітражна угода між заявником та боржником, яка була викладена в контракті на поставку у вигляді арбітражного застереження, є дійсною, ознак недійсності та/або нікчемності не містить.
Вказує, що справу було розглянуто відповідно до регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням Президії ТПП України №25(6) від 27.07.2017 року.
Зазначає, що боржник був належним чином повідомлений про призначення арбітра та про арбітражний розгляд, отже, йому були надані всі можливості подати свої пояснення та захищати себе в арбітражному суді. Представник стягувача направив на адресу боржника пропозицію про добровільне виконання рішення, однак боржник на зазначену пропозицію не відреагував, грошові кошти стягувачу в добровільному порядку не сплатив, будь-яких повідомлень про наміри добровільно виконати рішення стягувачу не надавав.
У запереченнях на вказану заяву представник ТОВ Торгова група «Інтерпап» - Мороз В.П. просить відмовити у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року. Посилається на те, що виконання арбітражного рішення єнесумісним з основами правопорядку держави та таким, що суперечить публічному порядкуУкраїни.
Крім того, відповідача не було належним чином повідомлено про призначенняарбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин відповідач не міг подати свої пояснення. Склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін; порушення арбітражним судом принципу процесуальної рівності сторін арбітражного розгляду.
Звертає увагу на те, що рішення винесено щодо непередбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди.
Так, 17 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт №17/10, згідно з умовами якого позивач поставляв відповідачу на територію України папір та картон. Відповідно до умов п. 9.1 контракту 17/10 «всі спори, які можуть виникнути між сторонами в процесі виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, включаючи спори по тлумаченню та/або виконанню цього контракту, можуть бути передані будь-якою із сторін контракту в господарський суд України, згідно підсудності, передбаченої Господарським процесуальним кодексом України».
Отже, у контракті №17/10 відсутнє арбітражне застереження, тому контракт №17/10 і будь-які вимоги по ньому не є компетенцією МКАС при ТПП України. 05 червня 2018 року у зв'язку із реорганізацією та зміною назви позивача з «Roxcel Handelsgellschaft m.b.H.» на «Roxcel Trаding G.m.b.H.» між сторонами було укладено новий контракт №05/06, згідно з пунктом п. 9.1 якого «Всі спори, розбіжності чи вимоги, що виникають по даному контракту чи у зв'язку із ним, в тому числі, що стосуються його укладання, трактування, виконання, порушення припинення чи недійсність, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його регламенту. Арбітражний суд складається з одноособового арбітра. Місце проведення засідання Арбітражного суду - м. Київ, мова арбітражного розгляду - українська».
Враховуючи те, що спірні взаємовідносини між сторонами розпочалися з 12 березня 2018 року, тоді як контракт №05/06 укладено сторонами 05 червня 2018 року, то кожна вимога позивача, яка ґрунтується на контракті №17/10 і яка задоволена МКАС при ТПП України, є поза межами компетенції арбітражу.
В судовому засіданні представник заявника Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» - Волощук В.В. підтримав заяву, просив її задовольнити, надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року у справі № 58/2019, а також просив стягнути з боржника на користь стягувача судові витрати, понесені Компанією «Roxcel Trading G.m.b.H.», у зв'язку з наданням правової допомоги при розгляді справи про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС.
Представники ТОВ Торгова група «Інтерпап» Мороз В.П. та Шульга В.С. просили відмовити у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року, посилаючись на доводи, викладені у запереченнях на заяву. Також просили відмовити у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки дана справа не є справою позовного провадження, а тому такі витрати не підлягають відшкодуванню.
Представниками ТОВ Торгова група «Інтерпап» також були заявлені клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи учасника ТОВ Торгова група «Інтерпап» - ОСОБА_1 та зупинення розгляду даної заяви Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» до вирішення Господарським судом Полтавської області справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Торгова група «Інтерпап», Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» про визнання недійсним арбітражного застереження. Проте такі клопотання були відхилені судом, оскільки можливість вчинення зазначених процесуальних дій главою 3 розділу ІХ ЦПК України «Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу» не передбачено.
За змістом ст. 477 ЦПК України заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово протягом двох місяців з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Отже залучення третіх осіб до участі у розгляді заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу цивільний процесуальний закон не передбачає.
Зупинення провадження у справі за заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу передбачено ч. 2 ст. 482 ЦПК України у разі, якщо в провадженні суду є заява про скасування цього рішення, - до набрання законної сили ухвалою суду, якою вирішена така заява.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону Україну «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 цього ж Закону.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно із ч. 1 ст. 482 ЦПК України, надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.
Частиною 1 ст. 475 ЦПК України визначено, що питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Згідно з ч. 3 ст. 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Статтею 478 ЦПК України та ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або
б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або
ґ) рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
Виходячи зі змісту викладених норм, при вирішенні заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати, чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність вищевказаних обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися:
- спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном;
- спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.
З матеріалів справи вбачається, що 05 червня 2018 року між Компанією «Roxcel Trading G.m.b.H.» (Австрія) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» (Україна) було укладено контракт № 05/06, відповідно до умов якого Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H.» (продавець) зобов'язався поставити, а відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» (покупець) - прийняти і оплатити товар, асортимент і кількість якого по кожній партії вказуються у відповідних заявках покупця. Покупець надсилає продавцю заявку електронною поштою, а продавець надсилає покупцю підтвердження замовлення електронною поштою протягом трьох робочих днів з дати отримання заявки. Під час відвантаження кожна партія товару супроводжується додатком, надісланим продавцем на адресу покупця (пункт 1.1 контракту).
Умови поставки, оплати, асортимент і кількість товару та додаткові умови, пов'язані з поставкою товару, регулюються додатками до контракту, які складаються на кожну партію товару окремо та є невід'ємною частиною контракту (пункти 1.2 та 12.11 контракту).
Терміни, порядок оплати покупцем за товар, а також додаткові умови і обмеження, пов'язані з оплатою товару, що поставляється, вказується в підтвердженнях замовлень, інвойсах і додатках до контракту (пункт 3.2 контракту).
Пунктом 9.1. контракту сторонами визначено, що всі спори, розбіжності чи вимоги, що виникають по даному контракту чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосується його укладення, трактування, виконання, порушення, припинення чи недійсність, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його Регламенту, у складі одноосібного арбітра у місті Київ.
Тобто вказаний пункт є арбітражним застереженням і підставою для звернення для вирішення спору до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
Посилаючись на порушення ТОВ Торгова група «Інтерпап» умов контракту щодо прийняття і своєчасної оплати поставленого продавцем товару, Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H» звернулася до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Україниіз позовною заявою про стягнення з товариства заборгованості (пені, штрафу збитків).
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 рокупозовну заяву задоволено частково та стягнуто з ТОВ Торгова група «Інтерпап» на користь Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» 4514, 64 доларів США пені за порушення строків оплати товару, 720, 11 доларів США штрафу за порушення строків оплати товару, 48 902, 92 доларів США відшкодування збитків, а також 5500 доларів США відшкодування витрат на правову допомогу та 3231, 74 доларів США витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 62 868, 91 доларів США
Рішення набрало чинності з 07 жовтня 2019 року є остаточним і підлягає негайному виконанню.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що боржником ТОВ «Торгова група «Інтерпап» не надано обґрунтованих доводів та доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року відповідно до вимог вищезазначених норм.
Так, заперечуючи проти задоволення заяви Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року представники ТОВ Торгова група «Інтерпап» посилаються на те, що відповідача не було належним чином повідомлено про призначення арбітра; відповідач був позбавлений права на узгодження одноособового арбітра, натомість МКАС при ТПП України виніс постанову про призначення одноособового арбітра.
Однак такі доводи є необґрунтованими враховуючи наступне.
Частинами другою, третьою статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що сторони можуть за власним розсудом узгодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень пунктів 4 і 5 цієї статті. В разі відсутності такої угоди при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони не домовляться про вибір арбітра, на прохання будь-якої сторони арбітр призначається органом, зазначеним у пункті 1 статті 6.
Відповідно до частини першої статті 31 Регламенту МКАС при ТПП України сторони можуть на власний розсуд погодити процедуру призначення арбітра чи арбітрів за умови дотримання положень цього Регламенту. У разі відсутності такої угоди при арбітражі з одноособовим арбітром, якщо сторони спільно не призначили одноособового арбітра, він відповідно до пункту 3 статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» призначається президентом ТПП України.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Торгова група «Інтерпап» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року у справі № 58/2019 за позовом Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» до ТОВ Торгова група «Інтерпап» про стягнення неустойки та збитків у зв'язку з порушенням умов контракту на поставку товару. Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року у даній справі залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Торгова група «Інтерпап» залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року залишено без змін.
Вказаними судовими рішеннями встановлено, що 17 квітня 2019 року з метою погодження кандидатури арбітра Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H» надіслала ТОВ ТГ «Інтерпап» листа із переліком запропонованих арбітрів для погодження. Протягом двох місяців товариство відповіді щодо погодження кандидатури арбітра не надало, у зв'язку з чим 10 червня 2019 року Компанія надіслала до МКАС при ТПП України повідомлення про те, що сторони не дійшли згоди щодо кандидатури арбітра, а 19 червня 2019 року президент ТПП України прийняв постанову про призначення арбітра в порядку частини першої статті 31 Регламенту МКАС при ТПП України.
Залишаючи без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року, Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року зазначив, що встановлені обставини спростовують твердження ТОВ ТГ «Інтерпап» про те, що товариству не було надано можливості взяти участь у погодженні кандидатури арбітра. Посилання заявника на те, що арбітражний суд відхилив його клопотання про надання додаткового строку для погодження процедури арбітра, є безпідставними, оскільки Регламентом МКАС при ТПП України такої процедури не передбачено.
Таким чином, арбітр був призначений президентом ТПП відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та Регламенту МКАС при ТПП України, а ТОВ ТГ «Інтерпап» мало можливість спільно з Компанією «Roxcel Trading G.m.b.H» реалізувати своє право на призначення арбітра, проте цим правом не скористалось, у зв'язку з чим відсутні підстав вважати, що арбітражна процедура не відповідала угоді сторін.
З рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року вбачається, що до МКАС при ТПП України 08 липня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 05 липня 2019 року з додатками, в якому відповідач вважає заявлені позивачем вимоги безпідставними та необґрунтованими і просить Арбітражний суд відмовити у їх задоволенні.
З викладеного вбачається, що відповідач ТОВ Торгова група «Інтерпап» було належним чином повідомлено про арбітражний розгляд, та ним було подано пояснення, в яких викладено свої заперечення щодо позову.
Заперечення представників ТОВ Торгова група «Інтерпап» проти задоволення заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС також полягають у тому, що справа, яка була розглянута 07 жовтня 2019 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України, є поза межами компетенції арбітражного суду, виходячи з того, що спірні взаємовідносини сторін розпочались 12 березня 2018 року на підставі раніше укладеного контракту № 17/10, який передбачав вирішення спору господарським судом, а контракт № 05/06 було укладено 05 червня 2018 року і не може розповсюджуватись на спірні правовідносини.
Проте зазначені заперечення суд відхиляє, оскільки вони не знайшли підтвердження при розгляді даної заяви Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H».
Так, Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України у рішенні від 07 жовтня 2019 року у даній справізаява відповідача про відсутність компетенції МКАС при ТПП України визнана необґрунтованою, оскільки контракт № 17/10 від 17 жовтня 2016 року був укладений між відповідачем та Компанією «Roxcel Handelsgellschaft m.b.H».
Згідно з Реєстром суб'єктів господарської діяльності Республіки Австрія компанія позивача «Roxcel Trading G.m.b.H.» була створена 04.12.2017 року, рішенням загальних зборів від 10.04.2018 року було здійснено розподіл для залучення активів Компанії «Roxcel Handelsgellschaft m.b.H» відповідно до угоди про поділ та поглинання торгової компанії від 02.03.2018 року. Таким чином, станом на 10.04.2018 року контракт № 17/10 від 17 жовтня 2016 року, стороною (продавцем) в якому була Компанія «Roxcel Handelsgellschaft m.b.H», втратив свою актуальність. Саме в зв'язку з вищевикладеним та враховуючи, що позивач (Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H.»») не мав жодного відношення ні до укладання, ні до виконання контракту № 17/10 від 17 жовтня 2016 року, сторонами по справі був укладений контракт № 05/06 від 5 червня 2018 року;
Крім того, поставка товару за всіма заявками відповідача в рамках контракту № 05/06 від 5 червня 2018 року була підтверджена сторонами шляхом укладання 12 липня 2018 року додаткової угоди № 2 до контракту № 05/06 від 05 червня 2018 року, в пунктах 1 та 2 якої зазначено, що поставка на підставі всіх заявок, які були погоджені сторонами до укладання контракту № 05/06 від 5 червня 2018 року, здійснюється в рамках і на умовах цього контракту.
Також Київським апеляційним судом в ухвалі від 15 січня 2020 року у справі № 824/227/19 про оскарження зазначеного рішення МКАС при ТПП України встановлено, що предметом дослідження та встановлення виконання сторонами зобов'язань були заявки на поставку кожної окремої партії товару, які врегульовані додатками до контракту №05/06, що є невід'ємною частиною цього контракту. Доказів, що предметом розгляду оскаржуваного рішення були поставки товарів, які були врегульовані додатками, які були невід'ємною частиною іншого контракту, заявником не надано. Отже, посилання представника ТОВ Торгова група «Інтерпап» на відсутність компетенції МКАС при ТПП щодо розгляду даного спору суд визнав недоведеними.
Таким чином, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року у справі № 58/2019 було предметом оскарження в Київському апеляційному суді, як суді першої інстанції, та Верховному Суді, як суді апеляційної інстанції, та судами встановлено відсутність підстав для його скасування.
Також заперечуючи проти задоволення заяви Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H» про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року, представники ТОВ Торгова група «Інтерпап» посилались на те, що зазначене рішення суперечить публічному порядку України, оскільки в ньому не встановлено еквівалент суми стягнення в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на день проголошення такого рішення.
Проте такі заперечення суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).
Згідно з статтею 12 Закону України «Про міжнародне приватне право» , яка передбачає застереження про публічний порядок, норма права іноземної держави не застосовується у випадках, якщо її застосування призводить до наслідків, явно несумісних з основами правопорядку (публічним порядком) України. У таких випадках застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок з правовідносинами, а якщо таке право визначити або застосувати неможливо, застосовується право України. Відмова в застосуванні права іноземної держави не може ґрунтуватися лише на відмінності правової, політичної або економічної системи відповідної іноземної держави від правової, політичної або економічної системи України.
Відповідно до пункту 85 Постанови Верховного Суду від 25 січня 2019 року по справі №796/165/18, як правило, застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення є своєрідним механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними і, таким чином, охороняє публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього. Застереження про публічний порядок у міжнародному цивільному процесі не допускає визнання на території держави рішення арбітражного суду, якщо в результаті його виконання буде вчинено дії, які прямо заборонені законом або заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави.
Таким чином, головним завданням застереження про публічний порядок у міжнародному праві є вирішення колізій права різних країн.
Об'єктом застереження про публічний порядок є міжнародні приватноправові відносини, а предметом - незастосування іноземного права, яке обране для регулювання цивільно-правових відносин з іноземним елементом, якщо його застосування порушує публічний порядок держави. У цьому разі застереження про публічний порядок врегульовує самостійну сферу суспільних відносин, яка не залежить від сфери міждержавних відносин.
Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов'язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.
Разом з тим, спір між сторонами Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H.» та ТОВ Торгова група «Інтерпап», як юридичними особами та самостійними учасниками господарського обороту, виник у зв'язку з неналежним виконанням умов контракту № 05/06 від 05 червня 2018 року про поставку товару, укладеного у м. Відні ( Австрія), відповідно до п. 9.2 якого правом, що регулює даний контракт, є матеріальне право України.
Як вбачається з умов укладеного між сторонами контракту, пунктом 2.1 контракту від 05 червня 2018 року № 05/06 визначено, що ціни встановлюються в євро/доларах за 1 метричну тонну (МТ) нетто і повинні бути узгоджені і вказані в додатках до цього контракту на кожну партію товару.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютне регулювання в Україні ґрунтується на таких принципах, зокрема, як свобода здійснення валютних операцій, що передбачає право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті.
В абзаці третьому пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» роз'яснено, що виходячи з відповідних міжнародних договорів і чинного законодавства України про валютне регулювання, в резолютивній частині ухваливикладається висновок про відмову в задоволенні клопотання, коли для його позитивного вирішення немає підстав, або про задоволення клопотання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (арбітражу) на території України з викладенням змісту цього рішення та визначенням сум, що підлягають стягненню, в зазначеній у рішенні валюті у випадках, коли грошові зобов'язання виникли і мають виконуватись в іноземній валюті.
Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. Такий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року (справа №723/304/16-ц).
Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться також постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.
Отже, судом не встановлено, а представниками ТОВ Торгова група «Інтерпап» не доведено, що рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті суперечить публічному порядку України та національному законодавству.
Таким чином, при розгляді заяви Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H» про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року судом було встановлено, що арбітражна угода не визнана недійсною; боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; рішення вже стало обов'язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом.
Заява подана у передбачені ст.475 ЦПК України строки та до неї приєднано необхідний перелік документів, що визначений ст.476 цього Кодексу та ч.2 ст.36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 479 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
З огляду на викладене, судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року у справі № 58/2019.
Отже, заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 7 жовтня 2019 року у справі № 58/2019 слід задовольнити та видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року у справі № 58/2019 за позовом Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» до ТОВ Торгова група «Інтерпап» про стягнення неустойки та збитків у зв'язку з порушенням умов контракту на поставку товару, а саме: про стягнення 4514, 64 доларів США пені за порушення строків оплати товару, 720, 11 доларів США штрафу за порушення строків оплати товару, 48 902, 92 доларів США відшкодування збитків, а також 5 500 доларів США відшкодування витрат на правову допомогу та 3231, 74 доларів США витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 62 868, 91 доларів США.
Також 22 травня 2020 року представник Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» - адвокат Зубков А.Є., який подавав заяву Компанії про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС, подав заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у даній справі, у розмірі 1000 доларів США ( а.с. 193-195, т. 1)
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад таких витрат визначений в ч. 3 ст. 133 ЦПК України. Такими витратами є: витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з копії договору № 1 від 23.01.2019 року, укладеного між компанією «Roxcel Trading G.m.b.H.» та адвокатським об'єднанням «Сталеві адвокати», а особі голови об'єднання адвоката Зубкова А.Є., замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок надання юридичних послуг замовнику , пов'язаних із захистом інтересів замовника в Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України ( а.с. 196 - 202, т. 1).
Додатковою угодою від 05 листопада 2019 року до договору про надання правової допомоги № 1 від 23.01.2019 року передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок щодо надання юридичних послуг замовнику, пов'язаних із захистом інтересів замовника у Київському апеляційному суді, а саме - визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 07 жовтня 2019 року.
Вартість послуг за цим договором становить 1000 доларів США та складається з : підготовки пакету документів в Київський апеляційний суд про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 07.10.2019 року - 700 доларів США; представництво інтересів замовника в суді по даній справі незалежно від кількості засідань - 300 доларів США ( а.с. 203 -204, т. 1).
Відповідно до інвойсу Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» від 04.05.2020 року та виписки з банківського рахунку АО «Сталеві адвокати» від 15.05.2020 року, заявником було сплачено на рахунок адвокатського об'єднання 1000 доларів США за надання правової допомоги ( а.с. 205-206, т. 1)
Заперечення представників ТОВ «Торгова група «Інтерпап» про відсутність в матеріалах справи даних про те, що адвокат Волощук В.В., який представляє інтереси Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» у судових засіданнях, належить до вказаного адвокатського об'єднання, спростовується змістом ордеру серії ХВ № 1535, що виданий керівником адвокатського об'єднання «Сталеві адвокати» ( м. Харків) Зубковим А.Є., відповідно до якого представництво інтересів Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» у Київському апеляційному суді здійснює адвокат Волощук В.В. ( а.с. 244, т. 1).
Також представники ТОВ Торгова група «Інтерпап», заперечуючи проти задоволення заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, посилались на те, що відшкодування витрат на правову допомогу у даній справі є неможливим, оскільки заявником подана заява про надання дозволу на виконання рішення МКАС, що розглядається не у позовному провадженні, тоді як згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18 відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження.
Проте вказані посилання суд вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, зазначена справа є справою окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, заяву в якій Верховний Суд залишив без розгляду. При цьому відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, що регулює порядок розгляду справ окремого провадження, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 березня 2020 року у справі № 824/146/19 у справі про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 26 листопада 2018 року, Верховний Суд визнав правильними висновки Київського апеляційного суду про наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу. При цьому зазначив, що доводи апеляційної скарги щодо неможливості стягнення витрат у іноземній валюті, є необґрунтованими, оскільки така форма оплати була передбачена умовами договору.
Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
З викладеного вбачається, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні положення договірного права, які надають юридичним особам приватного права можливість визначати умови договору, в тому числі, щодо ціни (вартості) послуг, за згодою сторін на власний розсуд.
Таким чином, при підписанні додаткової угоди до договору стягувач та адвокатське об'єднання узгодили вартість та чіткий перелік юридичних послуг, які надаються адвокатським об'єднанням у справі.
Щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката слід зазначити, що згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак, обґрунтованих доводів щодо неспівмірності витрат на правову допомогу, що полягала у підготовці пакету документів в Київський апеляційний суд про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 07.10.2019 року (вартість послуги - 700 доларів США) та представництві інтересів замовника в суді по даній справі незалежно від кількості засідань ( вартість послуги - 300 доларів США ), представниками ТОВ Торгова група «Інтерпап» не наведено.
Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ Торгова група «Інтерпап» на користь Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» 1000 доларів США витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, з ТОВ Торгова група «Інтерпап» підлягає стягненню 960 грн. судового збору, сплата якого підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією.
Керуючись ст.ст. 23, 474, 478, 479 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року- задовольнити.
Надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року, ухваленого у складі одноособового арбітра Павліковської Л.А., у справі № 58/2019 за позовом Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» про стягнення 4514, 64 доларів США пені за порушення строків оплати товару, 720, 11 доларів США штрафу за порушення строків оплати товару, 48 902, 92 доларів США - відшкодування збитків, а також 5500 доларів США відшкодування витрат на правову допомогу та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору 3231, 74 доларів США.
Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 жовтня 2019 року, ухваленого у складі одноособового арбітра Павліковської Л.А., у справі № 58/2019 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» на користь Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» 4514, 64 доларів США пені за порушення строків оплати товару, 720, 11 доларів США штрафу за порушення строків оплати товару, 48 902, 92 доларів США - відшкодування збитків, а також 5500 доларів США відшкодування витрат на правову допомогу та 3231, 74 доларів США витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 62 868 (шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) доларів США 91 цент.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» на користь Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» 960 гривень судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» на користь Компанії «Roxcel Trading G.m.b.H.» витрати на правову допомогу в сумі 1000 ( одна тисяча) доларів США.
Відомості щодо учасників справи:
Стягувач: Компанія «Roxcel Trading G.m.b.H.» (Австрія), комерційний код - 20996217, юридична адреса: 1092, Австрія, м. Відень, Турнгассе, 10 ( 1092, Vienna, Austria, Thurgasse,10);
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап», код ЄДРПОУ 35137937, м. Полтава, вул. Соборності, 66, кімната 608.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду. У разі, якщо ухвала не буде оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, вона набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після перегляду справи судом апеляційної інстанції
Суддя Ящук Т.І.