21 вересня 2020 року м. Київ
Справа №359/10103/17
Апеляційне провадження №22-ц/824/9650/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Дроздової Ж.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Вознюка С.М. 05 січня 2018 року в м. Бориспіль, повний текст рішення складено 12 січня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно,
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що його покійна бабуся ОСОБА_3 - мала у своїй власності житловий будинок в АДРЕСА_1 . За час свого життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з яким заповідає у власність своєму онуку ОСОБА_2 дану хату. Свідоцтва на право власності на житловий будинок бабуся не отримувала. Враховуючи наведене, позивач просив визнати за ним право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті його бабусі ОСОБА_3 .
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно - задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок, загальною площею 46,90 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 , вартістю 49145, 00 коп, що належав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати в розмірі 640,00 грн судового збору віднесені на рахунок позивача.
Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач, як спадкоємиць за заповітом, має право на набуття права власності на житловий будинок, після смерті його бабусі ОСОБА_3 .. У зв'язку з цим він має право на отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке він не зміг отримати з незалежних від нього причин.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 року виправлено описку в резолютивній частині рішення щодо визначення місця проживання позивача (а.с.69-70).
Не погодився з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , його представником подана апеляційна скарга, в якій наголошується на невідповідності висновків суду обставинам справи та порушенні норм матеріального та процесуального права. Вважає, що зазначеним рішенням суд позбавив його права власності на частку у спільному майні, тобто вирішив питання про його право на власність без його участі, чим порушив право на судовий захист. Вказує на те, що зазначений об'єкт нерухомого майна увійшов до складу спадщини, яку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували після свого батька, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 28 жовтня 2003 року та технічним паспортом на будинок по АДРЕСА_2 , у якому зазначений рік побудови літньої кухні - 1900 . Зазначає, що ОСОБА_2 не надав суду доказів прийняття спадщини у шестимісячний строк. ОСОБА_1 зазначає, що оскільки він у розгляді справи участі не брав, а тому просить суд викликати та допитати свідків, зазначених у апеляційній скарзі, а також дослідити та приєднати до матеріалів справи копії документів доданих до апеляційної скарги.
На підставі викладеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 - адвокат Новоселецька О.А. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила про задоволення заявлених в апеляційній скарзі вимог.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Сацик В.О. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.
Відповідач Сошниківська сілька рада бориспільського району Київської області свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому процесуальним законом порядку (а.с.107), причини неявки суду не повідомили. Тому керуючись ст.ст. 371,372 ЦПК України колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, які з'явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим повторно Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 12 жовтня 2017 року (а.с.7).
За життя, а саме 22 квітня 1963 року, ОСОБА_3 склала заповіт про те, що усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповідає у власність своєму онуку ОСОБА_2 (а.с.6).
Згідно з довідкою Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 22 листопада 2017 року, померла ОСОБА_3 була зареєстрована по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: с. Сошників, Бориспільського району, Київської області і проживала в даному будинку (а.с.10,58).
Позивач ОСОБА_2 за паспортними даними зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 12 березня 1978 року (а.с.5)
На замовлення позивача суб'єктом оціночної діяльності ПП «Авто-Експрес» 15 листопада 2017 року був складений звіт про оцінку нерухомого майна, яким є житловий будинок, що розташований на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 та визначена його оціночна вартість в розмірі 49145 (сорок дев'ять тисяч сто сорок п'ять) гривень (а.с.11-49).
З листа приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Криворучко О.В. вбачається, що нотаріусом роз'яснено ОСОБА_2 про те, що ним пропущений встановлений строк для прийняття спадщини та його право на звернення до суду з заявою про встановлення факту прийняття спадщини (а.с.50).
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину виданого державним нотаріусом Бориспільської державної нотаріальної контори Черненко Н.Б. 28 жовтня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом майна померлого ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 , належного померлому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Сошниківської сільської ради 06 червня 2003 року № 217 та зареєстрованого в Бориспільському районному бюро техінвентаризації 18 червня 2003 року (а.с.73,80).
Право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 зареєстровано в установленому законом порядку, що підтверджується витягом №2101377 від 26 листопада 2003 року (а.с.81).
Матеріали справи містять також копії технічних паспортів на будинок АДРЕСА_2 від 21 квітня 2003 року та від 06 листопада 2018 року (а.с.82-83, 109-114).
Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.84,85).
З листа Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне «Бюро технічної інвентаризації» від 06 листопада 2018 року № 17110 вбачається, що при проведенні поточної інвентаризації 06 листопада 2018 року було виявлено самочинно збудовані житлові добудови та певні надвірні будівлі. Також в листі зазначено, що згідно з довідкою Сошниківської сільської ради про присвоєння поштової адреси від 13 квітня 2018 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок, який зазначений як літня кухня літерою «Е» за адресою: АДРЕСА_2 та видана ухвала Бориспільського міськрайонного суду від 22 березня 2018 року про визнання права власності на житловий будинок за ОСОБА_2 (а.с.115).
Відповідно до ст. 86 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними.
В особистій власності громадянина, згідно з положеннями ст. 101 цього Кодексу, може бути один жилий будинок (або частина його).
В порядку ч.ч. 1,2 ст. 523 цього Кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
За змістом ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.
Згідно з положеннями ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
В порядку ст.ст. 560,561 цього Кодексу спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до п.4 та п. 5 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
В силу ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з положеннями ч.ч.1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В порядку ч.1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з положеннями п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи наведені положення процесуального закону першочергово підлягає до вирішення апеляційним судом питання про наявність порушеного права особи, яка звернулась з апеляційною скаргою не будучи учасником справи в суді першої інстанції.
Так, на підтвердження порушеного права ОСОБА_1 були надані документи, що підтверджують набуття ним права власності на частку у домоволодінні та на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 .
З листа Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне «Бюро технічної інвентаризації» від 06 листопада 2018 року № 17110 вбачається, що присвоєння поштової адреси на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 відбулось на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 22 березня 2018 року про визнання права власності на житловий будинок за ОСОБА_2 , тобто на підставі судових рішень у вказаній справи. При цьому зазначено, що раніше цей будинок був зазначений як літня кухня літерою «Е» за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, вирішуючи питання про право власності на будинок АДРЕСА_1 , який раніше був визначений як літня кухня у домоволодінні АДРЕСА_2 , суд першої інстанції вирішив питання про право особи, яка звернулась з апеляційною скаргою - ОСОБА_1 , як співвласника цього майна. При цьому та обставина, що позивач ОСОБА_2 є другим співвласником цього майна не виключає порушення права ОСОБА_5 , так як вбачається з наданих документів їх частки у цьому спільному майні в натурі не виділені.
Вирішуючи спір по суті суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
З наведених обставин справи вбачається, що на підставі заповіту позивач мав право на спадкування усього майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_3 . Також матеріали справи не містять даних про час побудови цього будинку, прийняття його в експлуатацію, реєстрацію права власності та складу осіб, які проживали в ньому. При цьому слід зазначити, що хоча за діючим на той час законодавством виникнення права власності не пов'язувалось з моментом його державної реєстрації, проте право власності посвідчувалось певними правовстановлюючими документами та підлягало державній реєстрації. А тому висновок суду першої інстанції про те, що у спадкодавця - ОСОБА_3 виникло право власності на вказаний житловий будинок не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах та вимогах чинного законодавства.
Враховуючи, що до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, що право власності спадкодавця ОСОБА_3 на будинок АДРЕСА_1 не підтверджено належними та допустимими доказами, відсутні правові підстави для висновку про набуття позивачем права власності на цей об'єкт нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні та судом першої інстанції не вказані дані про фактичне прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_3 , про обставини прийняття чи причини неприйняття спадщини позивачем та/або іншими особами після смерті ОСОБА_3 , поважні причини пропуску позивачем встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Таким чином, судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що згідно з п.п.1,2 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
А отже доводи апеляційної скарги особи, яка не брала участі у розгляді справи знайшли своє підтвердження матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2018 року - скасувати та постановити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 01 жовтня 2020 року.