апеляційне провадження №22-ц/824/8142/2020
справа №754/732/20
17 вересня 2020 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 березня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Зотько Т.А.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Автобусного парку №6 про визнання недійсною довідки, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсною довідку філії КП "Київпастранс" Автобусний парк №6 від 05 вересня 2019 року №98/05 про заробітну плату ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження з 04 травня 1986 року по 05 травня 1986 року, із якої визначається пенсія; зобов'язати КП "Київпастранс" Автобусний парк №6 видати нову довідку про заробітну плату за роботу в зоні ЧАЕС з 04 травня 1986 року по 05 травня 1986 року на 645,64 крб. та стягнути 0,01 грн. донарахованої заробітної плати.
Вимоги обґрунтовує тим, що є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом 2 групи у зв'язку із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ступінь втрати професійної працездатності 70%.
З 04 травня 1986 року по 05 травня 1986 року був зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
05 вересня 2019 року КП "Київпастранс" видало довідку №98/05 про його заробітну плату в зоні відчуження у вказаний період, яка склала 141,88 крб.
Поряд з цим, дані цієї довідки не відповідають нормативним документам, які регулювали пільгове нарахування оплати за час знаходження на ЧАЕС, розмір доплати має складати 645,64 грн.
Вимоги в частині стягнення 0,01 грн. обґрунтовує тим, що з урахуванням Указу Президента України про грошову реформу від 25 серпня 1996 року №762/96 це відповідає різниці між сумою в карбованцях, що була визначена в оспорюваній довідці, та сумою, яка згідно із доводами позовної заяви мала бути відображена в дійсності.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі посилається на те, що суд безпідставно не прийняв як доказ розрахунки, що наведені у позовній заяві. Вказує, що розрахунки математичні і це не потребує залучення фахівців для перевірки їх правильності.
Вказує, що суд не застосував положень постанови Ради Міністрів УРСР від 08 травня 1986 року №168-5 та постанови Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року №207-7.
Вважає безпідставним посилання суду на те, що розраховану заробітну плату не індексують і не виплачують, а лише враховують при обчисленні пенсії. Вказує, що таке суперечить Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи".
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача посилається на те, що розрахунки здійснювались вірно, заробітна плата позивачу за роботи в зоні відчуження виплачена з урахуванням коефіцієнта 2 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7. Преміювання здійснено відповідно до діючої на підприємстві системи у відповідності до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦ РПС від 07 травня 1986 року №1531/10-43 і умов колективного договору, яким премія передбачена в розмірі 25%. Окрім того, згідно із наказом підприємства відповідачу також виплачено премію у розмірі 20 крб за участь в роботах по ліквідації наслідків аварії.
Вказує, що позовна заява ґрунтується на нормативно-правових актах, які носили рекомендаційний характер і передбачали коливання тарифних ставок, у зв'язку із чим розрахунок позивача не можна брати до уваги.
В судовому засіданні представник відповідача Горбач Г.В. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІ групи довічно, причина інвалідності: захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З довідки від 15 липня 2019 року №76/06 убачається, що ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий у роботах, що передбачені Постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 № 1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 06 червня 1986 року №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 з 04 травня 1986 року по 05 травня 1986 року.
Відповідно до довідки №98/05 від 05 вересня 2019 року, виданої філією КП "Київпастранс" Автобусний парк №6 за роботу в зоні відчуження ОСОБА_1 виплачена заробітна плата за період з 04 травня 1986 року по 05 травня 1986 року в загальному розмірі 141,88 крб. з урахуванням коефіцієнта 2 відповідно до постанови Ради міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7. Оплата була здійснена з врахуванням погодинної тарифної ставки при роботі в зоні відчуження, оплату з врахуванням кратності, доплату за роботу у вихідні та понаднормові, надбавку за класність, нічні, премію у розмірі 25% та збережений середній заробіток за основним місцем роботи.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги та положення нормативно-правових актів, що регулюють оплату праці осіб, які безпосередньо брали участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження у 1986 році, преміювання позивача було здійснене на підставі діючого законодавства, йому, як водію 1-го класу, виплачена премія в розмірі 25% згідно наказу №1078 від 28 листопада 1986 року в розмірі 20 крб., відтак довідка враховує всі виплати.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Доводи скаржника про те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права та не застосованоположень постанови Ради Міністрів УРСР від 08 травня 1986 року №168-5 та постанови Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року №207-7, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.
Статтею 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року за №22-1 унормовано, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
За змістом вказаних правових норм роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період, а видача довідки про грошове забезпечення, яке фактично не отримувалось, суперечить вимогам законодавства.
Доводи скаржника щодо застосування при розрахунку подвійної тарифної ставки згідно постанови Ради Міністрів УРСР від 08 травня 1986 року №168-5 є помилковими, оскільки цією постановою керівникам підприємств та організацій надано право здійснювати оплату праці по завищеним тарифним ставкам і окладам до 100%, тобто не установлено обов'язку здійснювати оплату з підвищенням тарифу на 100%.
Окрім того, постановою Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року №207-7 надано право (а не обов'язок) керівникам підприємств та організацій, що виконують роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, встановлювати премії в максимальному розмірі 60 відсотків тарифної ставки (окладу) на місяць.
З даних довідки №98/05 від 05 вересня 2019 року, виданої філією КП "Київпастранс" Автобусний парк №6, убачається про зазначення в ній тих видів нарахувань, які фактично позивачем були отримані, а саме грошове забезпечення з врахуванням погодинної тарифної ставки при роботі в зоні відчуження, з врахуванням коефіцієнту кратності, доплату за роботу у вихідні та понаднормові, надбавку за класність, нічні, премію у розмірі 25% та збережений середній заробіток за основним місцем роботи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 березня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 жовтня 2020 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова