справа № 198/331/20
провадження № 1-кс/0198/50/20
іменем України
08 жовтня 2020 року слідчий суддя Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , законного представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , слідчого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Юр'ївка Дніпропетровської областізаяву адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_3 , про відвід слідчого СВ Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2020 за № 12020040620000130, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
До Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява адвоката ОСОБА_4 (представника ОСОБА_3 ), подана на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, про відвід слідчого СВ Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2020 за № 12020040620000130.
В обґрунтування заяви про відвід адвокат ОСОБА_4 посилається на те, що 02.09.2020 під час проведення слідчого експерименту у вказаному кримінальному провадженні слідчий ОСОБА_7 особисто визначила місце зіткнення потерпілої з транспортним засобом, вказувала учасникам слідчого експерименту які саме дії необхідно вчинити, де стати, що показувати. Вважає, що внаслідок таких дій слідчого сфальсифіковано обставини кримінального провадження, що в свою чергу на думку адвоката свідчить про наявність в діях слідчого упередженості та особистої заінтересованості в результатах провадження.
ОСОБА_3 в судовому засіданні 21.09.2020 підтримав заяву про відвід, подану його представником.
Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтримав заяву про відвід, уточнивши підстави для відводу, оскільки вважає, що слідчий ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020040620000130, діяла упереджено (з обвинувальним нахилом) та була особисто заінтересована у результатах кримінального провадження. Адвокат зазначив, що на його думку слідчий суддя під час розгляду заяви про відвід може дати оцінку проведеному 02.09.2020 слідчим ОСОБА_7 слідчому експерименту на предмет його допустимості як доказу у кримінальному провадженні.
Слідчий ОСОБА_7 пояснила, що з її боку не існує будь-якої заінтересованості або упередженості під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12020040620000130. Зазначила, що вона належним чином виконувала та продовжує виконувати функції слідчого в порядку, передбаченому чинним законодавством. Вважала заяву про відвід такою, що не підлягає задоволенню.
Представник потерпілої ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення заяви про відвід.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, заяву про відвід слідчого ОСОБА_7 , дослідивши наданий адвокатом ОСОБА_4 відеозапис, допитавши свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протокол слідчого експерименту та інші наявні в матеріалах справи документи, вважає, що заява про відвід не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні , якщо він особисто заінтересований у результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості.
Проте, підстави, визначені статтею 77 КПК України, під час розгляду заяви про відвід слідчого не встановлені, не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявність обставин, які б свідчили власне про особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження або викликали сумніви в неупередженості слідчого ОСОБА_7 та унеможливлювали проведення нею слідчих дій у кримінальному провадженні.
Так, при дослідженні змісту заяви про відвід слідчого ОСОБА_7 , виходячи з пояснень адвоката в судовому засіданні та в ході судового розгляду заяви про відвід встановлено, що останній по суті зводиться до спроби у такий спосіб визнати недопустимими зібрані слідчим докази у кримінальному провадженні, а також до незгоди з процесуальними діями (поведінкою) слідчого в ході проведення слідчого експерименту та припущень заявника щодо заінтересованості та упередженості слідчого.
Однак, наведені заявником обставини для відводу слідчого не можуть слугувати достатньою підставою для того, щоб ставити його незаінтересованість та неупередженість у кримінальному провадженні під обґрунтований сумнів.
Інші фактичні обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в незаінтересованості або неупередженості слідчого, судом не встановлені.
Окремо необхідно наголосити, що саме по собі вирішення питань, пов'язаних з встановленням можливих порушень слідчим норм КПК під час проведення слідчих дій, за відсутності доказів упередженості та особистої заінтересованості в результатах кримінального провадження не належать до компетенції суду під час розгляду заяви про відвід.
Слідчий суддя, який приймає рішення на стадії досудового розслідування, не наділений повноваженнями щодо визнання доказів недопустимими, це питання повинно вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті пред'явленого обвинувачення, оскільки питання допустимості відносно поданих учасниками кримінального провадження доказів, здійснення їх перевірки та співставлення з іншими доказами можливо тільки під час судового розгляду або у нарадчій кімнаті при вирішенні справи по суті та ухваленні рішення.
До того ж, виходячи зі змісту ст. 89 КПК України, подавати клопотання про визнання доказів недопустимими наділені лише сторони кримінального провадження, до яких віднесено з боку обвинувачення: слідчого, дізнавача, керівника органу досудового розслідування, керівника органу дізнання, прокурора, а також потерпілого, його представника та законного представника у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, виправданого, особу, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхніх захисників та законних представників (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, сторони кримінального провадження, серед інших прав, також мають право заявляти клопотання, зауважувати та звертати увагу суду про недопустимість, неналежність і недостовірність будь-якого доказу в кримінальному провадженні, але тільки за наявності відповідного статусу сторони кримінального провадження та під час його судового розгляду.
Виходячи з всього викладеного вище, суд вважає заяву адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_3 , про відвід слідчого ОСОБА_7 необґрунтованою, оскільки не доведено наявність особистої заінтересованості або упередженості слідчого при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження № 12020040620000130.
Керуючись ст.ст. 77, 81, 369- 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , про відвід слідчого СВ Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2020 за № 12020040620000130, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1