Справа №757/15593/20-пГоловуючий у І інстанції: Карабань В.М.
Провадження №33/824/3776/2020
18 вересня 2020 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року,
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати через порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом неправильно застосовано норми ч.1 ст.130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а не за відмову від проходження такого огляду.
Також, на переконання апелянта, судом безпідставно залишено без розгляду його клопотання про направляння справи про притягнення його до адміністративної відповідальності для розгляду за місцем його реєстрації та проживання в м.Львові, чим порушено підсудність розгляду даної справи.
Вважає, що допущені судом порушення вимог діючого законодавства є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
За наслідками апеляційного розгляду просить постанову суду скасувати, а провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити.
Крім цього, ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він перебував на самоізоляції за місцем проживання в Львові, в зв'язку з чим був позбавлений можливості прибувати в судові засідання, про що повідомляв суд першої інстанції (відповідні докази наявні в матеріалах справи (а.с.17, 20, 21 т.1).
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Рязанова С.П. в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 22 березня 2020 року о 15 год. 32 хв. керував транспортним засобом «Тойота Рав4» д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Тимрязівська, 24 в місті Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чимпорушив п.2.5 ПДР України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , він у зазначеному місці та час керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Викладені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків, які є належними і допустимими доказами по справі, а їх присутність під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку підтверджується відеозаписом події.
Оскільки ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи з порушенням правил підсудності спростовуються положеннями ст.276 КУпАП про те, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем його вчинення. Розгляд справ за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників можливо лише у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.80, 81, 121-126, 127-1-129 і статтею 139 цього Кодексу (коли правопорушення вчинено водієм).
З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі.
Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2020, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а подану апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Мосьондз