05.10.2020 Справа №607/15525/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Холява О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №401754 від 09 вересня 2020 року вбачається, що 28 серпня 2020 року о 23.50 год. ФОП ОСОБА_1 допустив порушення умов карантину в закладі громадського харчування «Діла Пушкін», що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Чорновола, 2/16, що виразилось у обслуговуванні клієнтів в кількості 5-ти чоловік, які розміщувались за одним столом, чим порушено абз.2 п.3 постанов Головного санітарного лікаря України №32 від 02.06.2020 року у відповідності до п.17 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року, а також п.п.3 п.15 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.44-3 КУпАП.
02 жовтня 2020 року на адресу суду надійшло письмове клопотання від захисника Кузнєцової М.І. про закриття провадження відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУПАП, яке підтримала в судовому засіданні посилаючись на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не надано пояснень відвідувачів закладу, які б обслуговувались у вказаному приміщенні, відсутні будь-які дані, які б встановлювали особу керівника закладу, а також зазначає, що заклад під назвою, як про це зазначено у протоколі, «Діла Пушкін» не існує. Крім того, вказує, що відповідно до протоколу №24 від 20.08.2020 року та протоколу №26 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, станом на 28 серпня 2020 року в м. Тернополі не було встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки. Враховуючи, що матеріали адміністративної справи не містять будь-яких доказів на підвердження викладених у протоколі обставин, просить провадження у справі закрити.
Заслухавши пояснення захисника та дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Так, статтею 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
У статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Згідно абз.2 п.3 постанови «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів на період карантину у зв'язку з пощиренням коронавірусної хвороби (COVID-19)» Головного державного санітарного лікаря України від 02.06.2020 року №32, у закладі громадського харчування забезпечується дотримання відстані не менше 1,5 м між сусідніми столами та розміщення не більше як чотирьох клієнтів за одним столом (без урахування дітей віком до 14 років), якщо столи не відокремлені один від одного суцільною перегородкою.
Відповідно до п.17 постанови КМУ від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №641, Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб'єктами господарювання на період карантину.
Згідно п.п.3 п.15 постанови КМУ від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №641, на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для “зеленого”, “жовтого” та “помаранчевого” рівня епідемічної небезпеки, забороняються риймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сферах культури, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом; провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп'ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об'єктів поштового зв'язку; торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень.
За змістом п.3 постанови Головного державного санітарного лікаря України від 02.06.2020 р. №32, дані тимчасові рекомендації встановлені для закладів громадського харчування.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення п. 3 Постанови Головного санітарного лікаря України від 02.06.2020 р. №32, зафіксованого адміністративним протоколом та передбаченого ст. 44-3 КУпАП, мають бути суб'єкти господарювання.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейськими ТВП ГУНП в Тернопільській області, в порушення вимог ст.ст.251, 255 КУпАП, не зібрано доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Зокрема, до матеріалів справи не додано жодного доказу його вчинення, а саме: пояснень осіб, які були відвідувачами закладу, інших свідків, фотоматеріалів чи відеофіксації вчиненого праопорушення.
В той же час, протокол про адміністративне правопорушення було складено відносно ОСОБА_1 , однак в матеріалах справи відсутні відомості про те, що він є суб'єктом господарювання або посадовою особою суб'єкта господарювання, а відтак в сенсі ст. 44-3 КУпАП не може вважатись суб'єктом вказаного правопорушення.
Долученими до протоколу серії ВАБ №401754 від 09 вересня 2020 року матеріалами, зокрема, витягом з ІПНП України - рапортом інспектора-чергового ТВП ГУНП в Тернопільській області Гутмана Є. від 28 серпня 2020 року, рапортом ДОП ТВП ГУНП в Тернопільській області Микитіна Н. від 09 вересня 2020 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09 вересня 2020 року, не підтверджується факт порушення правил карантину ОСОБА_1 . Будь-які інші докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Крім того, відповідно до протоколу №26 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2 в м. Тернополі встановлено з 31 серпня 2020 року. Згідно протоколу №24 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 20 серпня 2020 року, станом на 28 серпня 2020 року в Тернополі діяв «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, посилання в протоколі про адміністративне правопорушення на порушення вимог п.3 п.15 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року не є обгрунтованими.
У відповідності до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Pociї»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Судом встановлено, що обставини відображені у протоколі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Протокол складено за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо встановлено, що в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин справи суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, матеріалами справи не доведена, а тому провадження у справі відносно нього підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в його діях складу такого правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 44-3, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
Суддя Холява О.І.