29.09.2020 Справа №607/5295/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицай К.М., за участю потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисників Парубій І.М., Муж В.В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2; ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає в АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2; ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Від Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області до Тернопільського міськрайонного суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2; ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18№ 548070 від 22.03.2020 року, 22.03.2020 року, близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , порушив вимоги термінового заборонного припису відносно свого сина ОСОБА_2 , а саме заборони в будь-який спосіб контактувати з потерпілою стороною, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18№ 548068 від 22.03.2020 року, 22.03.2020 року, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , вчинив економічне домашнє насильство відносно свого сина ОСОБА_2 , 2008 р.н., а саме умисно позбавив потерпілого можливості користуватись акустичною колонкою марки «Трансмарт», чим порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18№ 548069 від 22.03.2020 року, 24.02.2020 року, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вчинив економічне домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме умисно позбавив потерпілу можливості користуватися ноутбуком марки «АСУС», чим порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18№ 546794 від 01.04.2020 року, 01.04.2020 року близько 01 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 , порушив вимоги термінового заборонного припису АА 134712, а саме контактував з дружиною ОСОБА_2 у словесній формі, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18№ 548263 від 01.04.2020 року, 31.03.2020 року, близько 23 год. 20 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою м. Тернопіль, вул. Коновальця, 15/58, порушив вимоги термінового заборонного припису АА 134712 від 22.03.2020 року, заборону у будь-який спосіб контактувати із потерпілою особою до 02.04.2020 року ОСОБА_1 , чим порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18№ 548264 від 01.04.2020 року, 31.03.2020 року, близько 23 год. 20 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою м. Тернопіль, вул. Коновальця, 15/58, порушив вимоги термінового заборонного припису АА 134713 від 22.03.2020 року, заборону у будь-який спосіб контактувати із потерпілою особою до 16:40 год. 02.04.2020 року ОСОБА_2 , чим порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18№ 097955 від 22.03.2020 року, 22.03.2020 року, близько 19:30 год., ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою м. Тернопіль, вул. Коновальця, 15/58, порушив вимоги термінового заборонного припису від 22.03.2020 року АА 134712 стосовно потерпілої особи ОСОБА_1 , а саме: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою суду від 08 квітня 2020 року об'єднані справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2; ч.2 ст.173-2 КУпАП №607/5295/20 (провадження 3/607/2079/2020), №607/5296/20 (провадження 3/607/2080/2020), №607/5297/20 (провадження 3/607/2081/2019), №607/5299/20 (провадження 3/607/2082/2020), №607/5853/20 (провадження 3/607/2300/2020), №607/5854/20 (провадження 3/607/2301/2020) та №607/5855/20 (провадження 3/607/5855/2020) в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №607/5295/20 (провадження 3/607/5295/2020).
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 23 квітня 2020 року матеріали справи направлені до Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області для належного до оформлення та в подальшому надійшли до суду.
ОСОБА_3 у судовому засіданні не визнав своєї вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення, вказавши, що не вчиняв домашнього економічного насильства, не забивав у сина акустичну колонку, не позбавляв потерпілу у користуванні ноутбуком «Асус», оскільки відніс даний ноутбук у ремонт, попередивши, що він поламався. Також вказав, що 22.03.2020 року не контактував з ОСОБА_1 , не порушував вимог заборонного припису, щодо порушення вимог термінового заборонного припису від 22.03.2020 року не пам'ятає. Також, пояснив, що він поставив замок вхідні двері до вітальні, де він проживає, та 31.03.2020 року в нічний час о 23 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заходили у дану кімнату забирати свої речі.
Допитана в якості свідка потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 24.02.2020 року ОСОБА_3 виніс ноутбук, у якому зберігались усі необхідні дані, фотознімки, сказав, що відніс його у ремонт, однак не повернув . Також, вказала, що ОСОБА_3 22.03.2020 року виніс колонку, яка належала його сину ОСОБА_4 та на якій дитина слухала музику. Син казав, що почув звук колонки у коридорі, вони подумали, що колонку взяв ОСОБА_5 , який виходив з квартири з пакетом у руках, а через деякий час колонка з'явилась. Крім того, вказала, що ОСОБА_3 порушив вимоги термінового заборонного припису терміном з 22.03.2020 до 02.04.2020 року, говорив до неї, штовхав дитину, прийшов і сказав, відкрити двері. Також, пояснила, що ОСОБА_3 порушив терміновий заборонний припис, коли вона забирала речі, альбоми з фотографіями з його кімнати, виганяв з кімнати, штовхав, знімав на камеру. Зазначила, що ОСОБА_3 контактував з сином під час дії термінового заборонного припису, коли дитина сідала біля нього дивитись телевізор.
Потерпілий ОСОБА_2 в якості свідка дав пояснення, що 22.03.2020 року його батько ОСОБА_3 контактував з ним, казав відкрити спальню. Також, 22.03.2020 року його батько забрав колонку, на якій він слухав музику та завдання і залишив на кухні, коли він не бачив. Особисто він не бачив, як ОСОБА_3 забрав колонку, бачив, як виходив з квартири з пакетом, тому вони з матір'ю зробили висновок, що батько забрав колонку. Також, пояснив, що батько не давав можливості користуватись ноутбуком, сказав, що забрав його в ремонт, в пам'яті ноутбука зберігались його дитячі фотографії та документи матері. Також, 31.03.2020 року вони з матір'ю прийшли в кімнату, щоб забрати речі, у якій спить ОСОБА_3 та яку він закрив на ключ. Він постукав та ОСОБА_3 відкрив їм двері, він почав забирати речі, мати забирала альбоми з фотографіями, ОСОБА_3 почав знімати на телефон та казати матері, що то не її речі. Також, ОСОБА_3 порушував вимоги термінового заборонного припису, говорив з ним, штовхав, також штовхав матір.
Відповідно до змісту статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 ОСОБА_6 передбачена за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно визначення термінів, зазначених у пунктах 4), 16) частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству, 4) економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
16) терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У письмових поясненнях потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 22.03.2020 року вказано, що 22.03.2020 року ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , забрав колонку марки «Тронсмарт» та 24.02.2020 року забрав ноутбук «Асус», внаслідок чого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не мали змоги користуватись даними речами.
Крім того, у письмових поясненнях потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 22.03.2020 року вказано, що ОСОБА_3 22.03.2020 року перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 контактував з ними, порушивши терміновий заборонний припис та продовжував контактувати через племінницю ОСОБА_7 .
Згідно письмових пояснень потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 01.04.2020 року вказано, що ОСОБА_3 31.03.2020 року о 23 год. 20 хв. перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 під час того, як ОСОБА_1 , ОСОБА_2 забирали речі із вітальні, звертався до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та висував звинувачення, чим порушив терміновий заборонний припис.
На підставі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про
адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд при розгляді справи з'ясовує, чи було вчинено адміністративне правопорушення в межах змісту протоколу про адміністративне правопорушення та викладених у ньому обставин, передбачених ст.256 КУпАП, щодо суті вчиненого правопорушення.
Так, ОСОБА_3 інкримінуються діяння, зазначені у протоколі АПР18№ 548070 від 22.03.2020, АПР18№ 548264 від 01.04.2020 року - порушення вимог термінового заборонного припису від 22.03.2020 року АА 134713 а саме: заборону в будь-який спосіб контактувати з потерпілою стороною ОСОБА_8 .
Також, ОСОБА_3 інкримінуються діяння, зазначені у протоколах АПР18№ 548263 від 01.04.2020 року, АПР18№ 097955 від 22.03.2020 року - порушення вимог термінового заборонного припису від 22.03.2020 року АА 134712 а саме: заборону в будь-який спосіб контактувати з потерпілою стороною ОСОБА_1 .
Проте, долучені до вищезазначених протоколів про адміністративні правопорушення матеріали справи, зокрема, копії термінових заборонних приписів виготовлені неналежним чином, з яких неможливо достовірно встановити їх зміст та з'ясувати види вжитих щодо кривдника заходів протидії домашньому насильства особу, щодо якої вжито такі заходи та потерпілу особу.
Крім того, у протоколах у адміністративне правопорушення АПР18№ 548068 від 22.03.2020 року, АПР18№ 548069 від 22.03.2020 року, вказано про вчинення ОСОБА_3 економічного насильства відносно свого сина ОСОБА_2 , 2008 р.н., а саме: умисно позбавив потерпілого можливості користуватись акустичною колонкою марки «Трансмарт» та відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме: умисно позбавив потерпілу можливості користуватися ноутбуком марки «АСУС».
Проте, вчинення таких дій не становить об'єктивну сторону вищезазначеного правопорушення.
Так, у даних протоколах не зазначено, що внаслідок таких дій могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого та додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_3 дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Із пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вбачається, що вони особисто не бачили, що ОСОБА_3 брав акустичну колонку марки «Трансмарт».
Тому, суд не бере до уваги як неналежні вищезазначені пояснення потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені іншими доказами.
Крім того, як пояснили в судовому засіданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 24.02.2020 року забрав ноутбук марки «АСУС» та вказав, що відніс його в ремонт, оскільки той зламався.
Дані пояснення підтверджені також поясненнями ОСОБА_3 .
Таким чином, здобутими в судовому доказами спростовані викладені у протоколі обставини щодо спрямованості умислу ОСОБА_3 саме на вчинення економічного насильства та позбавлення потерпілої ОСОБА_3 можливості користуватись цим майном за призначенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції».
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушеннямінакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Таким чином, під час розгляду справи в судовому засіданні матеріалами справи не було здобуто достатньо беззаперечних та належних доказів на підтвердження наявності у діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2,ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Статтею 280 КУпАП передбачено обов'язок органу, який розглядає справу про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин вважаю, що справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП слід провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 36, 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяК. М. Грицай