Справа № 595/2206/19
07.10.2020
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого-судді Содомори Р.О.
при секретарі Присташ П.Р.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідачів ОСОБА_3 ,
представника відповідача Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Бучацької державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту,
Представник позивача подав суду клопотання про витребування у Тернопільського обласного управління AT «Ощадбанк» інформацію щодо здійснення ОСОБА_7 сплати державного мита, у Державної казначейської служби України інформацію щодо розмірів державного мита, рахунків на які воно сплачується, а також чи поступало державне мито сплачене ОСОБА_7 в дохід державного бюджету, у Міністерства юстиції України інформацію щодо розмірів державного мита, рахунків на які воно сплачується, а також чи поступало державне мито сплачене, у ДП «Національні інформаційні системи» витяги щодо дати та часу реєстрації заповіту, а також дату та суб'єкт використання спеціального бланку заповіту, у ДП «Інформаційно -ресурсний центр» витяги щодо дати та часу реєстрації заповіту, а також дату та суб'єкт використання спеціального бланку заповіту.
Представник позивача заявлене клопотання підтримав, зазначив, що іншим чином отримати зазначені докази не можливо, просив його задоволити.
Відповідач та представник відповідачів в судовому засіданні клопотання заперечили, пояснили, що інформація, яка міститься в даних доказах не має значення до предмету даного спору.
Представник відповідача Бучацької ДНК в судовому засіданні проти клопотання заперечила та зазначила, що факт сплати чи не сплати заповідачем мита за вчинення нотаріальних дій жодним чином не тягне за собою визнання заповіту недійсним.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ч.ч.2, 3 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Щодо витребування інформації про розмір державного мита, а також банківські рахунки на які сплачувалось державне мито станом на 05.08.2014 року, то суд вважає, що дана інформація є загальнодоступною та не потребує додаткового витребування судом.
Як вбачається з позовної заяви позивачем ставиться вимога про визнання недійсним заповіту ОСОБА_7 , оскільки заповіт не відповідає його волі. Крім того, позивач посилається на нікчемність такого заповіту в зв'язку з порушенням його форми та посвідчення.
Таким чином, суд вважає, що інформація яку просить витребувати представник позивача про те, чи надходили в рахунок державного бюджету кошти по сплаті державного мита від ОСОБА_7 , чи здійснювався ОСОБА_7 відповідний платіж у відділенні АТ «Ощадбанк», а також інформація щодо отримання та використання спеціального бланку нотаріуса, не відносить до предмету доказування в даній справі, тому клопотання до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, кеpуючись ст.ст. 12,43,77,84,95,198,258,260 ЦПК України,
В задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів- відмовити.
Суддя: Р. О. Содомора