Справа № 466/7745/20
про залишення заяви без руху
06 жовтня.2020 м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м.Львова Білінська Г.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Львова з заявою про розірвання шлюбу.
Вивчивши матеріали заяви, приходжу до висновку, що така подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177, 293, 294 ЦПК України та ст. 109 СК України.
За змістом ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 109 Сімейного кодексу України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.
Як роз'яснено в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст.109 СК подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: - з ким з них будуть проживати діти;- яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо;- умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків. При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.
Частиною 1 статті 106 Сімейного кодексу України передбачено, що подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Згідно з ч. 2 цієї ж статті орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року розірвання шлюбу судом відбувається за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 Сімейного кодексу України; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК України; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а заявниці надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 109 СК України, ст. ст. 175, 185, 293 ЦПК України, -
постановив:
заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши заявнику десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Надати позивачці строк 5 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Г. Б. Білінська