Справа № 520/3123/18
Провадження № 2-п/947/70/20
про відмову у скасуванні заочного рішення
08.10.2020 року
Київський районний суд м. Одеси,
головуючий суддя Куриленко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2018 року по цивільній справі № 520/3123/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
29 липня 2020 року заявник звернулась до суду з заявою, в якій просить суд скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2018 року по цивільній справі № 520/3123/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона не була належним чином повідомленою про розгляд справи, та зазначає про наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Заявник ОСОБА_1 у судове засіданні не з'явилась, про розгляд справи сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» також у судове засідання не з'явися, надали суду відзив, в якому у задоволенні заяви просили відмовити, вказуючи на її необґрунтованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви
Дослідивши матеріали додані до заяви, суд доходить до висновку про те, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/3123/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30.06.2018 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.04.2015 року у розмірі 28 491, 13 гривень. а також стягнуто з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Як вбачається з відповіді адресно-довідкового бюро, яка надійшла на адресу суду 23.03.2018 року, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою і направлялась судова кореспонденція, проте, відповідач фактично ухилявся від її отримання, оскільки поштове повідомлення двічі поверталось на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній».
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, нехтуючи своїми правами та обов'язками, не з'явилась до суду, що дало суду можливість ухвалити заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідало положенням ст. 224 ЦПК України (в попередній редакції) , так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
З вказаного можливо зробити висновок, що поважність причин неявки відповідача в судові засідання не доведена, так як і не були надані докази, які мали б істотне значення для вирішення справи, а саме факту того, що заборгованість за кредитним договором невірно була розрахована.
З клопотаннями про витребування заявник не зверталась, у зв'язку з чим суд розглядає справу за наявними в ній документами.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів.
Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд ,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2018 року по цивільній справі № 520/3123/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі непогодження з висновком суду, вона має можливість оскаржити рішення до Одеського апеляційного суду в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ki.od.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Куриленко О. М.