Справа № 947/26380/20
Провадження № 1-кс/947/14680/20
05.10.2020 року
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020160000000837 від 17.07.2020 року за ч.2 ст.270 КК України,
Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020160000000837, відомості про яке 17.07.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, яке спричинило загибель людей, за ч.2 ст.270 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в результаті порушення встановленим законодавством вимог пожежної безпеки сталося пожежау готелі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті пожежі загинуло 9 осіб та отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості 10 осіб.
Установлено, що пожежа виникла у приміщенні пральної кімнати, розташованої на другому поверсі готелю, за адресою: АДРЕСА_1 , та її причинами стало грубе порушення правил пожежної безпеки з боку осіб, які організували та фактично здійснювали діяльність щодо тимчасового розміщення осіб у приміщеннях закладу за вищевказаною адресою, керуючи цією діяльністю.
Так, приблизно у 2009 році, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 з метою отримання прибутку прийнято рішення про організацію підприємницької діяльності з надання готельних послуг населенню у належних їм нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визначено, що готельні послуги будуть надаватися під торговою маркою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від імені підконтрольного їм суб'єкта підприємницької діяльності - виробничо-торгівельної фірми « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у вигляді Дочірнього підприємства (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), безпосереднім керівником якої з 25.10.2013 призначено ОСОБА_6 .
Крім того, з метою здійснення підприємницькою діяльності з надання готельних послуг під торговельною маркою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виробничо-торгівельною фірмою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у вигляді Дочірнього підприємства (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 28.07.2009 отримано дозвіл № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 на початок роботи приміщень підприємства обслуговування транзитних водіїв та пасажирів автостанції і ринку « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, 26.08.2009 виробничо-торгівельною фірмою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у вигляді Дочірнього підприємства (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) подано до Державного підприємства " ІНФОРМАЦІЯ_6 » заявку № m200910610 про реєстрації права власності на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яку задоволено та 10.09.2010 виробничо-торгівельній фірмі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у вигляді Дочірнього підприємства видано свідоцтво на знак для товарів та послуг № НОМЕР_3 .
Крім того, у 2009 році ОСОБА_6 та ОСОБА_7 організували проведення ремонтно-будівельних робіт у фактично належних їм нежитлових приміщеннях першого та другого поверсівза адресою: АДРЕСА_2 ,з метою їх реконструкції та створення окремих номерів для проживання осіб, а також рецепції готелю та інших адміністративно-господарських приміщень, необхідних для функціонування готелю.
Таким чином, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 у 2009 році з метою отримання прибутку створили в належних їм нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 , готельний комплекс з надання населенню готельних послуг під торгівельною маркою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Нежитлові приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надавались у добове користування особам за плату.
Надалі, для організації функціонування готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » його власниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визначего організаційно-функціональну структуру закладу, чисельність персоналу готелю та встановлено його підпорядкованість і повноваження кожного з працівників.
Згідно визначеної ними структури,до складу керівництва і персоналу готелю увішли головний інженер, старший адміністратор, адміністратори, покоївки, прачки, охоронці, інший технічний персонал, та здійснено підбір працівників, яких в порушення вимог КЗпПУ офіційно не працевлаштовано.
Так, приблизно у 2009 році, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 для виконання функцій головного інженера підшукано ОСОБА_8 , а функцій старшого адміністратора - ОСОБА_9 .
Обговоривши всі суттєві умови працевлаштування, зокрема коло функціональних обов'язків, графік роботи, розмір заробітної плати та інше, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 погодилися на пропозицію ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та приступив до роботи в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
При цьому, ОСОБА_8 відповідав за безпосереднє підшукання для роботи в готелі осіб, які мали здійснювати роботи з ремонту сантехнічного і електричного обладнання, та керував їх роботою, а ОСОБА_9 відповідала за підшукання іншого персоналу готелю, а також керувала їх роботою. Обидва також відповідали за дотримання в готелі встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
В своій діяльності ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підпорядковувалися безпосередньо власникам і керівникам цього готельного бізнесу ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які також керували виробничою діяльністю готелю.
Таким чином, між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з одного боку, та ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , з іншого боку, у 2009 році укладено усну угоду щодо прийняття останніх на роботу в готель « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на посаду головного інженерата старшого адміністратора, відповідно, без оформлення трудових відносину встановленому вимогами КЗпП України порядку.
Поряд з цим, діяльність готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » організовано ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
Зокрема у порушення ст. 55 Кодексу цивільного захисту України та п.п. 1, 2, 15, 16, 20 Розділу ІІ, п.п. 2.2 Розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 за № 1417, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , як керівниками підприємств, які здійснювали діяльність в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , як особами, відповідальними за дотримання в готелі встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, не визначено посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних осіб за пожежну безпеку окремих будівель споруд, приміщень, дільниць, а також утримання й експлуатацію засобів пожежного захисту, не забезпечено проведення з усіма працівникам при прийнятті на роботу інструктажів з питань пожежної безпеки, не забезпечено приміщення готелю засобами протипожежного захисту у справному стані тощо.
Так, за результатами перевірки готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », 13.05.2011 відділенням з питань наглядово-профілактичної діяльності ІНФОРМАЦІЯ_7 складено акт № 194 перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання - виробничо-торгівельною фірмою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у вигляді Дочірнього підприємства вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, згідно якого, виявлені чисельні порушення нормативних документів у сфері пожежної безпеки на об'єкті з високим ступенем ризику господарської діяльності для безпеки життю та здоров'ю населенню, зокрема:
- Проведенняреконструкціїзізміноюфункціональногопризначенняприміщень з улаштуванням кімнат для проживання без розроблення проектно-технічної документації, погодженої в установленому порядку з органами державного пожежного нагляду (ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку», п. 4.2.2 ППБУ);
- Евакуаційні виходи утримуються без можливості легкого відкривання з середини (п. 4.3.11 ППБУ);
- Захаращено коридори, сходову клітину меблями та сторонніми речами;
- Технічні приміщення захаращено та використовуються підрозташування там підсобних, майстерень;
- не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок будівлі готелю (п. 5.1.34 ППБУ);
- групові електрощітки та розподільні електрощити не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами (п. 5.1.22 ППБУ);
- відсутні протоколи випробувань килимового покриття, яке влаштоване в будівлі готелю, щодо токсичності продуктів горіння, димоутворюючої здатності відповідно з ГОСТ 12.1.044-89 та поширенням полум'я відповідно з ДСТУ Б.В.2.7-70-98 (п. 4.3.5 ППБУ);
- не забезпечено черговий персонал готелю індивідуальними засобамиз ахисту органів дихання для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі (п. 7.1.17 ППБУ).
Крім того, під час наступної перевірки, яка проводилась 18.07.2012, складено акт № 238 перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання - виробничо-торгівельною фірмою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у вигляді Дочірнього підприємства вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.
Відповідно до вказного акту, за результатами позапланової перевірки додержання та виконання вимог пожежної безпеки приміщень готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВТФ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_2 , за участю старшого адміністратора готелю ОСОБА_9 , установлено, що експлуатація приміщень готелю проводилась з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, у тому числі: не представлені програми для проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів відповідно з Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах організаціях України, затвердженим наказом МНС України від 29.09.2003 № 368 та зареєстровано в МЮУ від 11.12.2003 за № 1148/8469, що погоджені з органами Державного пожежного нагляду (п.3.18 НАПБ А.01.001-2004); не представлені посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічного мінімуму) працівників, які задіяні на роботі з підвищеною пожежною небезпекою відповідальних за протипожежний стан на обєкті (п.п.3.18, 3.19 НАПБ А.01.001-2004); не визначено наказом або відповідним положенням порядок проходження працівників спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань з питань пожежної безпеки (п.п.3.3 3.4 НАПБ А.01.001-2004); для працівників охорони не розроблена інструкція, в якій визначені їхні обовязки щодо контролю за додерженням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, а також указано, хто з керівництва обєкту має бути викликаний у нічний час у разі пожежі (п. 3.11 НАПБ А.01.001-2004); не встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу (п.3.7 НАПБ А.01.001-2004); не визначений порядок відключення від мережі електрообладнення у разі пожежі (п.3.3 НАПБ А.01.001-2004); не визначений порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (внутрішнього протипожежного водопроводу, системи автиоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, димовидалення, вогнегасників тощо) (п.3.3 НАПБ А.01.001-2004) - не визначенений порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та огляду електроустановок, опалювального, вентиляційного, технічного та іншого інженерного обладнення (п.3 3 НАПБ А.01.001-2004); не визначено дії працівників у разі виявлення пожежі (п.3.3. НАПБ А.01.001-2004); не визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговуваючого персоналу у разі виникнення пожежі або аварії (п.5.3.2 НАПБ А.01.001-2004); з'єднання жил проводів і кабелів здійснено «в скрутку», а не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (п. 5.1.7. НАПБ А.01.001-2004); не предоставлені протоколи заміру опору ізоляції електромереж (п.5.1.34 НАПБ А.01.001-2004); відсутня система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (розділ І НАПБ А.01.001-2004, додаток Е ДБН В.1.1-7-2002*); система димовидалення знаходилась у неробочому стані (п. 4.2.3 НАПБ А.01.001-2004); сигнал від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (п. 6.1.28 НАПБ А.01.001-2004); металеві конструкції будівлі не оброблені вогнезахисним розчином з доведенням до нормованої межі вогнестійкості відповідно до табл. 4 ДБН В.1.1-7-2002* (розділ І НАПБ А.01.001-2004, ДБН В.1.1-7-2002*); на шляхах евакуації людей в коридорах конструкції пожежних кранів виступають за площину стін (розділ 1. п. 4.3.7 НАПБ А.01.001-2004, п.п. 5.25, 5.42 ДБН В.1.1-7-2002*); у пожежонебезпечних господарських та технічних приміщеннях перегородки не виконані протипожежними 1-го типу, та не встановлені протипожежні двері 2-го типу (з мінімальною межею вогнестійкості не менше ЕІ 30 хвилин) із залученням ліцензованої організації (розділ 1. п. 4.2.4 НАПБ А.01.001-2004, п. 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009, п. 4.13 ДБН В.1.1-7-2002*); в номерах готелю не установлені вхідні двері з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 (розділ І НАПБ А.01.001-2004, п. 9.16 ДБН В.2.2-2008).
Оскільки власниками приміщень готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , а також безпосередніми керівниками готелю ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не усунуто грубі порушення встановлених вимог законодавства про пожежну безпеку, виявлених контролюючим органом упродовж 2011-2012років, за результатами позапланової перевірки приміщень готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виробничо-торгівельної фірми « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у вигляді Дочірнього підприємства постановою ІНФОРМАЦІЯ_8 № 142 від 19.07.2012 зупинено експлуатацію приміщень готелю до усунення зазначених порушень.
Замість усунення виявлених порушень, у зв'язку із якими ІНФОРМАЦІЯ_8 зупинено експлуатацію готелю, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6 , без зупинки діяльності готелю, організовано направлення 10.07.2013 від директора виробничо-торгівельної фірми « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у вигляді Дочірнього підприємства листа до ІНФОРМАЦІЯ_7 про скасування запобіжного заходу, передбаченого постановою ІНФОРМАЦІЯ_8 в Одеській № 142 від 19.07.2012, посилаючись на дозвіл ІНФОРМАЦІЯ_4 № 243 від 28.07.2009, яким дозволено початок робіт згаданих приміщень.
Водночас, 18.07.2013 після вручення старшому адміністратору готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_9 посвідчення від 10.07.2013 № 550 на проведення позапланової перевірки дотримання умов виконання постанови про застосування запобіжних заходів від 19.07.2012 за № 142, головний інспектор ВКЗС та АР ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_10 не був допущений до фактичного проведення перевірки в приміщення готелю.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_8 не задоволено листа виробничо-торгівельної фірми « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у вигляді Дочірнього підприємства про скасування постанови № 142 від 19.07.2012, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 вирішено змінити власника приміщень, в яких здійснював діяльність готель « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з метою унеможливлення проведення заходів державного нагляду та контролю органами ІНФОРМАЦІЯ_9 та припинення незаконної діяльності готелю.
Так, 06.12.2013 ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що виявлені порушення нормативних документів у сфері пожежної безпеки не усунуто, з метою подальшого отримання прибутку від експлуатації нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 для незаконного надання готельних послуг, за погодженням із ОСОБА_6 звернувся як власник приміщень готелю до ІНФОРМАЦІЯ_10 із заявою про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_8 про застосування запобіжних заходів № 142 від 19.07.2012. Підставою для її скасування ОСОБА_7 зазначено, що ним розірвано договір оренди від 01.11.2011 приміщень готелю за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку із чим ВТФ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у вигляді дочірнього підприємства за вказаною адресою діяльность не здійснює.
У зв'язку із надходженням зазначеної заяви ОСОБА_7 , рішенням ІНФОРМАЦІЯ_11 № 601/142/12 від 09.12.2013 дію постанови про застосування запобіжних заходів № 142 від 19.07.2012 припинено.
Крім того, упродовж 2013-2018 років за рішеннями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою унеможливлення фактичного припинення органами ІНФОРМАЦІЯ_9 незаконної діяльності готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та перевірки його діяльності контролюючими органами, здійснено низку правочинів, реєстрація (створення) та використання з метою забезпечення діяльності готелю нових суб'єктів господарювання.
Так, з метою прикриття незаконної діяльності готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », приміщення якого експлуатувалися з порушенням вимог Закону України «Про пожежну безпеку» та Правил пожежної безпеки в Україні, інших нормативних документів у сфері пожежної безпеки, за рішенням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 організовано створення окремого суб'єкта підприємницької діяльності, в результаті 11.05.2017 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 , документи від якого використовувались у діяльності готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », як суб'єкта підприємницької діяльності, який нібито надає готельні послуги.
Також, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_6 16.03.2015 засновано громадську організацію « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (ЄДРПОУ НОМЕР_4 )з отриманням статусу юридичної особи.
У подальшому, 03.11.2017, на загальних зборах учасників заснованого ОСОБА_7 і ОСОБА_6 товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), директором якої є ОСОБА_6 , а засновниками громадська організація « ІНФОРМАЦІЯ_12 », прийнято рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_14 » (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) та передачі частини статутного капіталу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 ».
Протоколом № 1 від 03.11.2017 загальних зборів засновників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » - товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_13 », в особі директора ОСОБА_6 , та ОСОБА_6 , як фізичною особою, створено товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_14 », до статутного капіталу якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » внесено нерухоме майно, у т.ч. приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно (індексний номер 19693031 від 28.03.2014 серія САК № 200743) належало ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 », а саме нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 4544,5 кв.м.
У подальшому, 27.06.2018, згідно акту прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » від 06.11.2017, висновку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 19.02.2018 за № 175, технічного паспорту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » від 29.08.2013, право власності на вказані приміщення під різними номерами зареєстровано за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 ».
Крім того, 20.04.2018 ОСОБА_7 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , засновано товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_17 » (ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) (далі - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 »).
Протоколом №2 загальних зборів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 » від 05.06.2018 до складу учасників Товариства прийнято ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » із внеском до статутного капіталу нерухомого майна у вигляді нежитлового приміщення № 201 площею 1259,3 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , в яких фактично здійснював діяльність готель « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
В подальшому шляхом зміни складу засновників, 01.10.2018 договором №8 від 01.10.2018 громадською організацією « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), єдиними засновниками якої є ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , придбано 100% частки в статутному капіталі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 ».
Рішенням № 22 від 02.10.2018 загальних зборів членів громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_12 », в особі ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 » призначено ОСОБА_7 ,а рішенням № 4 від 02.10.2018 учасника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_17 » - громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_12 » в особі голови ОСОБА_7 ,з посади директора Товариство звільнено ОСОБА_8 та призначено з 03.10.2018 ОСОБА_7 .
Таким чином, станом на 03.10.2018 кінцевими беніфіціарними власниками нежитлових приміщень першого та другого поверхів загальною площею2409 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ,та в яких здійснював діяльність готель « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відповідно до ст. 64-1 Господарського кодексу України, є ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , які фактично організували і здійснювали підприємницьку діяльність в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з надання готельних послуг громадянам - фізичним особам включно по 17.08.2019, коли в приміщеннях готелю сталася пожежа.
Упродовж 2017-2018 років за рішенням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на другому поверсі будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » обладнано номери«з повишеним комфортом» та з вищою вартістю проживання, яким надану назву « ІНФОРМАЦІЯ_17 ». Такі номери з підвищеним комфортом увійшли до структури готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка була єдиною: поселення осіб в готельні номери на обох поверхах здійснювалось на рецепції готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на першому поверсі; у документах на поселення вказувалась назва готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; грошові кошти, отримані від мешканців обох поверхів готелю, зберігалися разом та щоденно єдиною сумою передавались уповноваженій для інкасації ОСОБА_6 і ОСОБА_7 особі; мешканці готелю обслуговувались одним і тим же персоналом, а фактичне керівництво готельним комплексом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснювалось старшим адміністратором ОСОБА_9 , а питання щодо забезпечення належного функціонування електрообладнення та сантехнічного обладнання вирішував головний інженер ОСОБА_8 та його підлеглі.
Подальша експлуатація приміщень готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » після документальної зміни власників, також продовжилася здійснюватися його фактичними власниками ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та призначеними ними старшим адміністратором ОСОБА_9 та головним інженером ОСОБА_8 , з грубим порушенням вимог Кодексу цивільного захисту населення та Правил пожежної безпеки в Україні.
Надалі, на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ІНФОРМАЦІЯ_18 на 2019 рік від 30.11.2018 № 692, 6 державним пожежно-рятувальним загоном ІНФОРМАЦІЯ_9 24.05.2019 за № 16/138-252/02 повідомлено ВТФ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про здійснення у період з 20.06.2019 по 04.07.2019 планової перевірки додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Під час виїзду 02.07.2019 на перевірку фахівця 6 державного пожежно-рятувального загону ІНФОРМАЦІЯ_9 складено акт про неможливість проведення планової перевірки, у зв'язку з припиненням здійснення господарської діяльності ВТФ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_2 , та здійсненням діяльності за цією адресою ФОП ОСОБА_14 (ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) готель « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Приблизно на початку липня 2019 року, більш точна дата під час досудового розслідування не встановлено, у приміщенні пральні готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка обслуговувала готель « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та готель « ІНФОРМАЦІЯ_19 », виникли проблеми в електропостачанні, внаслідок чого почали спрацьовувати автомати захисту електрообладнання та плавитися розетки. Такі порушення в роботі електрообладнання продовжувались протягом липня 2019 року, про що персоналом готелю повідомлено старшого адміністратора ОСОБА_9 та головного інженера ОСОБА_8 .
Разом з тим, ОСОБА_8 , будучи головним інженером готелю, разом із старшим адміністратором готелю ОСОБА_9 , заходи щодо встановлення причин спрацювання автоматів захисту електрообладнання, та усунення причин їх виникнення не вжили.
Натомість, за дорученням ОСОБА_8 , заміну пошкоджених розеток у пральній кімнаті готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виконано сантехником ОСОБА_15 , який не має належної освіти та спеціальних знань в області електрообладнання.
Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій та, згідно з ч. 3 ст. 55 цього ж Кодексу, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 за № 1417, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Згідно пунктів 2, 4 роздулу І Правил пожежної безпеки в Україні ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні встановлює, що для кожного приміщення об'єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.
Згідно пунктів 15, 20 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні встановлено, що усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки. Приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.
Також, вказаними Правилами передбачено, що на кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим; працівники об'єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму; для кожного приміщення об'єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видимих місцях.
Крім того, відповідно до вказаних Правил, для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) повинно бути розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також вказати, хто з посадових осіб об'єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі. Усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки. Приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється. Також, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України зобов'язані виконувати правила пожежної безпеки.
Крім того, відповідно до п. 5.6. Розділу VІ Правил, черговий персонал готелів та готельних комплексів з кількістю місць для проживання 50 осіб і більше, а також мешканці цих об'єктів мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі.
Також, згідно п. 1.18. розділу ІV Правил пожеженої безпеки в Україні забороняється:користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами.
Однак, у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_1 , головним інженером якого працював ОСОБА_16 , зазначені вимоги протипожежної безпеки проігноровані та порушені, що призвело до загоряння, розповсюдження вогню та виникнення 17.08.2019 пожежі.
Так, 28.09.2020 в ході огляду прилежної території готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено транспортний засіб «DAF», модель FA 85, тип - спеціалізований вантажний самоскид, номер кузова НОМЕР_9 , білого кольору, д.н.з. НОМЕР_10 , 1997 року випуску;контейнерз речами з приміщень другого поверху готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; два ключі чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 ; будівельні рукавиці в кількості 40 шт.
Згідно свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 власником вищевказаного транспортного засобу «DAF», д.н.з. НОМЕР_10 , є ОСОБА_17 , який мешкає в Одеській області, Арцизькому районі, с. Новоселівка.
Крім того, постановою слідчого від 28.09.2020 вищевказаний транспортний засіб «DAF», д.н.з. НОМЕР_10 та речі, які знаходятьсяв контейнері вказаного транспортного засобу,згідно ст. 98 КПК України визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020160000000837.
У зв'язку з тим, що підозрювані та будь-які інші особи, з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть здійснити будь-які дії щодо його відчуження, пошкодити чи знищити та з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.11 ст. 171 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З огляду на зазначене, у слідства є достатні підставі вважати, що не накладення арешту може зашкодити слідству та законним правам та інтересам учасників провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Власник майна та його представник, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку прокурора, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна належним чином не обґрунтовано наявність підстав та необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Зокрема, згідно з нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається матеріалів клопотання, прокурор посилається на те, що транспортний засіб «DAF», д.н.з. НОМЕР_10 , два ключі чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 , згідно ст.98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, у зв'язку із чим слідчий просить накласти арешт на зазначені речі, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до пошкодження, відчуження або знищення майна.
Однак, ні в клопотанні, ні в доданих до клопотання матеріалах, слідчим жодним чином не обґрунтовується можливість досягнення завдань застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження та жодним чином не доведено необхідності накладення арешту на транспортний засіб.
Так, сам по собі факт визнання даного об'єкту нерухомого майна речовим доказом, не доводить тих обставин, що зазначений об'єкт нерухомого майна повністю відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, як доказ у кримінальному провадженні №12020160000000837 від 17.07.2020 року за ч.2 ст.270 КК України, тобто який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.2 ст.270 КК України.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що слідчий в своєму клопотання просить накласти арешт не лише на транспортний засіб «DAF», д.н.з. НОМЕР_10 , ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, а ще й на речі, з приміщень другого поверху готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які знаходяться в контейнері вищевказаного транспортного засобу та будівельні рукавиці в кількості 40 шт., однак не конкретизує та не ідентифікує які саме речі знаходяться в контейнері вищевказаного транспортного засобу.
Тобто, клопотання містить посилання на майно, на яке належить накласти арешт, але не містить індивідуально-визначених ознак такого майна.
Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження, клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.
За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172, 173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженому прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020160000000837 від 17.07.2020 року за ч. 2 ст. 270 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1