06.10.2020
Справа № 497/517/2020
Провадження № 2/497/398/2020
заочне
06.10.2020 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,
розглянувши за відсутністю сторін заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
27.04.2020 року представник позивача АТ "Державний ощадний банк України" , звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту №552/04-к від 07.05.2019 р. в сумі 41697,16 грн., та судових витрат - в розмірі сплаченого позивачем судового збору - 2102грн., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідач добровільно не виконує зобов'язань за вказаним кредитним договором, надавши відповідні докази, а також докази оплачених судових витрат.
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, до суду не з'явився, не надав суду заперечень або пояснень щодо предмету та підстав позову.
Представник позивача надав суду заяву, якою підтримав позовні вимоги, просив суд розглянути справу за його відсутністю, задовольнивши позов в повному обсязі, погоджуючись на ухвалення судом рішення заочно, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Судом обґрунтовано ухвалено, що справа підлягає розгляду у заочному порядку.
Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що справа підлягає заочному розгляду, а позовних вимогах задовольнити частково, з наступних підстав.
Згідно матеріалів, наданих суду позивачем, 07 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України ( найменування якого відповідно до закону «Про акціонерні товариства змінено на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України») та відповідачем був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту №552/04к, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 45000грн., процентна ставка 56% річних, дата повернення кредиту не пізніше 06.05.2024 року( а.с.8).
Відповідач підтвердив свою згоду на це, підписавши Заяву разом з Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою між ним та Банком, що, згідно Договору, підтверджується його підписом у заяві.
При укладанні Договору, сторони керувались ч.1ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 599 ЦК України регламентовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст.526,527,530 цього ж Кодексу - що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
На твердження позивача, у порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконував ніяким чином. Представник позивача стверджує, що не виконує своїх зобов'язань за договором зі своєчасного повернення коштів, внаслідок чого в нього станом на 20.031.2020 року виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 41697.16грн., з яких: 36383,02грн. - заборгованості за користування кредитом, 4881,05 - проценти за користування кредитом, 230,15 - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 289,70 - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 166,66 грн.- сума сплаченої пені, 32,39 грн. - 3 (три) проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 32,01 грн. - 3(три) проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 15,50 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, відповідно до умов договору, надавши суду докази на підтвердження своїх доводів.
Відповідач не надав суду доказів щодо виконання ним умов договору в повному обсязі - повернення кредитних коштів, а також не надав будь-яких пояснень щодо виконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Таким чином, відповідачем порушені умови договору, що призвело до виникнення вище вказаної заборгованості.
У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення(стаття 229 ЦПК України).
Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.
Таким чином, відповідач знехтував своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.526, ст.527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1ст.625 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1ст.612 ЦК України).
Відповідач підтверджень виконання вимоги не надав.
Проте, з наданих суду позивачем відомостей вбачається сума за сплаченої пені - 166,66грн., яку представник позивача позначив як сума заборгованості за платою за управління кредитом, яку не можна вважати заборгованістю за відсотками.
Так, відповідно до положень частини першої ст.18 Закону «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою. Так само договори зі споживачами не повинні містити умови, які є несправедливими.
А 10 червня 2017 року - до дати укладення вищевказаного кредитного договору відповідачем, набрав чинності Закон «Про споживче кредитування», відповідно до якого Закон «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону «Про споживче кредитування».
Чинний на сьогодні ЦПК України передбачає, що при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносини суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4ст.263 ЦПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду (у справі №695/3474/17, 27.12.2018), виходячи з вищевказаних законодавчих норм щодо плати за облуговування кредиту - став на сторону позивача - фізичної особи проти банку, зазначивши у своєму рішенні: "Банк щомісячно нараховував, а позивач сплачував комісію за обслуговування кредиту, що, на думку КЦС ВС є незаконним, не відповідає вимогам справедливості та суперечить закону; такі умови кредитного договору є несправедливими, суперечать вимогам закону... порушують права споживача з моменту укладення договору та суперечить положенням частини першої ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, але не в повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог за виключенням суми за сплаченої пені - 166,66грн., оскільки позивач стверджує, що відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України шляхом неповернення суми кредитних коштів та несплатою відсотків як плати за користування кредитними коштами.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 2102 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом (а.с.1).
Керуючись ст.ст.526,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст.12,80,263-265,280-284,354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( паспорт НОМЕР_1 , виданий 09.09.2008р. Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) - на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул.Госпітальна,12-Г, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк”, (код ЄРПОУ 09328601, МФО №328845, р/рах.№ НОМЕР_3 в ФООУ АТ "Ощадбанк", юридична адреса: 65014, м. Одеса, вул.Базарна,17, код ЄДРПОУ 09328602,р/р НОМЕР_4 в ФООУ АТ “Ощадбанк», МФО 328845) - заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту №552/04-4 від 07.05.2019р. - в розмірі 41530 (сорок одну тисячу п'ятсот тридцять) гривень 5 коп. та 2102 (дві тисячі сто дві) гривні судових витрат, а всього, разом - 43632 (сорок три тисячі шістсот тридцять дві) гривні 5 копійок.
Заочне рішення суду може бути переглянуте Болградським районним судом Одеської області за заявою відповідача, яка подається до канцелярії суду особисто відповідачем чи його представником, або надсилається ними поштою на адресу суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) повністю або частково шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги у письмовій формі з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 06.10.2020 року.
Суддя А.В. Кравцова