07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 420/4141/19
адміністративне провадження № К/9901/14792/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі №420/4141/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу і про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу і про зобов'язання вчинити певні дії.
Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 21 жовтня 2019 року, яке залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року, позов задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №127 від 8 липня 2019 року про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язав Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, від 8 липня 2019 року для розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
У своїй касаційній скарзі Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області просить скасувати рішення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі №420/4141/19 та відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 6 липня 2020 року касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі №420/4141/19 залишено без руху.
Скаржнику надано десять днів з моменту отримання ним копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду: 1) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи; 2) документа про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області надіслало заяву про відстрочення сплати судового збору.
Верховний Суд ухвалою від 2 вересня 2020 року відмовив Головному управлінню Державної міграційної служби в Одеській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжив строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 6 липня 2020 року.
Ухвалу про продовження строку для усунення недоліків скаржник отримав 11 вересня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0102930789477 від 11 вересня 2020 року.
На виконання зазначеної ухвали скаржник надіслав на адресу суду платіжне доручення №1791 від 22 липня 2020 року на суму: 1536,80 грн.
Водночас, Суд встановив, що на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 6 липня 2020 року уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи скаржник не подав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитися у взаємозв'язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 6 липня 2020 року про залишення її без руху, а отже касаційну скаргу належить повернути.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини шостої статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За наведених обставин касаційну скаргу потрібно повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі №420/4141/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу і про зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду