07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 640/6952/20
адміністративне провадження № К/9901/24460/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня закінчення строку карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширення на території України коронавірусу COVID-19".
23 вересня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
25 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить переглянути і скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Вивчивши матеріали касаційної скарги Верховний Суд прийшов до висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху Шостим апеляційним адміністративним суду встановлено, що апелянтом не було надано документу про сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
02 липня 2020 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він просив звільнити його від сплату судового збору.
В ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року зазначено, що подане ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що станом на 07 серпня 2020 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За змістом частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Як зазначено судом апеляційної інстанції позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору відповідно до вказаної статті Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору та наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору.
Тому враховуючи, що ОСОБА_1 не було виконано вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у строк зазначений судом до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 КАС України Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику
Перевіряючи матеріали касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що зміст ухваленого у цій справі оскаржуваного судового рішення та доводи, викладені у касаційній скарзі, не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов