07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 640/2695/19
адміністративне провадження № К/9901/29231/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Калька Дмитра Олексійовича в інтересах ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2019 (суддя Патратій О.В.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 (колегія у складі суддів Пилипенко О.Є., Бєлової Л.В., Кузьмишиної О.М.)
у справі №640/2695/19
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради,
третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
про визнання протиправним та нечинним положень акту органу місцевого самоврядування,
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, за участю третьої особи - Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).
2. У позові просив визнати незаконним та нечинним підпункт перший (абзац другий) пункту 4.17 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого додатком 1 до рішення Київської міської ради від 22.05.2013 №337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві» (далі - Положення №337/9394) такого змісту: «завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності)».
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2019 позов задоволено.
- визнано незаконним та нечинним підпункт перший (абзац другий) пункту 4.17 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого додатком 1 до рішення Київської міської ради від 22.05.2013 №337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві» такого змісту: «завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності)».
- зобов'язано Київську міську раду відповідно до частини першої статті 265 КАС України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у цій справі у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
- зобов'язано Київську міську раду прийняти нову правову норму замість скасованого підпункту першого (абзацу другого) пункту 4.17 Положення про реєстр адрес у місті Києві.
- стягнено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 768,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 600,00 грн.
4. Калько Д.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду для ухвалення додаткового рішення у частині вирішення питання судових витрат.
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2019 стягнено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради витрати на правничу допомогу у розмірі 5 152,60 грн.
6. ОСОБА_1 оскаржив рішення суду першої інстанції від 14.06.2019 у частині зобов'язання Київської міської ради прийняти нову правову норму замість скасованого підпункту першого (абзацу другого) пункту 4.17 Положення про реєстр адрес у місті Києві (пункт 4 судового рішення).
7. З рішенням та ухвалою суду першої інстанції не погодилася Київська міська рада, яка подала апеляційну скаргу.
8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2019 скасовано, ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.
9. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 додаткове рішення (ухвалу) Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2019 скасовано; у задоволенні заяви Калько Д.О. в інтересах ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
10. Калько Д.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить:
- постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019, ухвалену за результатами перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2019, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019, ухвалену за результатами перегляду ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2019 - скасувати;
- рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2019 у частині 4 пункту резолютивної частини - скасувати;
- рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2019 у іншій частині - залишити без змін.
11. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2019 поновлено Кальку Д.О. в інтересах ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження; витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №640/2695/19.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 №337/94 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві» затверджено Положення про реєстр адрес у місті Києві, яке встановлює на території міста Києва єдиний порядок присвоєння, реєстрації адрес об'єктів нерухомості та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві як одного із основних інформаційних ресурсів системи Містобудівного кадастру міста Києва.
13. Пунктом 4.17 Положення №337/94 передбачено, що до заяви про присвоєння поштової адреси додаються такі документи:
(1) завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності);
(2) для фізичної особи - копія паспорта, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє;
(3) для юридичної особи та фізичної особи - підприємця - копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
(4) завірена в установленому порядку копія правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна, а для новозбудованих об'єктів - зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації;
(5) копія виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва (для закінченого будівництвом об'єкта);
(6) довідка Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об'єкта в цій довідці мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення) або рішенню Київської міської ради про звільнення від сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об'єкта в такому рішенні мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення);
(7) - копія технічного паспорта об'єкта нерухомого майна, виготовленого відповідним суб'єктом господарювання згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна».
14. У абзаці 2 пункту 4.17 Положення №337/94 передбачено, що у разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об'єкта нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.
15. 26.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявою на отримання поштової адреси нежитловій будівлі літ. Б на АДРЕСА_1 .
16. 13.11.2018 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом №10468/0/06-27-18 відмовлено у погодженні присвоєння поштової адреси, покликаючись на пункт 4.17 Положення №337/94 запропоновано заявнику надати завірену в установленому порядку копію документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
17. Позивач посилався на те, що оскаржуваний нормативно-правовий акт міської ради не визначає перелік випадків або чинників, на підставі яких Департамент містобудування та архітектури КМДА може вимагати документ, що посвідчує право власності або користування на земельну ділянку.
Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) у межах делегованих повноважень без будь-яких пояснень може бути відмовлено у присвоєнні поштової адреси на підставі відсутності документа на землю або не витребування таких документів.
Правова невизначеність щодо цього питання підтверджується листом Департаменту від 04.12.2018 №055-15925, у якому не надано відповіді щодо виключного переліку випадків, за яких у разі присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна необхідним є надання правовстановлюючих документів на землю.
Оскаржуване положення нормативно-правового акту створює нерівні умови для суб'єктів звернення за адміністративною послугою, що підтверджується наказом Департаменту від 20.02.2018 №120, яким присвоєно поштову адресу за звернення представника ТОВ «ГБР» без надання правовстановлюючих документів на землю.
18. Відповідач заперечував проти задоволення позову, обґрунтовуючи це тим, що підпунктом другим пункту 4.17 Положення №337/9394 від заявників вимагається надання документів, необхідних для законного та правильного присвоєння адреси відповідному об'єкту нерухомості, та контролю його місцезнаходження.
Підстав для скасування частини нормативно-правового акту немає, оскільки позивач не надав доказів порушення або реальної можливості порушення своїх прав прийняттям Положення №337/9394 чи Київською міською радою, та не зазначив закону або іншого нормативно-правового акту, якому б суперечив оскаржуваний підпункт Положення.
Скасування підпункту Положення не є належним способом захисту прав позивача, оскільки відмова Департаменту містобудування та архітектури у присвоєнні адреси об'єкту нерухомості за зверненням позивача може бути оскаржена до суду. Крім того, він не позбавляється права повторно звернутися до суб'єкта владних повноважень та надати завірену в установленому законом порядку копію документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи таке право користування.
Також відповідач зазначав, що у справі відсутні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки свідоцтво про право Калька Д.О. на зайняття адвокатською діяльністю видано Рафальською І.В., яка вже не була Головою Ради адвокатів м. Києва та не мала права підписувати відповідні свідоцтва.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувану правову норму Положення сформульовано без достатньої точності для того, щоб особа, зацікавлена в присвоєнні поштової адреси, могла передбачити, що документ, який посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою, буде вимагатись в конкретному випадку, що свідчить про порушення принципів верховенства права і рівності прав та свобод, гарантованих частиною першою статті 8 та статтею 24 Конституції України.
20. Випадки, у яких заявнику необхідно подати відповідні документи для присвоєння адреси, повинні чітко зазначені в нормативно-правовому акті, а не лише на веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури.
21. Також суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язання міської ради прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним.
22. Стягуючи на користь позивача відшкодування витрат на правничу допомогу, суд виходив з обґрунтованості таких вимог та їх співмірності, а заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню, оскільки справа вирішувалася за правилами загального позовного провадження та не відноситься до справ незначної складності.
23. Постановлюючи ухвалу про стягнення витрат на відшкодування правничої допомоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач підтвердив витрати на розгляд справи за участі представника у судовому засіданні 14.06.2019 та на складання останнім відповіді на відзив.
24. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції. Зазначив, що Департаменту містобудування та архітектури при присвоєнні адрес об'єктам нерухомості надано певну свободу дій; на веб-сайті Департаменту розміщено інформацію про випадки, у яких для присвоєння поштової адреси необхідно подання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
25. Зазначене суд визнав достатнім, щоб вважати оскаржувану норму Положення такою, що відповідає принципу правової визначеності, оскільки позивач може передбачити наслідки вчинення тої чи іншої дії, а вимога щодо надання засвідченої копії правовстановлюючого документу на земельну ділянку при присвоєнні поштової адреси не є протиправною.
26. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, яким вирішувалося питання відшкодування судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у справі ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову, крім того, заявлені витрати на правничу допомогу не є такими у розумінні КАС України, оскільки станом на 26.09.2018 в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про адвоката Калька Д.О.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
27. Позивач у касаційній скарзі наводить такі доводи:
А) висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на позиції відповідача, який посилається на те, що на веб-сайт третьої особи містяться роз'яснення Положення №337/9394 щодо надання правовстановлюючих документів на землю для новозбудованих об'єктів нерухомого майна та об'єктів, щодо яких відсутня реєстрація права власності. Проте зазначені положення відсутні в тексті оскаржуваного нормативно-правового акту та третя особа не наділена правом тлумачення норм права;
Б) оскаржувана норма Положення №337/9394 погіршує становище громадян та дозволяє посадовим особам Департаменту зловживати своїми повноваженнями;
В) пункт 4 резолютивної частини рішення суду першої інстанції не сприяє вирішенню спору по суті, оскільки Київською міською радою може бути прийнято нову аналогічну правову норму замість скасованого абзацу Положення, що буде підставою для повторної відмови Департаментом містобудування та архітектури у присвоєнні адреси об'єкту нерухомості;
Г) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане Кальку Д.О. в установленому законом порядку повноважним на той час Головою Ради адвокатів м. Києва; суди в інших справах не приймали аргумент щодо відсутності відомостей у Єдиному реєстрі адвокатів України як підставу для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.
28. 12.11.2019 відповідачем подано відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що:
А) визнання нечинним оскаржуваного підпункту Положення призведе до виникнення прогалин у правовому регулюванні, що, у свою чергу, може призвести до негативних наслідків, які вплинуть на правильність присвоєння адрес об'єктам нерухомого майна у м. Києві;
Б) позивачем не надано доказів дійсного порушення або реальної можливості порушення прав саме внаслідок прийняття оскаржуваного підпункту рішення, який не суперечить законам України;
В) свідоцтво про право Калька Д.О. на зайняття адвокатською діяльністю видано неповноважною особою, тому міська рада вважає, що підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу відсутні, крім того, заявлена сума до такого відшкодування не є співмірною.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
30. Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
31. Водночас, статтею 19 Основного закону передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали повноваження на вчинення певних дій та в подальшому діяли виключно в межах тих повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України), у поєднанні з принципом законності вимагає, щоб такі дії органів державної влади були ще й правовими.
33. Натомість, юридична визначеність як елемент верховенства права вимагає, щоб положення нормативно-правового акту були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними.
34. Під час судового розгляду відповідач наполягав на тому, що застосування пункту 4.17 рішення Київської міської ради від 22.05.2013 №337/94 у оскаржуваній редакції знаходиться в площині дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування щодо вирішення у кожному конкретному випадку звернення для присвоєння адрес об'єктам нерухомості на території міста Києва необхідності подання заявниками правовстановлюючих документів на землю.
35. Положення №337/9394 прийнято Київською міською радою для врегулювання, зокрема процедури (порядку) присвоєння на території міста Києва поштових адрес об'єктам нерухомого майна шляхом видання розпорядчих документів Департаментом містобудування та архітектури або районними в місті Києві державними адміністраціями з подальшим їх внесенням до Реєстру адрес за клопотаннями фізичних та юридичних осіб (заявників).
36. Порушене позивачем питання стосується якості цього нормативно-правового акту в частині переліку документів, необхідних для присвоєння адреси.
37. У підпункті першому пункту 4.17 Положення №337/9394 вживається словосполучення «за необхідності» щодо подання заявником завіреної копії документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою.
38. Таке формулювання свідчить про семантичну неоднозначність правової норми, яка чітко не визначає коли саме додавання цих документів до заяви про присвоєння поштової адреси є необхідним.
39. При цьому, наслідком неподання документів (повного комплекту) відповідно до абзацу 2 пункту 4.17 Положення №337/94 є вмотивована письмова відмова суб'єкта владних повноважень.
40. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що таке формулювання правої норми не дає можливості особі (заявнику) прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки,. У зв'язку із цим стала можливою ситуація, коли за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про присвоєння поштової адреси Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнано необхідним подання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а у випадку іншого заявника (ТОВ «ГБР») надання таких документів не вимагалося. Такий різний підхід не може вважатися реалізацією органом місцевого самоврядування дискреційних повноважень.
41. Розміщення на веб-сайті Департаменту додаткової інформації щодо необхідних для присвоєння поштової адреси документів, на що посилається суд апеляційної інстанції, не усуває недоліки нормотворчої діяльності, не усуває нечіткість нормативно-правового акту, оскільки зміна положень рішення Київської міської ради від 22.05.2013 №337/94 можлива лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, шляхом прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення.
42. Водночас, Верховний Суд вважає неприйнятним покликання ОСОБА_1 на незаконність рішення суду першої інстанції у частині зобов'язання Київської міської ради прийняти нову аналогічну правову норму на заміну підпункту першого (абзацу другого) пункту 4.17 Положення №337/94. Визнання нормативно-правого акту протиправним і нечинним в цій частині не означає, що для присвоєння адреси в жодному разі не потрібно подавати копії документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою. Однак випадки, коли потрібно подавати такий документ, повинно бути визначено саме у нормативному акті. Саме про це йдеться у рішенні суду першої інстанції.
43. Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то Верховний Суд у постанові від 06.07.2019 у справі №855/229/19 дійшов висновку що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
44. До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6075, виданого Кальком Д.О. на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 12.04.2018 року №10, та копію виданого 26.04.2018 посвідчення адвоката України.
45. Докази на підтвердження того, що зазначене свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у передбаченому законом порядку визнавалося недійсним, що право Калька Д.О. на заняття адвокатською діяльністю є припиненим, матеріали справи не містять.
46. У такому випадку Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалася у справі Кальком Д.О. , у зв'язку із задоволенням позову.
47. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
48. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2019.
49. У зв'язку задоволенням позову, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019, якою вирішувалося питання відшкодування на користь позивача судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді першої інстанції, необхідно скасувати та залишити в силі ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2019.
50. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
51. На підтвердження судових витрат ОСОБА_1 надано такі документи:
- квитанція від 23.07.2019 у розмірі 1 152,60 грн на підтвердження сплати судового збору на подання апеляційної скарги;
- квитанція від 22.07.2019 у розмірі 5 600,00 грн - витрати на правничу допомогу за складання апеляційної скарги.
- квитанція від 22.10.2019 у розмірі 1 536,80 грн - витрати на судовий збір за подання касаційної скарги;
- квитанція від 23.10.2019 у розмірі 5 600,00 грн - витрати на правничу допомогу за складання касаційної скарги.
52. Таким чином, на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати, пов'язані з розглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій, у загальному розмірі 13 889,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.
Керуючись статтями 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -
1. Касаційну скаргу Калька Дмитра Олексійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року за результатами перегляду рішення суду першої інстанції скасувати.
3. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2019 року залишити в силі.
4. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції скасувати.
5. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року залишити в силі.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов'язані з розглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій, у загальному розмірі 13 889,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб