07 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/4880/20 пров. № А/857/11159/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі за його позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській область Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови,
суддя(і) у І інстанції Лунь З.І.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 10 серпня 2020 року,
23 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнанти протиправною та скасування постанови ВП №62131456 від 17 червня 2020 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській область Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 380/3982/18, виданого Львівським окружним адміністративним судом 24 квітня 2019 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі № 380/4880/20 у задоволені позову було відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувана постанова відповідача винесена у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження» та є правомірною, а тому в задоволенні позовної вимоги про її скасування слід відмовити.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при прийнятті спірної постанови відповідач врахував лише наданий боржником лист від 18 квітня 2019 року № Н-2436/0-2263/0/37-19 «Про розгляд клопотання», однак не врахував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.002442, яке набрало законної сили 28 січня 2020 року, яким визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні позивачу дозволу на розробку землеустрою, викладену у цьому ж листі.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.
Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі № 1340/3982/18 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Головного управління Держгекадастру у Львівської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру Львівській області повторно розглянути клопотання позивачів від 23 травня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Грибовицької сільської ради, Жовківського району, Львівської області, за межами населеного пункту.
21 травня 2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській область Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) відкрито виконавче провадження № 62131456 про примусове виконання виконавчого листа № 1340/3982/18 від 24 квітня 2019 року, виданого Львівським окружним адміністративним судом на виконання вказаного судового рішення.
12 червня 2020 року на адресу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшов лист ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 09 червня 2020 року про виконання рішення суду. Цим листом боржник повідомив відповідача про те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі № 1340/3982/18 ним виконано у добровільному порядку і 18 квітня 2019 року прийнято рішення № Н-2436/0-2263/0/37-19 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, копію якого долучено до наданої виконавцю відповіді.
17 червня 2020 року відповідач виніс оспорювану постанову № 62131456 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1340/3982/18, виданого Львівським окружним адміністративним судом 24 квітня 2019 року.
Позивач ОСОБА_1 не погодився із вказаною постановою про закінчення виконавчого провадження та звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентовано приписами Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Як встановлено статтею 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до матеріалів справи 21 травня 2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській область Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) було відкрито виконавче провадження № 62131456 про примусове виконання виконавчого листа № 1340/3982/18 від 24 квітня 2019 року, виданого Львівським окружним адміністративним судом, відповідно до якого зобов'язано Головне управління Держгеокадастру Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 23 травня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області за межами населеного пункту.
ГУ Держгеокадастру у Львівській області 18 квітня 2019 року за № Н-2436/0-2263/0/37-19 надало відповідь про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, про що повідомив відповідача листом від 09 червня 2020 року.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що з огляду на формулювання резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі № 1340/3982/18 судом не було зазначено у якій саме формі має бути прийняте рішення ГУ Держгеокадастру у Львівській області за наслідками повторного розгляду клопотання позивачів від 23 травня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Відтак, слід погодитись із висновком суду першої інстанції у тому, що у державного виконавця були підстави для висновку про добровільне виконання боржником рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі № 1340/3982/18 до відкриття виконавчого провадження № 62131456.
При цьому апеляційний суд вважає, що державний виконавець не уповноважений надавати правову оцінку правомірності рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку землеустрою, викладену у листі від 18 квітня 2019 року за № Н-2436/0-2263/0/37-19, а отже посилання апелянта на висновки, викладені у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.002442, яке набрало законної сили 28 січня 2020 року, є безпідставними з огляду на предмет спору у справі, що розглядається.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 268, 272, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі № 380/4880/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Постанова у повному обсязі складена 08 жовтня 2020 року.