07 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 352/661/20 пров. № А/857/8936/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Большакової О.О., Качмара В.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу інспектора взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Горбенка Романа Володимировича на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 квітня 2020 року у справі № 352/661/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Горбенка Романа Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ДП18 № 706280 від 19.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Горбенко Р.В., якою його притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,0 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП, провадження у справі закрити.
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 квітня 2020 року позов задоволено.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №706280 від 19.03.2020р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. скасовано.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Просить скасувати рішення суду та прийняте нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху - проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофору, було надано оптичний диск з відео-файлом адміністративного правопорушення.
Зазначає, що надання відео з нагрудної відеокамери на якому зафіксовано розгляд адміністративної справи відповідачем на місці, трьома фрагментами не виключає факту адміністративного правопорушення у діях позивача, оскільки під час здійснення відео-фіксації нагрудною камерою поліцейського можлива циклічна, або механічна пауза.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 19.03.2020р. о 09 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, проїхав перехрестя вулиць Незалежності-Йосипа Сліпого на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 (ґ) ПДР України, про що відповідачем складено постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 №706280 від 19.03.2020р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не надано суду доказів про порушення позивачем п.8.7.3 (ґ) ПДР України та вчинення ним правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУАП, як і не надано доказів щодо перевірки та спростування обставин, зазначених позивачем у поданому позові.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України - стаття 246 КУпАП.
Згідно з статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 217 КУпАП передбачає, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, за частиною другою статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частина друга статті 222 КУпАП).
Отже, працівники органів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.
Тому належним відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що пункт 3 частини першої статті 288 КУпАП передбачає, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС, з особливостями, встановленими цим Кодексом (з особливостями встановленими КУпАП).
Разом з тим, розглядуваний адміністративний позов заявлено до Інспектора, тобто до неналежного відповідача.
За змістом частини третьої статті 48 КАС якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС).
При цьому, відповідно до частини сьомої статті 48 КАС заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається висновку про те, що допустити заміну належної сторони або залучити до участі співвідповідача у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, а можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції КАС не передбачено.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що позов ОСОБА_1 до інспектора, який є неналежним відповідачем у цьому спорі, задоволенню не підлягає, оскільки в ході апеляційного розгляду справи встановлено, що позовні вимоги пред'явлено до неналежного відповідача і суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача.
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року, 27 лютого 2020 року у справах №№724/716/16-а, 759/13033/14-а відповідно.
Разом з тим, інші доводи апеляційної скарги, які стосуються правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не підлягають оцінці у цьому апеляційному провадженні, виходячи з того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що позивач має право повторно звернутися з адміністративним позовом до належного відповідача відповідного органу Національної поліції.
Пунктом 4 частини третьої статті 317 КАС передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Згідно абзацу 2 частини другої статті 317 КАС порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Апеляційну скаргу інспектора взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Горбенка Романа Володимировича - задоволити частково.
Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 квітня 2020 року у справі № 352/661/20 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Горбенка Романа Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - відмовити, з підстав викладених у мотивувальній частині цієї постанови суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді О. О. Большакова
В. Я. Качмар