08 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/3208/20 пров. № А/857/11940/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 - довіреної особи суб'єкта виборчого процесу кандидата на посаду Ужгородського міського голови ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену суддею Гаврилко С.Є. у м.Ужгороді Закарпатської області, у справі № 260/3208/20 за адміністративним позовом суб'єкта виборчого процесу кандидата на посаду Ужгородського міського голови ОСОБА_2 , який поданий через довірену особу - ОСОБА_1 , до Ужгородської міської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування постанови, -
05 жовтня 2020 року позивач - суб'єкт виборчого процесу, кандидат на посаду Ужгородського міського голови Андріїв Богдан Євстафійович через довірену особу - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Ужгородської міської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просив визнати протиправною постанову Ужгородської міської територіальної виборчої комісії №10 від 23 вересня 2020 року в частині реєстрації кандидатами на посаду Ужгородського міського голови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що позовну заяву подано з пропущенням п'ятиденного строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України для звернення до суду у спорах, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 - довірена особа суб'єкта виборчого процесу кандидата на посаду Ужгородського міського голови ОСОБА_2 , оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити рішення про визнання незаконною та скасування постанови Ужгородської міської територіальної виборчої комісії №10 від 23 вересня 2020 року в частині реєстрації кандидатами на посаду Ужгородського міського голови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
В обгрунтування вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що довірена особа кандидата на посаду міського голови зареєстрована 30.09.2020, вказує на дотримання визначених ч.7 ст. 273 КАС України строків звернення до суду з позовною заявою щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії.
Крім того, на думку скаржника, підстави для застосування виборчого законодавства в частині зняття з реєстрації двійників кандидата з підстав, визначених ст. 14 Виборчого кодексу України, у заявника виникли лише 02 жовтня 2020 року, після опублікування Постанови ЦВК №86 щодо скасування рішень Одеської ТВК про реєстрацію кандидатів на посаду Одеського міського голови О.Філімонова, М.Саакашвілі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволення апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Водночас ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, в тому числі щодо дотримання строків звернення до суду, визначених законом, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Колегією суддів встановлено, що предметом оскарження в межах спірних правовідносин є постанова Ужгородської міської територіальної виборчої комісії №10 від 23 вересня 2020 року в частині реєстрації кандидатами на посаду Ужгородського міського голови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Згаданою постановою зареєстровано також кандидатом на посаду Ужгородського міського голови діючого міського голову ОСОБА_2 - позивача у справі.
Згідно доводів позивача, однофамільці при реєстрації кандидатами вдались до спекуляцій та введення в оману виборця. Зазначає, що один із двох двійників - ОСОБА_3 мав прізвище, ім'я, по-батькові ОСОБА_5 та був зареєстрований в с. Підлужжя Івано-Франківської області, що суперечить приписам ч.3 ст.14 Виборчого кодексу України, відповідно до яких застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду із пропуском встановленого частиною 6 статті 273 КАС України строку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, зазначивши наступне.
Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені статтею 273 КАС України.
Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму (ч. 1 ст. 273 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.273 КАС України рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
Відповідно до частини 6 статті 273 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Стосовно доводів скаржника про те, що до спірних правовідносин слід застосувати обрахування п'ятиденного строку з 30.09.2020 - дати реєстрації довіреної особи кандидата, аж з 02.10.2020 - після опублікування Постанови ЦВК №86 про скасування рішень Одеської ТВК, колегія суддів зазначає наступне.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Стаття 270 КАС України встановлює особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ.
Відповідно до частин 1-4 статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.
Важливим елементом цих строків є момент їх початку, який визнається днем прийняття рішення, вчинення дій або допущення бездіяльності.
Частиною 5 статті 270 КАС України передбачено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Отже, наслідком пропуску строку звернення до суду з позовною заявою у спорах, пов'язаних з виборчим процесом, з врахуванням вимог статті 273 КАС України, є залишення позовної заяви без розгляду.
Вказана вимога процесуального Закону має імперативний характер, тобто є категоричною вказівкою держави на обов'язок суду при вирішенні даного питання та не допускає інших, ніж передбачено нею, дій.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить скасувати постанову Ужгородської міської територіальної виборчої комісії №10 від 23 вересня 2020 року в частині реєстрації кандидатами на посаду Ужгородського міського голови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Враховуючи норми частини 6 статті 273 КАС України, п'ятиденний строк звернення до суду із вимогами про скасування вказаної постанови територіальної виборчої комісії має обраховуватися із 24.09.2020, а останнім днем звернення до суду з даним позовом є 28.09.2020.
Позивач звернувся до суду із позовом про скасування оскаржуваного рішення лише 05.10.2020, тобто з пропуском строку, передбаченого частиною 6 статті 273 КАС України, який не може бути поновлений.
Водночас колегія суддів наголошує, що у виборчих справах немає необхідності з'ясування обставин щодо дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Таке правове становище дозволяє чітко визначити початок строку звернення до суду для вирішення виборчих спорів, який не залежить від суб'єктивного сприйняття позивачем моменту порушення його права чи інтересу.
Процесуальний закон пов'язує перебіг цього строку саме із днем прийняття оскаржуваного рішення, а не з датою прийняття постанови про реєстрацію довірених осіб кандидата на посаду Ужгородського міського голови на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, чи з датою прийняття ЦВК окремих рішень про скасування постанов ТВК про реєстрацію кандидатів на відповідні посади.
Також безпідставними є покликання скаржника на положення ч.7 ст. 273 КАС України, оскільки зазначені у ній умови обчислення строку звернення із відповідним позовом - не пізніше двадцять другої години дня, що передує дню голосування, вказують на те, що строк звернення до суду у справах, на які поширюються визначені ст. 273 КАС України особливості провадження, встановлений частиною шостою цієї статті. Однак частиною сьомою цієї статті визначається присічний строк за умови, якщо кількість днів, що передують дню голосування, менша визначеного процесуальним законом строку, встановленого для реалізації права оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.
При цьому, згідно з частиною 6 статті 63 Виборчого кодексу України суди, виборчі комісії, органи Державного реєстру виборців, правоохоронні органи організовують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом та розгляд скарг (позовних заяв) і звернень виборчих комісій у строки та спосіб, встановлені цим Кодексом.
Вирішуючи питання співвідношення терміновості розгляду справи з гарантією дотримання пасивного виборчого права особи, що звернулася за його захистом до суду, колегія суддів враховує висновки Європейського суду з прав людини, який вказав, що загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі “Хаджіанастасіу проти Греції”, пункти 32-37).
Таким чином, колегія суддів вважає, що при застосуванні правових наслідків, передбачених ч.5 ст.270 КАС України, судом першої інстанції не допущено порушень вимог процесуального закону, встановлених для розгляду окремих категорій адміністративних справ, об'єднаних у Главі 11 Розділу ІІ КАС України.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, крім того вимоги апеляційної скарги не узгоджуються із повноваженнями суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Колегія суддів зазначає, що при поданні апеляційної скарги на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду скаржником не сплачено судовий збір. Відтак, відповідно до вимог частини 9 статті 273 КАС України питання про стягнення судового збору підлягає вирішенню одночасно із ухваленням судового рішення відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 N 3674-VI.
Згідно із ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 вказаного Закону визначено ставки судового збору, відповідно до якої за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Таким чином, судовий збір, що належав до сплати за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, підлягає стягненню із скаржника у розмірі 2102,00 грн.
Керуючись ст.ст. 268, 270, 271, 272, 273, 278, 310, 316, 321, 322 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - довіреної особи суб'єкта виборчого процесу кандидата на посаду Ужгородського міського голови ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/3208/20 - без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний