07 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/5049/20 пров. № А/857/9917/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року (прийняту у письмовому провадженні суддею Борискіним С.А. у м. Рівне) про зупинення провадження у справі № 460/5049/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в нарахуванні та виплаті йому відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 24 388,40 грн, які були виплачені у жовтні 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити йому згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з серпня 2014 року по жовтень 2019 року на суму пенсії 24 388,40 грн.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року зупинено провадження у справі № 460/5049/20 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 510/1286/16-а.
Не погодившись із таким рішенням суду його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що предметом позову є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити згідно із Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, а предметом позову у справі № 510/1286/16-а є зобов'язання органу Пенсійного фонду України щодо виплати індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, тому правовідносини в даних справах не є подібними.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга належить до задоволення з таких підстав.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з тих мотивів, що застосування строку звернення до суду у соціальних спорах є виключною правовою проблемою, а тому вважав за необхідне провадження у цій справі зупинити до розгляду адміністративної справи № 510/1286/16-а, у якій Велика Палата Верховного Суду 26 червня 2019 року винесла ухвалу про прийняття справи до розгляду.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду з огляду на такі обставини.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення «подібні правовідносини».
Тлумачення цього словосполучення міститься у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 (справа № 802/3999/15-а), від 03.07.2019 (справа № 826/27404/15).
Відповідно до цих рішень Верховного Суду подібність правовідносин, зокрема, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Позивач у цій справі оскаржує протиправну відмову відповідача у нарахуванні та виплаті їй відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 24 388,40 грн, які були виплачені у жовтні 2019 року.
Натомість, предметом спору у справі № 510/1286/16-а є визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят та зобов'язання управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії державного службовця на виконання статті 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят, а предметом розгляду - питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 99 КАС України.
Наведене свідчить про те, що обставини цієї справи, не є подібними до обставин, встановлених у справі № 510/1286/16-а, до набрання законної сили рішенням суду у якій, суд першої інстанції зупинив провадження.
Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не обґрунтовано зупинив провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв'язку з чим ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 311, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року про зупинення провадження у справі № 460/5049/20 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Повний текст постанови складений 07 жовтня 2020 року.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду