про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 600/686/20-а
08 жовтня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В.
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною,
відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Разом з тим, до апеляційної скарги позивачем надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року.
Клопотання мотивовано тим, що позивач не позбавлений права повторно звернутись з апеляційною скаргою до суду. Крім того, зазначає, що апеляційна скарга подана фактично в межах строку. А м.Чернівці знаходиться в червоній зоні.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як встановлено з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято 24.07.2020 в порядку письмового провадження (а.с.59).
Відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення апелянт отримав копію рішення у даній справі 28.07.2020 (а.с.63).
Тобто, останнім днем подання апеляційної скарги є 27.08.2020.
Вперше апеляційна скарга позивачем була подана 28.08.2020 (а.с.79) згідно поштового конверту в якому вона надійшла.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною повернуто особі, яка її подала, оскільки апеляційну скаргу подано особою в якої відсутні встановлені законом повноважень щодо підписання апеляційної скарги.
25.09.2020 апелянт повторно звертається з апеляційною скаргою до суду.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у відповідності до практики Верховного Суду (ухвала від 26.09.2018 справа №753/7279/18, ухвала Верховного Суду від 21.11.2018 справа №216/1724/17) останній прийшов до висновку, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Разом з тим, суд зауважує, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Крім того, колегія суддів враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
У рішенні від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Також, фактично вперше апеляційна скарга також була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року. Крім того, доводи апелянта про знаходження м.Чернівці (в весь період з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення) в червоній зоні не підтверджуються жодними доказами.
Отже, при належному добросовісному відношенні апелянт не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, проте таким правом не скористався. А тому, у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.