Справа № 640/21271/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
08 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Черпіцької Л.Т., суддів Епель О.В., Чаку Є.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02 жовтня 2018 року про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення комісії про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оформлене протоколом №75/10/18 від 02 жовтня 2018 року, є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач не був повідомлений у належний спосіб про проведення планової перевірки, внаслідок чого не мав можливості надати для проведення перевірки необхідні документи та пояснення. Вказана обставина безпідставно розцінена Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області як відмова позивача в проведенні перевірки, про що складено акт, який став підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. Крім того, позивач зауважував, що Дисциплінарною комісією не враховано ступінь його вини в ненаданні документів, не з'ясовано питання завдання діями позивача шкоди будь-яким фізичним чи юридичним особам, не надано правової оцінки його поясненням щодо виявлених порушень. Таким чином, суб'єкт владних повноважень при винесені оскаржуваного рішення діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття таких рішень.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасоване рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України від 02 жовтня 2018 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неповне з'ясування обставин, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначав, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що Дисциплінарна комісія є суб'єктом владних повноважень та може бути відповідачем у даній справі, у рішенні суду не знайшло відображення, які права та обов'язки позивача порушені оспорюваним рішенням відповідача за умови його рекомендаційного характеру та остаточного застосування дисциплінарного стягнення Наказом Мін'юсту. Не надано судом оцінки доводам відповідача про правомірність рішення Дисциплінарної комісії.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначав, що рішення Дисциплінарної комісії та Наказ Мін'юсту є окремими рішеннями різних субєктів владних повноважень та передбачають різні правові наслідки. Правові підстави для визнання протиправним Наказу Мін'юсту про застосування до нього дисциплінарного стягнення, на його думку, з'являться у нього після визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва № 785 від 12 червня 2013 року здійснює діяльність арбітражного керуючого. Згідно інформації з Єдиного реєстру арбітражних керуючих місцезнаходженням контори (офісу) позивача є адреса: АДРЕСА_1 , тому контроль за діяльністю позивача належало здійснити Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області.
03 липня 2018 року наказом Міністерства юстиції України № 2260/7 був затверджений план проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих на ІІІ квартал 2018 року. Позивач був включений до плану перевірок на ІІІ квартал 2018 без визначення конкретних дат перевірки.
01 серпня 2018 року на електронну пошту позивача було направлено повідомлення про проведення планової невиїзної перевірки у строк з 13 по 17 серпня 2018 року. (а.с.49).
У зв'язку з відсутністю арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю, а також ненаданням позивачем пояснень та документів, Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 14 серпня 2018 № 13 (далі - Акт про відмову), підписаний головою Комісії з перевірки, який став підставою для внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Подання за № 1159 від 30 серпня 2018 року про накладення дисциплінарного стягнення. (а.с.40).
02 жовтня 2018 року Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції прийнято протокольне рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та про внесення подання до Міністерства юстиції України про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Рекомендовано Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України : а) підготувати проект наказу про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1 ; б) внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Питання діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), здійснення державного контролю за їх діяльністю та повноваження державних органів з питань банкрутства визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №4212-VI від 22.12.2011 ( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України №27.06.2013 №1284/5, Положенням про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 № 81/5 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин), Положенням про міжрегіональні управління
Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5 та іншими актами.
Відповідно до положень ст. 106 Закону №4212-VI здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) проводиться Мінюстом як державним органом з питань банкрутства та за його дорученням головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальними органами з питань банкрутства.
Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих встановлено Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (далі - Порядок №1284/5). Відповідно до пунктів 1.2, 1.4. Порядку його дія поширюється на всіх фізичних осіб, які отримали в установленому порядку свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), встановлює: процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.
Отже, основним нормативним актом, який регламентує порядок здійснення процедури контролю за діяльністю арбітражних керуючих є Порядок №1284/5.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку №1284/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Відповідно до п. 2.5. розділу II Порядку №1284/5, планова перевірка діяльності арбітражного керуючого здійснюється не частіше одного разу на два роки за період з дати призначення господарським судом арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором у справі про банкрутство, а у разі проведення попередньої планової перевірки - з дати початку її проведення.
Пунктом 2.7. Порядку №1284/5, передбачено, що орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.
Арбітражний керуючий вважається повідомлений належним чином за умови, якщо повідомлення про вручення перевірки надіслано (вручено) йому органом контролю у строки та спосіб, визначені Порядком №1284/5. Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2018 наказом Міністерства юстиції України №2260/7 був затверджений план проведенням перевірок діяльності арбітражних керуючих на ІІІ квартал 2018. Позивач був включений до плану перевірок на ІІІ квартал 2018 без позначення конкретних дат перевірки.
Відповідно до пункту 1 Положення про міжрегіональні управління
Міністерства юстиції України (далі - положення) міжрегіональні управління Міністерства юстиції України підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами. Пунктом 2 Наказу Міністерства юстиції України № 2260/7 від 03.07.2018 визначено, що планові перевірки арбітражних керуючих здійснюють Головні управління юстиції в областях.
Згідно інформації з Єдиного реєстру арбітражних керуючих місцезнаходженням контори (офісу) позивача є адреса: м.Донецьк, вулиця Рози Люксембург, буд.75-А, тому контроль за діяльністю позивача належало здійснити Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області.
Відповідач у відзиві не заперечує, що позивач не був повідомлений про час і місце проведення перевірки засобами поштовому зв'язку та не надав суду доказів про вручення повідомлення у спосіб , визначений п. 2.7 Порядку № 1284/5. Також відповідач не адресував таке поштове відправлення до відділення поштового зв'язку населених пунктів Донецької та Луганської областей на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або розташованих на лінії зіткнення де у зв'язку із загрозою життю об'єкти поштового зв'язку тимчасово не функціонують «до запитання» із зазначенням номеру телефону одержувача. Натомість відповідач повідомив позивача 01 серпня 2018 про час та місце проведення перевірки на електронну адресу - office@lawabout.net.
Колегія суддів вважає, що повідомлення про проведення планової перевірки, яке направлено на електронну адресу не є належним доказам повідомлення про дату перевірки та не ґрунтується на вимогах Порядку №1284/5.
Так, п.2.15.2. Порядку №1284/5 регулює порядок повідомлення на електронну адресу у разі проведення позапланової перевірки, а з матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства юстиції України № 2260/7 від 03.07.2018 затверджено проведення планових перевірок арбітражних керуючих. При проведення позапланової перевірки у разі надіслання повідомлення про проведення перевірки рекомендований листом додатково таке повідомлення може бути надіслано електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документі обов'язкової звітності.
Аналіз вказаної норми свідчить, що повідомлення на електронну адресу направляється додатково до рекомендованого листа про повідомлення про час та місце проведення перевірки.
Посилання відповідача на належне повідомлення позивача про час та місце проведення перевірки шляхом повідомлення на електронну адресу відповідача office@lawabout.net не є належним доказам повідомлення позивача про дату перевірки.
Відповідно до п.2.15.2. Порядку №1284/5 у разі надіслання повідомлення про проведення позапланової перевірки рекомендований листом додатково таке повідомлення може бути надіслано електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документі обов'язкової звітності. Відповідачем також не надано доказів, що електрона адреса позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 - на яку було направлено повідомлення про проведення планової невиїзної перевірки у строк з 13 серпня 2018 по 17 серпня 2018 є електронною поштою за реквізитами, які подаються арбітражним керуючим у документі обов'язкової звітності.
Таким ччином, позивач не був належним чином повідомлений про перевірку його діяльності Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області у порядку та строки, передбачені Порядком №1284/5.
Враховуючи, що позивач не був належним чином повідомлений про дату і місце проведення перевірки, то він у перший день перевірки (13 серпня 2018) за адресою місцезнаходження органу контролю не прибув, пояснень та документів, не надав.
У зв'язку з відсутністю арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю, а також ненаданням позивачем пояснень та документів, керуючись вимогами підпункту 4.7.1 пункту 4.7 Порядку контролю, Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області не враховуючи відсутність належного повідомлення про час і місце проведення перевірки, складено акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 14 серпня 2018 № 13 (далі - Акт про відмову), підписаний головою Комісії з перевірки, який став підставою для внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Подання за № 1159 від 30.08.2018.
У відповідності до вимог ст. 107 Закону №4212-VI арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.
Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.
Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст.108 Закону №4212-VI дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.
Приписами частин 1-2 ст. 109 Закону №4212-VI передбачено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.
На арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.
У відповідності до абз. 2 п. 4 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 року №181/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.01.2013 року за № 112/22644 (далі - Положення), Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає подання структурного підрозділу Мін'юсту, відповідального за забезпечення виконання Мін'юстом повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ), про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.
Пунктом 15 Положення передбачено, що на засідання Комісії, на якому буде розглянуто подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, запрошується арбітражний керуючий, стосовно якого розглядається таке питання, який має право давати додаткові пояснення по суті питання.
Як вбачається з п. 23 Положення розгляд заяв, скарг щодо діяльності арбітражного керуючого, подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, матеріали перевірки структурного підрозділу щодо оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражного керуючого, на засіданні Комісії починається із заслуховування доповіді члена Комісії, який попередньо за дорученням голови Комісії вивчав такі заяву, скаргу, подання, матеріали перевірки, після чого заслуховуються присутні на засіданні Комісії інші її члени, арбітражний керуючий, заявник та скаржник, а також вивчаються та аналізуються необхідні документи.
Згідно з п. 24 Положення під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.
Пунктом 25 Положення передбачено, що за результатами розгляду питання порядку денного Комісія приймає рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого; відхилення подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого; ініціювання проведення структурним підрозділом позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, якщо із заяви або скарги вбачається необхідність проведення додаткового контролю тощо.
Питання щодо розгляду Подання за № 1159 від 30.08.2018 було включено до порядку денного засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, яке відбулось 02.10.2018.
Крім того, до порядку денного засідання Дисциплінарної комісії, яке відбулось 02.10.2018 було включено питання щодо розгляду подання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
З змісту витягу із протоколу від 02.10.2018 №76/10/18 не вбачається, що Дисциплінарна комісія розглядала питання вини, тяжкості дисциплінарного проступку та аналізувала питання застосовування раніше до позивача дисциплінарного стягнення. Тобто, вирішуючи питання щодо застосування дисциплінарного стягнення, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих зобов'язана дотримуватись принципу пропорційності між допущеними порушеннями та видом дисциплінарного стягнення (попередження чи позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого), зокрема повинен дотримуватись необхідний баланс між наслідками до яких призвели порушення та суворістю застосованого стягнення.
Пояснення позивача, які направлені до Дисциплінарної комісії у вересні 2018 не були нею враховані, не була надана оцінка всім наявним документам, не врахована позиція позивача про готовність проведення перевірки та надання документів до перевірки, про відсутність судових рішень за якими він здійснював повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та порушень прав та інтересів кредиторів чи боржників та відсутність негативних наслідків для них.
Між тим, застосовано до позивача більш суворий вид дисциплінарного стягнення - позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Таким чином, беручи до уваги неналежне повідомлення позивача про час та місце проведення перевірки, відсутність притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому, фактичну відсутність порушень прав та інтересів кредиторів чи боржників та відсутність негативних наслідків для них, суд вважає, що застосоване Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого є непропорційним та порушує баланс між наслідками, до яких призвели порушення, та суворістю застосованого стягнення.
Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї найбільш суворого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття діяльністю арбітражного керуючого безстроково.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, з урахуванням яких судом вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 08 жовтня 2020 року.
Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька
Судді: О.В. Епель
Є.В. Чаку