Справа № 620/1122/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач:Шурко О.І.
07 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про:
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підготувати списки за формою згідно з додатком 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 за всіма підставами для перерахунку, починаючи з 12.06.2017 та подати їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, здійснення перерахунку розміру пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю ОСОБА_1 , починаючи з 12.06.2017 на підставі довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії та виплату пенсії за вислугу років у повному обсязі з 12.06.2017 та надалі, з нарахуванням компенсації втрати частини доходу, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат в розмірах відповідно до пенсійного законодавства України, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, інваліду II групи.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд попередньої інстанції не розглянув всебічно та повно справу, не з'ясував фактичні обставини справи, що призвело до прийняття помилкового рішення за наслідками розгляду. Вказано, що відповідач безпідставно не підготував списки за формою згідно з додатком 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб'', затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 45 від 13.02.2008, та не подав їх органам, які уповноважені видати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
У відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказано на неспроможність її доводів, та зазначено про правомірність висновків суду першої інстанції, який прийняв обґрунтоване судове рішення, належно та повно встановивши обставини справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію.
Правова позиція позивача обґрунтована тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо підготовки списків стосовно позивача за формою згідно з додатком 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб'', затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 45 від 13.02.2008 та подання їх органам, які уповноважені видати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що ні Порядком № 45, ні будь-якими іншими законодавчими нормами відповідача не наділено повноваженнями, обов'язком та/чи правом самостійно витребувати від органів, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, довідки про розмір грошового забезпечення пенсіонерів. Отже, судом не встановлено порушення прав позивача з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на те, що у відповідності до пунктів 1-3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відтак, на Головні управління Пенсійного фонду України покладено функції щодо необхідності підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку виключно після надходження до них від Пенсійного фонду України повідомлення про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, та у разі надходження до них такого повідомлення Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження повідомлення складають списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що Порядком № 45 передбачений чіткий алгоритм дій для Головних управлінь Пенсійного фонду України. Натомість, як в матеріалах справи, так і в апеляційній скарзі відсутні будь-які докази того, що до Головні управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надходили повідомлення про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб.
В той же час, ні Порядком № 45, ні будь-якими іншими законодавчими нормами відповідача не наділено повноваженнями, обов'язком та/чи правом самостійно витребувати від органів, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, довідки про розмір грошового забезпечення пенсіонерів.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, зазначений обов'язок виконано, та у встановленому порядку обґрунтовано правомірність своїх дій в межах спірних правовідносин.
Оцінюючи доводи апелянта щодо наявності підстав для застосування висновків Верховного Суду щодо аналогічних правовідносин, викладених у постанові від 17.04.2018 у справі № 761/2210/14-а, колегія суддів зазначає, що фактичні обставини вказаних справ, предмет спору та правове регулювання відрізняється від тих, які мають місце в межах спірних правовідносин, що виключає можливість застосування правої позиції Верховного Суду у справі № 761/2210/14-а.
Так, позовні вимоги у справі № 761/2210/14-а стосувались визнання незаконними та неправомірними рішення, дій та бездіяльності Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо несвоєчасної та неповної виплати пенсії; зобов'язання відшкодувати шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю, здійснення перерахунок виплаченої пенсії.
Натомість, вказаний спір стосується підготовки відповідачем списків за формою згідно з додатком 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМ України № 45 від 13.02.2008 та подачі таких для перерахунку пенсії.
Отже, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв'язку з обставинами справи.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд/ громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Ганечко О.М.