Справа № 580/334/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Рідзель О.А.
Суддя-доповідач:Шурко О.І.
07 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльність,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (відповідач 1), Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо не надання публічної інформації за запитом позивача від 10.01.2020;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо надання недостовірної публічної інформації за запитом позивача від 10.01.2020;
- зобов'язати Виконавчий комітет Черкаської міської ради та Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради надати позивачу повну інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації від 10.01.2020.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними дії виконавчого комітету Черкаської міської ради та департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 повної інформації на запит від 10.01.2020. Зобов'язано виконавчий комітет Черкаської міської ради та департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно із запитом на отримання публічної інформації від 10.01.2020 про наявність на території м. Черкаси вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що запитувана позивачем інформація про вільні земельні ділянки є частиною відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі, а належною особою, яка може надати достовірну та вичерпну інформацію про наявність вільних земельних ділянок є Держгеокадастр та його територіальні органи.
Відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 10.01.2020 позивач звернувся до виконавчого комітету Черкаської міської ради із запитом про надання публічної інформації, в якому просив: надати інформацію про наявність на території міста Черкаси вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель та споруд.
13.01.2020 виконавчий комітет Черкаської міської ради передав вказаний запит для розгляду до департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.
Листом відповідача 2 від 20.01.2020 №365-2 позивача повідомлено, що в базі геоданих МГІС-Черкаси відділу містобудівного кадастру та ГІС відсутній реєстр вільних земельних ділянок. Планувальні обмеження з містобудівної документації можуть надаватися на вже визначену земельну ділянку. Планувальні обмеження від інженерних мереж можуть бути надані в разі наявності актуальної топографо-геодезичної зйомки на дану територію. Рекомендовано позивачу для пошуку вільної земельної ділянки використовувати Інтернет-ресурс публічної кадастрової карти України: www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta. Додатково повідомлено позивача, що у виконавчому комітеті Черкаської міської ради відсутня інформація щодо правового статусу земельних ділянок.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не надання публічної інформації за запитом від 10.01.2020 про наявність на території м. Черкаси вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що виконавчий комітет є розпорядником запитуваної позивачем інформації, а тому були відсутні правові підстави, передбачені статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", для відмови у задоволенні запиту про надання такої інформації.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Положеннями статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 зазначеного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
В контексті викладеного можливо виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
Визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Частиною першою статті 22 Закону визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону №2657-XII відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Так, позивачем запитувалась інформація стосовно наявності на території м. Черкаси вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Листом департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 20.01.2020 № 365-2 у відповідь на запит позивача повідомлено позивача, що в базі геоданих МГІС-Черкаси відділу містобудівного кадастру та ГІС відсутній реєстр вільних земельних ділянок; у виконавчому комітеті Черкаської міської ради відсутня інформація щодо правового статусу земельних ділянок.
Пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
З аналізу приписів статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" вбачається, що вказані органи (в т.ч. виконавчий комітет ради) згідно з їх компетенцією зобов'язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2020 у справі № 127/13810/17, від 06.02.2020 у справі № 369/8351/16-а, від 27.11.2019 у справі № 127/28475/15-а, від 05.11.2019 у справі № 359/7966/16-а.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Апелянтом в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаних правових позицій Верховного Суду, які під час розгляду справи були правомірно враховані судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виконавчий комітет є розпорядником запитуваної позивачем інформації, а тому були відсутні правові підстави, передбачені статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", для відмови у задоволенні запиту про надання такої інформації.
В контексті викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Черкаського окружного адміністративного суду за наслідками розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради .
Оцінюючи доводи апелянта щодо безпідставного задоволення позовних вимог з посиланням на ч. 5 ст. 24 Закону, колегія суддів вказує на те, що наведені аргументи не вказують на необґрунтованість мотивів, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті спірного рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, зазначений обов'язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій в межах спірних правовідносин.
Враховуючи викладені обставини справи, правове регулювання та висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задовольнив такі.
Відтак, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв'язку з обставинами справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328 - 331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Ганечко О.М.
Василенко Я.М.