Справа № 620/1390/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Соломко І.І.
08 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Саповської Олени Анатоліївни на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року (розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 06 липня 2020 року) у справі за адміністративним позовом Академії Державної пенітенціарної служби до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Міністерство юстиції України про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, -
У квітні 2020 року, Академія Державної пенітенціарної служби (далі - позивач) звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство юстиції України ( далі також - третя особа) про стягнення з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному закладі в сумі 67749,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби в сумі 67 749,42 грн. У добровільному порядку такі витрати не відшкодовано, тому позивач просить вказану суму стягнути з відповідача в судовому порядку.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року позов задоволено повністю.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Академії Державної пенітенціарної служби (код ЄДРПОУ 08571788, IBAN UA 408201720313241001201007942, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з утриманням його в Академії Державної пенітенціарної служби в сумі 67 749, 42 грн (шістдесят сім тисяч сімсот сорок дев'ять грн) 42 коп.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішенн в частині та ухвалити нове яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати на надання правничої допомоги у сумі 15 765 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що на підставі наказу начальника Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України № 223 від 11.08.2015 ОСОБА_1 зарахований з 18.08.2015 курсантом першого курсу денної форми навчання Чернігівського юридичного коледжу ДПтС України за напрямом 6.030401 Правознавство за державним замовленням (а.с.9-10).
21.01.2016 проведено державну реєстрацію припинення Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України (запис № 10641120012002304) шляхом реорганізації (перетворення) в Академію Державної пенітенціарної служби. Академія ДПтС є правонаступником Чернігівського юридичного коледжу ДПтС України.
19.04.2018 між Академією Державної пенітенціарної служби (надалі - Академія) (виконавцем) з однієї сторони, центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (замовником) з другої сторони та відповідачем з третьої сторони укладено Контракт про здобуття освіти № 161 (надалі - Контракт) (а.с. 11-12).
Відповідно до умов зазначеного Контракту, відповідач навчався в Академії на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету та зобов'язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про національну поліцію» в повному обсязі за весь період її фактичного навчання.
З 18.08.2015 по 17.06.2019 відповідач за рахунок коштів державного бюджету перебував у період навчання на грошовому, продовольчому, речовому, медичному забезпеченні, був забезпечений житлом із наданням відповідних комунальних послуг.
Відповідно до наказу Академії № 106 о/с від 14.06.2019 відповідачу присвоєно ступінь вищої освіти «бакалавр» та видано диплом про освіту ( а.с.13).
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 122/К від 18.06.2019 відповідача призначено на посаду інспектора Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області і присвоєно первинне спеціальне звання лейтенанта внутрішньої служби (а.с.14).
Відповідно до витягу з наказу Державної установи «Центр пробації» №51/к від 26.02.2020 ОСОБА_1 звільнений зі служби в Деснянському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням) (а.с.28).
Відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 № 5/1437 від 10.06.2019, загальна сума визначених до відшкодування витрат становить 67749,42 грн, в т.ч.:
- грошове забезпечення з нарахуваннями - 25 656, 94 грн.,
- продовольче забезпечення - 19 111, 88 грн.,
- речове забезпечення - 5 370,67 грн.,
- медичне забезпечення - 100,69 грн.,
- оплата комунальних послуг та за спожиті енергоносії - 17509,24 грн (а.с. 18).
11.03.2020 відповідачу направлено повідомлення про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі з довідкою-розрахунком №5/1437 від 10.06.2019 (а.с.17-18).
Відповідно до абз.7 п.1 розділу II Контракту Академія зобов'язана проводити претензійно-позовну діяльність у справах про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Враховуючи факт звільнення відповідача, позивач вважає, що останній має відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, в результаті чого, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною п'ятою статті 23 Закону України від 23.06.2005 №2713-IV «Про державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.
Законом України «Про національну поліцію», а саме розділом VII «Загальні засади проходження служби в поліції», статтею 74 «Підготовка поліцейських у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання» зазначено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Частиною четвертою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІІІ особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп.2, пп.4 ч.1 ст.77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп.2, пп.4 ч.1 ст.77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1.3 Статуту Академії державної пенітенціарної служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.11.2016 №3290/5, Академія є самоврядним та автономним вищим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання, який є державною установою, фінансується за рахунок коштів державного бюджету і віднесено до сфери управління центрального органу виконавчої влади - Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини 2 Указу Президента України від 23.01.1996 №77/96 «Про заходи реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», особи, які навчаються за рахунок державних коштів. укладають з адміністрацією навчального закладу договір, та в разі відмови відпрацювати в державному секторі народного господарства три роки відшкодовують витрати за весь період навчання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 1 Порядку, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі, зокрема, звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 2 Порядку, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалась.
Тобто підстави та порядок відшкодування визначаються частиною четвертою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та Контрактом.
Пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міноборони, Мінфіну, МВС України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, СБУ від 16.06.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі Порядок) , визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - ВНЗ), а саме витрат на: грошове забезпечення: продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Відшкодовані на утримання курсантів кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження навчального закладу та витрати на утримання курсантів.
Як державний замовник, Міністерство юстиції України розміщує державне замовлення на підготовку фахівців у підпорядкованих навчальних закладах, які є розпорядниками бюджетних коштів, шляхом затвердження їм кошторису на відповідний бюджетний рік.
Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний рік встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Розпорядником коштів, які виділяються із бюджету для підготовки спеціалістів, є Академія.
Таким чином, витрати на утримання курсантів здійснюються безпосередньо Академією, і сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач Академії.
Отже з урахуванням викладеного, право вимоги щодо відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі належить саме Академії.
Відповідно до п.1 та п.3 розділу II Контракту про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства Юстиції України, відповідач зобов'язаний після отримання повідомлення із зобов'язанням на протязі 30 днів відшкодувати Академії витрати пов'язані з її утриманням, в повному розмірі за весь період його фактичного навчання.
Як вже встановив суд першої інстанції, загальна сума визначених до відшкодування витрат становить 67 749,42 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком № 5/1437 від 10.06.2019, яка 11.03.2020 з повідомленням направлена відповідачу.
Докази відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Академії відсутні.
Колегія суддів зазначає, що підставою виникнення між Академією Державної пенітенціарної служби України та відповідачем правовідносин є Контракт про здобуття освіти від 19.04.2018 №161, укладений між Академією, центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та відповідачем.
А отже, Контракт фактично є підставою виникнення прав та обов'язків виключно для сторін вказаного правочину якими є Академія Державної пенітенціарної служби, відповідач та центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Так, відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 від 12.03.2020 №5/589, яка була складена на підставі «Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261, загальна сума визначених до відшкодування витрат становить загальна сума визначених до відшкодування витрат становить 67 749,42 грн., в т.ч.:
- грошове забезпечення з нарахуваннями - 25 656,94 грн.,
- продовольче забезпечення - 19 111,88 грн.,
- речове забезпечення - 5 370,67 грн.,
- медичне забезпечення - 100,69 грн.,
- оплата комунальних послуг та за спожиті енергоносії - 17509,24 грн.
Згідно з п. 2.1.1 Порядку витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до п. 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
Витрати на харчування по курсанту ОСОБА_1 за період з серпня 2015 року по червень 2019 року підтверджується довідкою № 13/1092 від 08.05.2020 (а.с.51).
При цьому колегія суддів зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 08.08.2012 № 850/5 «Про затвердження Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час» (далі-Положення) передбачено порядок харчування, в тому числі курсантів слухачів навчальних закладів.
Відповідно до п 3.1 Положення в установах харчуванням забезпечуються:
- засуджені та особи, узяті під варту, - за плату, крім випадків, передбачених законодавством;
- діти, які знаходяться в слідчих ізоляторах із матерями та в будинках дитини при виправних колоніях, у яких відбувають покарання їх матері, - за рахунок держави;
- курсанти та слухачі навчальних закладів, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби. - за рахунок держави:
- персонал ДПтС, який навчається в училищах професійної підготовки, - за рахунок держави;
- особи, які вступають до навчальних закладів, що належать до сфери управління ДПтС, на строк здавання вступних іспитів - за плату;
- сироти та особи, позбавлені батьківського піклування або один із батьків яких загинув при виконанні службових обов'язків v Державній .кримінально-виконавчій службі України, які вступають до навчальних закладів, що належать до сфери управління ДПтС. на строк здавання вступних іспитів - за рахунок держави.
Відповідно до п. 3.3 Положення право на продовольче забезпечення настає для курсантів, слухачів, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, навчальних закладів, що належать до сфери управління ДПтС, а також осіб рядового і молодшого начальницького складу кримінально-виконавчої служби, які навчаються в училищах професійної підготовки, - з дня підписання наказу про зарахування на навчання.
Згідно з п. 3.4 Положення, основним способом харчування засуджених, осіб, узятих під варту, курсантів та слухачів навчальних закладів, що належать до сфери управління ДПтС, є котлове забезпечення, яке здійснюється через їдальні установ.
У відповідності до п. 3.7 Положення підставою для виключення із продовольчого забезпечення є наказ начальника установи, який видається у зв'язку з:
- вибуттям до іншої установи або звільненням засуджених та осіб, узятих під варту, у встановленому законодавством порядку;
-вибуттям із будинку дитини при установі виконання покарань дитини, яка досягла трирічного віку (в окремих випадках, передбачених законодавством, - до чотирирічного віку), або звільненням від відбування покарання її матері;
- присвоєнням первинних спеціальних звань курсантам навчальних закладів, що належать до сфери управління ДПтС, або відрахуванням їх із навчальних закладів;
- закінченням навчання слухачами навчальних закладів, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, та персоналом ДПтС. який навчався в училищах професійної підготовки, або відрахуванням їх із навчальних закладів;
- зарахуванням курсантами осіб, які здали вступні іспити до навчальних закладів, що належать до сфери управління ДПтС.
Інших підстав для виключення із продовольчого забезпечення Положенням не передбачено.
Докази щодо підстав для виключення із продовольчого забезпечення, передбачених п. 3.7 Положення, відповідачем суду не надано.
Відповідно до п.3.11 Положення курсанти навчальних закладів, що належать до сфери управління ДПтС мають право на отримання грошової компенсації замість продовольчого забезпечення протягом усього періоду навчання до дня їх випуску в розмірі вартості цих норм згідно із законодавством.
Однак ОСОБА_1 з відповідним рапортом про отримання грошової компенсації замість продовольчого забезпечення також не звертався.
Згідно з п. 2.1.4. Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Факт надання медичної допомоги відповідачу у спірний період підтверджується довідкою про використання медикаментів та засобів медичного призначення за період навчання ОСОБА_1 з 18.08.2015 по 14.06.2019 від 06.05.2020 № 11/1064 (а.с.54).
Відповідно до п. 2.1.6. Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Факт фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , який навчався в Академії Державної пенітенціарної служби набору серпень 2015 року - червень 2019 року підтверджується розрахунком (а.с. 55).
Витрати на речове майно підтверджується довідкою від 08.05. № 5/1093 (а.с.50).
Отже, наданими доказами підтверджується факт витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Академії ДПтС.
Водночас відповідачем не надано суду доказів на спростування позиції позивача.
Враховуючи, що перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, відповідач звільнився за власним бажанням, не відпрацювавши три роки, що підтверджується наказом від 26.02.2020, як це було визначено умовами Контракту, суд констатує, що він, в силу наведених вище норм права повинен в повному обсязі відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби.
Щодо доводів відповідача, що в разі прийняття його на службу до Національної поліції, підстави для відшкодування відсутні, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до п.9 Порядку № 261 стягнення суми витрат припиняється в разі
- поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу;
- повторного прийняття особи на службу в поліцію.
Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.
Отже, така процедура відбувається після настання вказаних обставин. Однак на час розгляду справи докази на підтвердження наведених доводів відповідача відсутні.
Щодо посилання відповідача на Порядок відшкодування витрат, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, колегія суддів зазначає наступне.
Так, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги зазначені вище посилання, оскільки обов'язки щодо відшкодування спірних витрат виникли у відповідача з дати укладення Контракту, а саме 19.04.2018, під час дії Порядку № 261, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017, відповідно Порядок № 964 до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.
Окрім зазначеного вище, колегія суддів приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Відповідно до статті 6 КАС України та статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позов Академії ДПС необхідно задовольнити в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Саповської Олени Анатоліївни - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль