Справа № 640/12435/19 Суддя першої інстанції: Васильченко І.П.
07 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Бабенка К.А., Епель О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Кратос» та Міністерства юстиції України на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Кратос», ОСОБА_2 , Державний реєстратор комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Прохоренко Катерина Андріївна, Державний реєстратор Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації Сергієнко Ірина Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігейт Пропертіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД», про визнання протиправною бездіяльності та скасування наказу, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач, Мін'юст України), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Кратос» (далі - Третя особа-1, ТОВ «МЮК «Кратос»), ОСОБА_2 (далі - Третя особа-2, ОСОБА_2 ), Державний реєстратор комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Прохоренко Катерина Андріївна (далі - Третя особа-3, Державний реєстратор Прохоренко К.А.), Державний реєстратор Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації Сергієнко Ірина Іванівна (далі - Третя особа-4, Державний реєстратор Сергієнко І.І.), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович (далі - Третя особа-5, Приватний нотаріус Легкобит С.О.), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна (далі - Третя особа-6, Приватний нотаріус Гречана Р.Т.), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна (далі - Третя особа-7, Приватний нотаріус Малаховська І.В.), ОСОБА_3 (далі - Третя особа-8, ОСОБА_3 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігейт Пропертіс» (далі - Третя особа-9, ТОВ «Сігейт Пропертіс), Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД» (далі - Третя особа-10, ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД»), про:
- визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не забезпечення права Позивача на участь у розгляді скарги та/або на подання письмових пояснень по суті цієї скарги;
- визнання протиправним та скасування наказу Відповідача від 10.06.2019 року № 1730/3 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Відповідачем не виконано обов'язкових вимог щодо повідомлення Позивача про час та місце розгляду скарги та направлення на його адресу копії скарги та доданих до неї документів, то оскаржуваний наказ прийнятий підлягає скасуванню як такий, що прийнятий з порушенням процедури розгляду.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Третя особа-1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким закрити провадження у справі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується належне повідомлення Мін'юстом України про дату, час та місце розгляду скарги всіх заінтересованих осіб шляхом розміщення на веб-сайті оголошення, по-друге, на засіданні комісії був присутній представник ТОВ «Сігейт Пропертіс», учасником та засновником якого є ОСОБА_1 , по-третє, в силу неодноразово висловленої Великою Палатою Верховного Суду правової позиції дана категорія спорів не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, а наявність спору про право підтверджується тим, що предметом оскарження у межах господарської справи №910/7790/19 є правочини, на підставі яких відбулося незаконне відчуження частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «МЮК «Кратос» на користь інших осіб, усі рішення загальних зборів учасників вказаного товариства, а також зміни до його установчих документів і правочин, на підставі якого відбувся перехід права власності на незавершений будівництвом офісний комплекс.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2020 року відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою та встановлено строк для подачі відзиву на неї.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2020 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.09.2020 року, яке було відкладено на 07.10.2020 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу Третьої особи-1 ТОВ «Сігейт Пропертіс» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, Відповідачем не було надано жодних належних і допустимих доказів виконання ним обов'язку із повідомлення Позивача про дату, час та місце розгляду скарги, по-друге, ТОВ «МЮК «Кратос» не підтверджено, що ОСОБА_1 входить до складу саме виконавчого органу ТОВ «Сігейт Пропертіс» та міг представляти товариство під час засідання комісії, що спростовує посилання Апелянта на те, що останній був повідомлений про розгляд скарги, по-третє, згідно усталеної практики Великої Палати Верховного Суду та суб'єктний склад учасників даної справи вказаний спір підлягає розгляду саме у порядку адміністративного судочинства.
У відзиві на апеляційну скаргу Третьої особи-1 ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що Відповідачем не було забезпечено як повідомлення Позивача про дату, час та місце розгляду скарги, так і не надано йому копії скарги і доданих до неї документів, у той час як чинне законодавством передбачає саме такі обов'язки Мін'юсту України. З посиланням на ряд правових позицій Великої Палати Верховного Суду зазначає, що даний спір підлягає розгляду і вирішенню у порядку адміністративного судочинства. Крім того, зауважує, розгляд цієї справи не пов'язаний із справою №910/7790/19, оскільки ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із даним позовом лише після прийняття Мін'юстом України спірного наказу.
У додаткових поясненнях до апеляційної скарги ТОВ «МЮК «Кратос» наголошує, що звернення ОСОБА_2 до Господарського суду міста Києва та Міністерства юстиції України було зумовлено необхідністю припинення незаконної діяльності третіх осіб стосовно ТОВ «МЮК «Кратос».
Крім того, вважаючи необґрунтованим рішення суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та закрити провадження у справі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що, по-перше, даний спір не підлягає розгляду і вирішенню у порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини мають приватно-правовий характер, що підтверджується численною практикою Великої Палати Верховного Суду, по-друге, судом першої інстанції не було вирішено питання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №640/11837/19, по-третє, суд не врахував встановлені у ході розгляду скарги численні порушення державними реєстраторами та приватними нотаріусами порядку вчинення реєстраційних дій, по-четверте, суд безпідставно вказав на порушення Відповідачем порядку повідомлення всіх заінтересованих осіб про розгляд скарги, оскільки відповідне оголошення було розміщено на веб-сайті, по-п'яте, чинне законодавство не містить обов'язку Мін'юсту України із направлення копії скарги та доданих до неї матеріалів заінтересованим особам.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Мін'юсту України та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.10.2020 року.
У відзиві на апеляційну скаргу Відповідача ТОВ «Сігейт Пропертіс» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В обґрунтування своєї позиції, яка збігається з доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу Третьої особи-1, додатково зазначає про неможливість врахування судом апеляційної скарги доданих до апеляційної скарги доказів, які безпідставно не були подані до суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу Відповідача ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію, яка узгоджується з аргументами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «МЮК «Кратос», додатково обґрунтовує тим, що посилання Апелянта на ряд рішень Великої Палати Верховного Суду є безпідставними, оскільки вони не є релевантними до даної справи. Крім того, звертає увагу, що жодних доказів на підтвердження законності чи незаконності дій державних реєстраторів та приватних нотаріусів суду не надавалося, а тому вони останнім і не досліджувалися. Наголошує, що до суду першої інстанції Відповідачем не надавалися відомості про публікацію повідомлення про розгляд скарги.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Крім того, представники Позивача та Третьої особи-1 подали до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити повністю, а рішення суду першої інстанції - скасувати, закривши провадження у справі, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 05.06.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Мін'юсту України із скаргою на реєстраційні дії у порядку ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та рішення державного реєстратора в порядку ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2019 року № 1730/3 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно» скасовано такі реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проведені стосовно ТОВ «ПІКБЛЕНК»:
- від 19.02.2019 року № 10741070011035120 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», проведену державним реєстратором КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Прохоренко К.А. ;
- від 21.02.2019 року № 10741070012035120 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», проведену державним реєстратором Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Сергієнко І.І. ;
- від 01.03.2019 року № 10741070013035120 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», № 10741050014035120 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» та від 02.03.2019 р. № 10741070015035120 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», проведені приватним нотаріусом КМНО Легкобитим С.О. ;
- від 02.05.2019 року № 10741070016035120 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах», проведену приватним нотаріусом КМНО Гречаною Р.Т. ;
- від 22.05.2019 року № 10741050017035120 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», № 10741070018035120 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» та № 10741220019035120 «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо виділу», а також від 23.05.2019 року № 10741050020035120 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведені приватним нотаріусом КМНО Малаховською І.В.;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24ю05ю2019 р. № 47023107, прийняте приватним нотаріусом КМНО Малаховською І.В. (т. 1 а.с. 173).
Підставою для винесення такого наказу, як встановлено судом першої інстанції, став висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 10.06.2019 року (т. 1 а.с. 89-99).
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» і Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на неправомірність прийнятого Мін'юстом України наказу через недотриманням нормативно визначеної процедури розгляду скарги.
Разом з тим, розглядаючи даний спір по суті, суд першої інстанції не врахував такого.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Частина 1 статті 2 КАС України регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України випливає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наведеними положеннями процесуального закону окреслюється перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності осіб, яким делеговані повноваження зі здійснення владних (публічно-владних) управлінських функцій. Викладене, на переконання судової колегії, підтверджує відсутність в адміністративних судів правових підстав для вирішення питань про право у межах оскарження таких дій, рішень чи бездіяльності.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підкреслював, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою ОСОБА_1 з висновками комісії та наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2019 року №1730/3 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно» щодо скасування реєстраційних дій про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «МЮК «Кратос» з ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , а також щодо державної реєстрації переходу права власності нерухомого майна від ТОВ «МЮК «Кратос» до ТОВ «Сігейт Пропертіс». Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушених корпоративних прав Позивача, а також його майнових прав, про що останній підкреслює у позовній заяві (т. 1 а.с. 10, стор. 5).
Враховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття Позивачем корпоративних прав на ТОВ «МЮК «Кратос», а також правомірності передачі права власності указаного товариства до ТОВ «Сігейт Пропертіс» і впливають на майнові права та інтереси третіх осіб, колегія суддів приходить до висновку, що цей спір, не зважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку Позивача, корпоративного права ТОВ «МЮК «Кратос» і права власності ТОВ «Сігейт Пропертіс» внаслідок скасування раніше вчинених реєстраційних дій, відповідно до яких саме він вважався кінцевим бенефіціарним власником Третьої особи-2, а власником раніше належного ТОВ «МЮК «Кратос» об'єкту незавершеного будівництва - ТОВ «Сігейт Пропертіс».
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
До того ж, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/7790/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігейт Пропертіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Кратос» про :
- визнання недійсним правочину щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" у розмірі 100%, що у грошовому виразі складає 10 075 000 грн, оформлений договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 29.11.2018 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 29.11.2018, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", оформлені рішенням №19/2 учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 19.02.2019;
- визнання недійсним правочину щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" у розмірі 100%, що у грошовому виразі складає 10 075 000 грн, оформлений договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" №1/03/2019 від 01.03.2019 та актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 01.03.2019, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;
- визнання недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юрид 80;чна комп 72;нія "Кратос", оформлені рішенням №01/03/19 учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 01.03.2019;
- визнання недійсною редакцію Статуту ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", затверджену рішенням №01/03/19 учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 01.03.2019;
- визнання недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", оформлені рішенням №02-05/19 одноосібного учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 02.05.2019;
- визнання недійсною редакцію статуту ТОВ "Пікбленк", затверджену рішенням №02-05/19 одноосібного учасника ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос" від 02.05.2019;
- визнання недійсними рішення вищого органу управління ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Кратос", оформлені рішенням №22-05/19 одноосібного учасника ТОВ "Пікбленк" від 22.05.2019;
- визнання недійсною редакцію статуту ТОВ "Пікбленк", затверджену рішенням №22-05/19 одноосібного учасника ТОВ "Пікбленк" від 22.05.2019;
- визнання недійсним правочину щодо переходу до ТОВ "Сігейт Пропертіс" права власності на незавершений будівництвом офісний комплекс (друга черга), загальною площею 20299,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 9 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 97000780000), оформлений актом приймання-передачі активів згідно розподільчого балансу від 22.05.2019.
Отже, між учасниками даної справи наразі існує невирішений спір про право.
Згідно ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
З огляду на суб'єктний склад учасників даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28.11.2018 року у справі № 825/642/18, від 29.01.2019 року у справі № 803/1589/17, а також висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 06.02.2020 року у справі №640/20032/18, від 21.05.2020 року у справі №826/16196/18, від 18.06.2020 року у справі №480/174/19, від 02.07.2020 року у справі №826/16977/16, від 10.08.2020 року у справі №580/2278/19, від 14.08.2020 року у справі №826/16769/16 та від 30.09.2020 року у справі №640/6930/19.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного оцінка доводам апеляційних скарг не надавалася.
Приписи п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України визначають, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 238, 242-244, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Кратос» та Міністерства юстиції України - задовольнити повністю.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «Кратос», ОСОБА_2 , Державний реєстратор комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» Прохоренко Катерина Андріївна, Державний реєстратор Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації Сергієнко Ірина Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігейт Пропертіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД», про визнання протиправною бездіяльності та скасування наказу - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до господарської юрисдикції та що він вправі протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді К.А. Бабенко
О.В. Епель
Повний текст постанови складено «07» жовтня 2020 року.