Справа № 320/7053/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.
07 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвара Фіш» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування Рішень про коригування митної вартості товарів та Карток відмови у прийнятті митної декларації, -
Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, судове рішення суду першої інстанції в його резолютивній частині змінити з наступних підстав.
31 липня 2018 року між компанією NOR SEAFOODS FS, як Давальцем, та Позивачем, як Виконавцем, укладено Контракт на виготовлення готової продукції із давальницької сировини №NRS 3107/18 (надалі - Контракт), відповідно до п.п. 1.1. якого, предметом даного Контракту є виконання робіт із виготовлення продукції (надалі - готова продукція) з давальницької сировини Давальця (переробка давальницької сировини). Виконавець зобов'язується приймати давальницьку сировину, а саме рибопродукти і морепродукти (надалі - давальницька сировина).
Згідно з п. 1.2. Контракту, Давалець залишається власником переданої давальницької сировини і готової сировини. При передачі давальницької сировини переходу права власності на нього не здійснюється.
З метою митного оформлення відходів риби до митного органу подано наступні документи: Контракт; Рахунки-Проформа; Автотранспортні накладні.
У зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, Відділом митного оформлення №1 митного поста «Південний» UA125250 Київської митниці ДФС, як її структурним підрозділом, прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 12 червня 2019 року №№UA125250/2019/610101/1, UA125250/2019/610102/1, UA125250/2019/610103/1, UA125250/2019/610104/1 від 18 червня 2019 року №UA125250/2019/610107/1. Зазначеними Рішеннями Позивачу запропоновано надати: копію митної декларації країни відправлення; виписки з бухгалтерської документації.
Позивачем, на підтвердження заявленої митної вартості, подано Відповідачу додаткові документи, копії: Митної декларації країни відправлення 9390 від 12.09.2018, Розрахунку. Крім того, Позивачем зазначено, що Відповідно до п. 1.4. Контракту, право власності на відходи від виробництва передаються Виконавцю на безоплатній основі. Валюта митного очищення відходів, які утворюються при виготовленні готової продукції (переробці давальницької сировини) - долар США.
Відділом митного оформлення №1 митного поста «Південний» UA125250 Київської митниці ДФС, як її структурним підрозділом, прийнято Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA125250/2019/00190, UA125250/2019/00191, UA125250/2019/00188, UA125250/2019/00189, UA125250/2019/00194, якими Позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття Відповідачем митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
А згідно з частиною другою ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини першої-третьої ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини першої-шостої ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно з частиною другою ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що Позивачем належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів, а Відповідачем жодних належних та допустимих доказів правомірності коригування митної вартості імпортованих Позивачем товарів не надано.
Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано.
Проте, згідно з п. 1 частини другої ст. 25 Митного кодексу України, органами вищого рівня щодо митних постів є митниці, структурними підрозділами яких є ці митні пости. А відповідно до частини четвертої цієї статті Митного кодексу України, скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
А згідно з частиною другою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з тим, що оскаржені Позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів від 12 червня 2019 року №№UA125250/2019/610101/1, UA125250/2019/610102/1, UA125250/2019/610103/1, UA125250/2019/610104/1 від 18 червня 2019 року №UA125250/2019/610107/1 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12 червня 2019 року №№ UA125250/2019/00190, UA125250/2019/00191, UA125250/2019/00188, UA125250/2019/00189, від 18 червня 2019 року UA125250/2019/00194 прийнято Київською митницею ДФС в особі її структурного підрозділу, а саме Відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний» UA125250, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваного Рішення в його резолютивній частині.
Відповідно до частини другої ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
А відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п'ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби задовольнити частково, Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року в його резолютивній частині змінити, викласти другий та третій абзаци в наступній редакції: «Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу Відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний» UA125250 від 12 червня 2019 року №№UA125250/2019/610101/1, UA125250/2019/610102/1, UA125250/2019/610103/1, UA125250/2019/610104/1 від 18 червня 2019 року №UA125250/2019/610107/1.
Визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу Відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний» UA125250 від 12 червня 2019 року №№ UA125250/2019/00190, UA125250/2019/00191, UA125250/2019/00188, UA125250/2019/00189, від 18 червня 2019 року UA125250/2019/00194.».
В іншій частині Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскаржена бути не може, крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п'ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.
Постанову складено у повному обсязі 07.10.2020 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Степанюк А.Г.
Чаку Є.В.