Справа № 640/21274/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
06 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Чаку Є.В. та Сорочка Є.О.,
за участю секретаря Лисенко І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Національного авіаційного університету України до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Національний авіаційний університет України (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2019 №0009624404.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.07.2019 №0009624404 у частині застосування до Національного авіаційного університету штрафних санкцій у сумі 2909959,43 грн. В задоволенні позову в іншій частині, - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних є правомірним, оскільки законодавцем визначено два випадки, які звільняють платника податків від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого ст.201 Податкового кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та за наявності двох умов: податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільненні від оподаткування; податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Натомість, в усіх податкових накладних позивача з умовним ІПН « 600000000000» в рядку V розділу А заповнено код ставки податку на додану вартість - 20 та заповнено відповідні суми, що на думку апелянта, свідчить про складення таких податкових накладних за операціями, які не звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної податкової служби.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Офісом великих платників проведено камеральну перевірку Національного авіаційного університету щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період березень-травень, липень-грудень 2017 року, січень-травень, серпень, жовтень-грудень 2018 року, січень 2019 року.
За результатами перевірки складено акт від 25.06.2019 №1909/28-10-44-04/01132330.
В ході перевірки виявлені та зафіксовані порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Перелік податкових накладних щодо яких встановлено порушення вказаного строку, кількість днів затримки, суми ПДВ та штрафних санкцій викладено у наявній у акті перевірки Таблиці 1.
Національний авіаційний університет подав заперечення на акт від 25.06.2019 №1909/28-10-44-04/01132330, за результатом розгляду яких відповідач залишив висновки вказаного акту перевірки без змін.
На підставі висновків акту перевірки від 25.06.2019 №1909/28-10-44-04/01132330, Офісом великих платників прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 №0009624404, яким застосовано штрафні санкції до Національного авіаційного університету на загальну суму 2931467,30 грн.
Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 №0009624404 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби України. Однак, рішенням Державної податкової служби України від 30.09.2019 №3898/6/99-00-08-05-05 скарга позивача залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 29.07.2019 №0009624404 позивач звернувся з даним позовом.
Позивач стверджує, що податковим законодавством передбачені випадки, відповідно до яких складені в установленому порядку податкові накладні не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, до яких в силу положень п. 120-1.1ст. 120-1 ПК України за відсутність реєстрації/несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі таких податкових накладних штраф, передбачений даними нормами, не застосовується.
Задовольняючи позовні вимоги частко суд першої інстанції виходив з того, що щодо податкових накладних від 31.03.2017 №№ 2, 1, 3, 4, від 30.04.2017 №№1, 2, 3, 4, від 31.05.2017 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, від 31.07.2017 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, від 31.07.2017 №№1, 2, 3, 4, від 31.09.2017 №№1, 2, 3, 4, від 31.10.2017 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 31.11.2017 №№519, 520, 521, від 31.12.2017 №№8, 16, 6, 33, 31, 26, 10, 14, 19, 2, 11, 22, 3, 29, 21, 32, 5, 30, 34, 17, 9, від 14.02.2018 №116/408, від 31.10.2018 №№520, 521, 522, 523, від 31.12.2018 №№35, 30, 27, 21, 6, 7, 19, 10, 12, 24, 16, 8, 23, 15, 5, 26, 9, 18, 20, 29, 34, 4, 426, від 29.01.2019 №15 наявні визначені ПК України підстави для звільнення від відповідальності за їх несвоєчасну реєстрацію, а тому порушення строку реєстрації таких податкових накладних не має наслідок застосування штрафних санкцій згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
В силу вимог п.201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно абз.4 п.201.10 ст.201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до абз.14 п.201.10 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, приписами п. 120-1.1ст. 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1ст. 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена Верховним Судом у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18 та інших.
Колегія суддів наголошує, що необхідною умовою для звільнення платника податків від відповідальності встановленої п. 120-1.1ст. 120-1 ПК України є не лише ненадання відповідних податкових накладних покупцеві, а й звільнення операцій від оподаткування або їх оподаткування за нульовою ставкою.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (Наказ №1307, Порядок №1307 відповідно).
Пунктом 8 Порядку №1307 встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" зазначається тип причини:
01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
02 - Складена на постачання неплатнику податку;
03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
11 - Складена за щоденними підсумками операцій;
12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".
У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН " 600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, податкові накладні від 31.03.2017 №№ 2, 1, 3, 4, від 30.04.2017 №№1, 2, 3, 4, від 31.05.2017 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, від 31.07.2017 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, від 31.07.2017 №№1, 2, 3, 4, від 31.09.2017 №№1, 2, 3, 4, від 31.10.2017 №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 31.11.2017 №№519, 520, 521, від 31.12.2017 №№8, 16, 6, 33, 31, 26, 10, 14, 19, 2, 11, 22, 3, 29, 21, 32, 5, 30, 34, 17, 9, від 14.02.2018 №116/408, від 31.10.2018 №№520, 521, 522, 523, від 31.12.2018 №№35, 30, 27, 21, 6, 7, 19, 10, 12, 24, 16, 8, 23, 15, 5, 26, 9, 18, 20, 29, 34, 4, 426, від 29.01.2019 №15, які були зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого п.201.10 ст.201 ПК України, містять у верхній лівій частині у графі написи "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" примітки "09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість".
Тобто, вказані вище податкові накладні, зареєстровані позивачем з порушенням граничних термінів реєстрації, складені ним на постачання послуг, які звільнені від оподатковування податком на додану вартість та є такими, що не видаються платнику податку.
Зазначене виключає можливість застосування до позивача штрафу за затримку реєстрації податкових накладних, оскільки мають місце, визначені п. 120-1.1ст. 120-1 ПК України, виключення за яких можливе звільнення платника податку від відповідальності.
Посилання апелянта на зазначення позивачем в рядку V розділу А код ставки податку на додану вартість " 20" в зазначених вище податкових накладних не свідчить, що фактично такі накладні складені за операціями, які не звільнені від оподаткування ПДВ.
Доказів протилежного відповідачем не надано ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів наголошує на тому, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків щодо правомірності застосування до позивача штрафу у сумі 2909959,43 грн. за порушення строків реєстрації податкових накладних, у той час як матеріали справи містять докази наявності підстав для звільнення позивача від сплати такого штрафу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення в частині застосування до Національного авіаційного університету штрафних санкцій у сумі 2909959,43 грн.
Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували зазначені висновки суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 07.10.2020 року.