Справа № 640/22030/18 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Шевченко Н.М.
Іменем України
06 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Єгорової Н.М.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, ОСОБА_2 про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА), треті особи Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (третя особа-1, КДКА Київської області), ОСОБА_2 (третя особа-2), в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2018, яким залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.09.2018 № б/н у справі № 78/18 про порушення відносно нього дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 ;
- визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка полягала у невжитті заходів, та невикористанні наданих повноважень для відновлення порушених прав адвоката ОСОБА_1 під час розгляду 30.11.2018 скарги на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.09.2018 № б/н у справі № 78/18 про порушення відносно нього дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.09.2018 № б/н у справі № 78/18 про порушення відносно нього дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 з урахуванням правової оцінки, наданої судом діям дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, які були вчинені нею під час перевірки відомостей та прийняття рішення від 26.09.2018 № б/н про відкриття дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуваним рішенням відповідача, яким відмовлено у задоволенні скарги на рішення дисциплінарної палати КДКА, порушено право позивача на особливий порядок здійснення дисциплінарного провадження відносно нього, оскільки КДКА Київської області було допущено порушення на стадії прийняття та перевірки відомостей по поданій скарзі ОСОБА_2 , однак відповідачем не надано належної оцінки та не скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА. Крім того, апелянтом вказано на порушення встановленого порядку
У відзиві Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказано про правомірність висновків суду першої інстанції, який прийняв обґрунтоване судове рішення, належно та повно встановивши обставини справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення.
Крім того, відповідач посилається на правомірність оскаржуваного рішення з огляду на те, що факт порушення дисциплінарної справи не може розцінюватись як порушення прав, свобод та інтересів позивача як адвоката. Лише на стадії розгляду дисциплінарної справи по суті може бути прийнято рішення про встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи у зв'язку із відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. А відтак, в межах спірних правовідносин відсутнє будь-яке порушення прав та інтересів ОСОБА_1 .
Відзивів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підставі рішення Київської міської КДКА від 21.12.2010 № 8-10-9 ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за № 4294.
Позивачем адвокатська діяльність здійснювалась у формі адвокатського бюро (Адвокатське бюро "Герасько і партнери"), а згодом у формі адвокатського об'єднання (Адвокатське об'єднання "Максимальний захист"), що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України.
27.06.2018 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 від 27.06.2018 вх. № 824.
Дисциплінарною палатою КДКА Київської області 26.09.2018 розглянуто скаргу ОСОБА_2 та порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 , у зв'язку із наявністю підстав для відкриття дисциплінарного провадження та прийнято рішення № б/н у справі № 78/18.
Не погоджуючись з даним рішенням, 17.10.2018 позивач звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2018 скаргу адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 26.09.2018 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 - залишено без змін.
Вважаючи, що дії та рішення відповідача суперечать правам та законним інтересам позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що рішення про порушення дисциплінарної справи є проміжним процесуальним рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в процесі дисциплінарного провадження, суд дійшов до висновку, що рішення про порушення дисциплінарної справи не порушує прав позивача та не спричиняє негативних наслідків, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Так, відповідно до статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 08.07.2012 № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно з частинами 1, 10, 11 статті 50 Закону № 5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовки осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.
Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону № 5076-VI.
Згідно зі статтею 38 Закону № 5076-VI (перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката), член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до статті 39 Закону № 5076-VI (порушення дисциплінарної справи), за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (пункт 4 частини п'ятої статті 50 Закону).
Згідно з частиною п'ятою статті 52 Закону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Згідно з п.1 розд. І Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (яке є установчим документом ВКДКА), затвердженого рішенням звітно-виборного з'їзду адвокатів України від 09.06.2017 (далі - Положення), визначено, що ВКДКА - колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Як було зазначено вище, 27.06.2018 до КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 про вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_1 , в якій зазначено, що на підставі договору з 04.11.2016 захист прав, свобод та законних інтересів скаржника, здійснюється "Адвокатським бюро Євгена Солодко". 30.05.2018 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14. ч. З ст. 27, ч. З ст. 258 КК України. З моменту затримання ОСОБА_2 , слідчого СБ України Саєнка М.П. , який здійснює провадження у справі щодо затриманого, було повідомлено про те, що захист інтересів останнього представляє виключно Адвокатське бюро "Євгена Солодко". У кримінальне провадження, як захисники, вступили адвокати Солодко Є.В. та Поваров В.В. , які 30.05.2018 на підтвердження своїх повноважень долучили до провадження документи згідно з вимогами КПК України. Однак, не зважаючи на вищезазначене, 01.06.2018 слідчий Саєнко М.П. ініціював "невідкладну" процесуальну дію, а саме допит, без участі захисників - адвокатів АБ "Євгена Солодко" Солодка C.B. та Поборова В.В., а на допит було запрошено випадкового адвоката ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_2 в своїй скарзі вказував, що у нього є підстави вважати, що адвокат ОСОБА_1 умисно вступив у змову зі стороною обвинувачення з метою допомогти слідству та у будь-який спосіб отримати показання, необхідні слідчому, всупереч правовій позиції його адвокатів з АБ "Євгена Солодко". ОСОБА_2 вважав, що ОСОБА_1 порушив Правила адвокатської етики та норми Кримінального процесуального кодексу.
Зі скарги вбачається, що основною підставою для притягнення адвоката до відповідальності ОСОБА_2 вважає те, що адвокат ОСОБА_1 всупереч вимогам КПК України та правил адвокатської етики вступив в змову з органами досудового розслідування, переконав ОСОБА_2 у підписанні угоди з ним як з адвокатом та у необхідності змінити правову позицію у справі та надати покази без його законних захисників, з якими було погоджено правову позицію, зокрема про відмову від дачі показів.
За наслідками вищевикладеного рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.09.2018 № б/н порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 , у зв'язку із наявністю підстав для відкриття дисциплінарного провадження, яке обґрунтоване тим, що всупереч ст. 51 Правил адвокатської етики, адвокат ОСОБА_1 , не отримавши згоду адвокатів Солодко Є.В. та Поварова В.В. , обговорив із ОСОБА_2 обставини справи, хід виконання доручення щодо його захисту, уклав договір з останнім та брав участь у проведенні процесуальної дії з допиту затриманого.
Враховуючи наведені обставини справи, нормативне регулювання даних правовідносин та встановлюючи наявність порушеного права та інтересу ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Суд першої інстанції обгрунтовано погодився з доводами відповідача, що висновки дисциплінарної палати КДКА Київської області щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку ґрунтуються на матеріалах дисциплінарної справи, є вмотивованими та такими, що жодним чином не суперечать вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Разом з тим, обставини щодо наявності ознак дисциплінарного проступку можуть бути підтверджені або спростовані рішенням КДКА регіону за наслідками розгляду дисциплінарної справи. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження з метою подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що відповідачем не надано належної оцінки обставинам виходу КДКА Київської області за межі скарги ОСОБА_2 та самостійного розширення переліку підстав для притягнення адвоката до відповідальності, позаяк КДКА регіону не виходила за межі доводів, викладених у скарзі ОСОБА_2 , а правильно визначила дії адвоката, які стали підставою для звернення скаржника.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з тим, що на стадії розгляду скарги достатньо з'ясувати наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката з урахуванням положень Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, а відтак відповідачем обґрунтовано залишено спірне рішення КДКА Київської області від 26.09.2018 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 без змін.
Посилання позивача на те, що третьою особою-1 порушено порядок розгляду скарги також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки нормами Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яке може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, зареєстрованого рішенням Ради адвокатів України від 30.04.2014 № 120 не виключається можливість головою КДКА області самостійно провести перевірку доводів, викладених у скарзі, а тому останнім правомірно та у межах повноважень здійснено розгляд скарги ОСОБА_2 .
Посилання на описки або інші формальні помилки під час розгляду справи, суд першої інстанції доречно відхилив, адже вони є незначними та не впливають на факт обґрунтованості висновку відповідача та третьої особи-1 щодо наявності ознак дисциплінарного проступку позивача.
Відтак, оскільки судами не встановлено порушень при оцінці та розгляді скарги позивача на КДКА Київської області, то оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2018, прийнято у межах повноважень, що передбачені законодавством України.
З'ясовуючи наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів також акцентує увагу на такому.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
В контексті наведених приписів КАС України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.
Відповідно до приписів частини першої статті 41 Закону № 5076 за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
Так, рішення відповідача щодо скарги позивача на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 26.09.2018 прийнято на стадії розгляду питання про порушення дисциплінарної справи.
При цьому, рішення про порушення дисциплінарної справи не тягне за собою жодних негативних для позивача наслідків, оскільки таке рішення не встановлює факту вчинення конкретного дисциплінарного проступку, так як порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, та лише за результатами розгляду дисциплінарної справи по суті може прийматися рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, а тому оскаржуване позивачем рішення ВКДКА містить лише попередні висновки щодо наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку.
Враховуючи, що рішення про порушення дисциплінарної справи є проміжним процесуальним рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в процесі дисциплінарного провадження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення про порушення дисциплінарної справи не порушує прав позивача та не спричиняє негативних наслідків, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.07.2018 року у справі № 826/13442/15.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Апелянтом в доводах апеляційної скарги належно не обґрунтовано наявність достатніх підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що висновки відповідача при розгляді його скарги були необґрунтованими, адже факт порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не є встановленням в його діях факту вчинення ним дисциплінарного проступку, та лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою буде виявлено, чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок.
Отже, правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте за результатами розгляду дисциплінарної справи.
В частині тверджень апелянта щодо допущення процедурних порушень відповідачем в межах спірних правовідносин, колегія суддів відхиляє такі твердження як необґрунтовані та передчасні з огляду на відсутність порушеного права чи інтересу позивача.
Оцінюючи доводи апелянта щодо наявності підстав для застосування висновків Верховного Суду щодо аналогічних правовідносин, які викладені у постанові від 30.10.2019 у справі № 825/533/16 та у постанові від 15.05.2019 у справі № 826/8584/18 колегія суддів зазначає, що фактичні обставини вказаних справ відрізняються від тих, які виникли в межах спірних правовідносин, що виключає обов'язковість застосування наведеної правої позиції Верховного Суду до даного спору.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя І.О. Лічевецький
Суддя Н.М. Єгорова