П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2276/19
Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді - доповідача - Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зняття позивача з усіх видів льотного забезпечення (фінансового та харчового) з 02.01.2019 року. Також позивач просив зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення у повному обсязі, починаючи з 01.02.2019 року.
В обґрунтування позову посилався на протиправність наказу відповідача щодо виключення його з усіх видів льотного забезпечення (фінансового, майнового та харчового) з 02.01.2019р., у зв'язку із закінченням строку дії постанови лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) про придатність позивача до виконання польотів, оскільки, на думку позивача, він придатний до виконання польотів на всіх типах вертольотів, але тимчасово усунений від виконання польотів за медичними показниками та не відноситься до категорії військовослужбовців, які усунені від льотної роботи за медичними показниками з винесенням ЛЛК постанови про непридатність до льотної роботи. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що він має право на грошове забезпечення та надбавки, передбачені законодавством для військовослужбовців, які займають посади льотного складу.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року та прийняти нове - про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на доводи, які ідентичні доводам, викладеним у позовній заяві та наголошував на тому, що припинення виплати військовослужбовцю надбавки у підвищеному розмірі можливе тільки в разі наявності постанови ЛЛК про непридатність особи до льотної роботи. Постанова про його непридатність до льотної роботи відсутня, а тому він вважається придатним до виконання польотів на всіх типах вертольотів. Отже, на думку апелянта, оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що порушує його право на отримання відповідного грошового забезпечення.
Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які узгоджуються з висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність апеляційної скарги, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року - залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 з 15.07.2005 року проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді начальника штабу-першого заступника командира вертолітної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_2 , виданим 24.09.1997 року командиром військової частини НОМЕР_3 .
26 серпня 2018 року ОСОБА_1 був направлений на черговий медичний огляд ГЛЛК, де знаходився з 27.08.2018 року до 18.09.2018 року та був прооперований і виписаний з клініки малоінвазивної хірургії на підставі ст. 44 графи III Розкладу хвороб з висновком: «потребує звільнення від службових обов'язків на 15 календарних днів». Даний факт підтверджується довідкою ВЛЛК № 1802 від 18.09.2018 року та виписними епікризами № 9486/691 та № 10081 (а.с.11-13).
18 листопада 2018 року ОСОБА_1 направлений на позачерговий медичний огляд ГЛЛК у зв'язку зі змінами у стані здоров'я та знаходився на стаціонарному обстеженні у відділенні ЛЛЕ з 19.11.2018 року до 29.12.2018 року. Виписаний з висновком: «На підставі ст. 73 графи V Переліку хвороб надати звільнення від виконання польотів з виконанням інших обов'язків військової служби терміном 30 календарних днів з подальшим оглядом».
Даний факт підтверджується виписним епікризом № 12958/928 та довідкою ГЛЛК № 47/869 від 29.12.2018 року (а.с.14-15).
Після повернення до військової частини на підставі рапорту начальника медичної частини В/ч НОМЕР_1 про усунення ОСОБА_1 від виконання польотів терміном 30 календарних днів, командиром військової частини був виданий Наказ про зняття ОСОБА_1 з усіх видів льотного забезпечення (фінансового, майнового та харчового) від 02.01.2019 року (а.с.38).
З 18 лютого 2019 до 11 квітня 2019 року ОСОБА_1 проходив позачерговий медичний огляд ГЛЛК у зв'язку зі змінами у стані здоров'я на стаціонарному обстеженні у відділенні ЛЛЕ, а з 12 квітня 2019 року до 24 квітня 2019 року перебував на лікуванні у відділенні інфекційних хвороб клініки інфекційних захворювань ВМКЦ ЦР м. Вінниця, з якого був виписаний.
На підставі ст. 73 графи V Переліку хвороб було надано звільнення від виконання польотів з виконанням інших обов'язків військової служби терміном 30 календарних днів з подальшим оглядом.
Даний факт підтверджується виписними епікризами № 2038/154, № 4421 та довідками ГЛЛК № 2038/154/20 від 11.04.2019 року № 14/316 від 24.04.2019 року (а.с. 17-19).
З 27.05.2019 року до 24.06.2019 року позивач проходив позачерговий медичний огляд ГЛЛК у зв'язку зі змінами у стані здоров'я на стаціонарному обстеженні у відділенні ЛЛЕ, був виписаний на підставі п. 12 Розділу V Переліку хвороб та висновком: «підлягає стаціонарному лікуванню з подальшим оглядом ГЛЛК», що підтверджується довідкою ГЛЛК № 5904/454/34 від 24.06.2019 року (а.с. 16, 20).
27 серпня 2019 року позивач звернувся до командування із рапортом про виплату грошового забезпечення в повному обсязі, як військовослужбовцю, який проходив службу на посадах льотного складу та тимчасово усунений від виконання польотів за медичними показниками, починаючи з 01.01.2019 року.
Також судом встановлено, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.10.2019 №246 майора ОСОБА_1 , начальника штабу - першого заступника командира вертолітної ескадрильї, звільненого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 08.10.2019 № 421 з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за підпунктом “к” (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації), звільняється з правом носіння військової формі одягу, з 30.10.2019 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів та направлено для зарахування на військовий облік до Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату Херсонської області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Вважаючи протиправним наказ відповідача від 02.01.2019 року про зняття з усіх видів льотного забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Наказом Міністерства оборони України №2 від 05.01.2015 року затверджені Правила виконання польотів державної авіації України, п.1 яких встановлено, що Правила визначають порядок організації та проведення польотів державної авіації і є обов'язковими для керівництва і виконання всіма суб'єктами авіаційної діяльності.
Згідно п. п. 6, 7 Глави 1 цих Правил льотному складу надається право на виконання польотів за умови отримання відповідного допуску та придатності до польотів за висновком лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК).
Під час виконання польоту льотний склад має при собі відповідний медичний сертифікат (довідку про проходження ЛЛК).
Наказом Міністерства оборони України № 602 від 20.11.2017 року затверджено Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, п. 1 якого визначено, що це Положення визначає єдині вимоги до організації і проведення лікарсько-льотної експертизи (далі - ЛЛЕ) та є обов'язковим для керівництва і виконання всіма суб'єктами авіаційної діяльності державної авіації України (далі - САД ДАУ), військовими комісаріатами у частині, що їх стосується.
Згідно п. 2 Положення про ЛЛЕ в ДАУ, яке є складовою військово-лікарської експертизи, за показниками стану здоров'я, фізичного розвитку і професійно важливих психофізіологічних якостей визначає придатність осіб, які підлягають ЛЛЕ, до виконання польотів, керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК), управління повітряним рухом (далі - УПР), виконання стрибків з парашутом та навчання у ВНЗ.
Пунктом 4 вказаного Положення визначені завдання ЛЛЕ, зокрема: визначення за станом здоров'я, фізичним розвитком та індивідуальними психофізіологічними якостями, шляхом проведення медичного огляду лікарсько-льотними комісіями ступеня придатності осіб льотного складу (далі - ЛС) - до виконання польотів.
Пунктом 25 розділу V Положення передбачено, що термін дії постанови ЛЛК про ступінь придатності до виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом) - дванадцять місяців із моменту її винесення (якщо не призначений позачерговий медичний огляд). З дня закінчення дії постанови ЛЛК особи до виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом) не допускаються.
Пунктом 31 розділу ІІІ вказаного Положення встановлено, що особи, які визнані за станом здоров'я непридатними до виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом), але придатними до служби та залишені в списках особового складу частини (організації, установи) й призначені на посади, що не передбачають виконання польотів (керування БпАК, УПР, виконання стрибків із парашутом), беруться на медичний облік та знаходяться під спостереженням медичної служби частини (організації, установи).
Згідно матеріалів справи строк дії довідки госпітальної лікарсько-льотної комісії (ГЛЛК) № 669/640 від 22.09.2017 року про придатність майора ОСОБА_1 до виконання льотної роботи на всіх типах вертольотів, закінчився 22.09.2018 року, а тому на думку колегії суддів, судом першої інстанції доречно зазначено про неможливість допуску позивача до виконання польотів на підставі другого речення п. 25 Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України .
Крім того, Наказом Міністра оборони України № 402 від 09.12.2002 року з метою упорядкування продовольчого забезпечення Збройних Сил України на мирний час та організації раціонального харчування військовослужбовців згідно з нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань" затверджено Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час.
Пунктом 7.29.6.3 вказаного Положення передбачено, що надання льотному та інженерно-технічному складу авіації харчування за відповідними нормами харчування припиняється у разі: розформування (переформування) авіаційних і авіаційно-технічних частин; заміни матеріальної частини з припиненням польотів; переведення військовослужбовців з однієї авіаційної (авіаційно-технічної) частини в іншу; усунення інженерно-технічного складу від обслуговування літальних апаратів за рішенням командування; усунення льотного складу від льотної роботи за рішенням командування або за медичними показниками при винесенні льотно-лікарською комісією постанови про непридатність до льотної роботи; переведення на роботу, не пов'язану з польотами або обслуговуванням літальних апаратів.
Крім того, згідно п.4 Додатку 2 «Розміри надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України у 2019 році» до телеграми Міністра оборони України від 28.12.2018 №248/9240 передбачено, що військовослужбовцям, які станом на 01 січня 2019 року проходять службу на посадах льотного складу, мають відповідний допуск, придатні до польотів і а висновком лікарсько-льотної комісії та в минулому році виконували польоти за планами бойової (навчально-льотної) підготовки у складі екіпажів літаків, вертольотів, виплачувати: надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премію в розмірі 130% посадового окладу.
Військовослужбовцям, які в минулому році не здійснювали польотів, виплати у зазначених розмірах здійснювати з дня початку польотів в поточному році.
Військовослужбовцям, які усунені від льотної роботи за медичними показаннями з винесенням льотно-лікарською комісією постанови про непридатність до льотної роботи, ці виплати у збільшених розмірах припиняються, про що оголошується в наказі командира (начальника) військової частини (станови). Виплату їм надбавки за особливості проходження служби та премії здійснювати на загальних підставах.
Таким чином, для отримання зазначених вище надбавок обов'язковими складовими є: проходження служби на посадах льотного складу, наявність відповідного допуску, придатність до польотів за висновком лікарсько-льотної комісії та виконання в минулому році польоти за планами бойової (навчально-льотної) підготовки у складі екіпажів вертольотів.
Згідно матеріалів справи строк дії довідки госпітальної лікарсько-льотної комісії (ГЛЛК) № 669/640 від 22.09.2017 року про придатність майора ОСОБА_1 до виконання льотної роботи на всіх типах вертольотів, закінчився 22.09.2018 року, що свідчить про неможливість допуску позивача до виконання польотів на підставі другого речення п. 25 Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України .
Посилання апелянта на той факт, що він вважається придатним до виконання польотів на всіх типах вертольотів, але тимчасово усунений від виконання польотів за медичними показниками, у зв'язку з чим має право на отримання відповідних доплат, як особа, що здійснювала польоти, колегія суддів вважає хибними, оскільки у позивача відсутній відповідний допуск до польотів.
Крім того, судом першої інстанції доречно зауважено на тому, що позивач на момент виключення зі списків особового складу військової частини, так і не отримав відповідної постанови ЛЛК щодо придатності до виконання польотів.
Окрім цього, слід зазначити, що згідно Довідки №47/869 від 29.12.2018 року №415 та Довідки 14/316 від 24.04.2019 року №186 позивач терміном на 30 днів, звільнений від виконання польотів, з виконанням інших обов'язків військової служби (а.с. 15,19).
Так, Наказом Міністра оборони України № 402 від 09.12.2002 року з метою упорядкування продовольчого забезпечення Збройних Сил України на мирний час та організації раціонального харчування військовослужбовців згідно з нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань" затверджено Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час.
Пунктом 7.29.6.3 вказаного Положення передбачено, що надання льотному та інженерно-технічному складу авіації харчування за відповідними нормами харчування припиняється у разі: розформування (переформування) авіаційних і авіаційно-технічних частин; заміни матеріальної частини з припиненням польотів; переведення військовослужбовців з однієї авіаційної (авіаційно-технічної) частини в іншу; усунення інженерно-технічного складу від обслуговування літальних апаратів за рішенням командування; усунення льотного складу від льотної роботи за рішенням командування або за медичними показниками при винесенні льотно-лікарською комісією постанови про непридатність до льотної роботи; переведення на роботу, не пов'язану з польотами або обслуговуванням літальних апаратів.
Отже, враховуючи той факт, що позивач протягом 2018 - 2019 р.р. тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні або обстеженні у лікарняних закладах, а у період служби переведений на іншу роботу у зв'язку із звільненням від виконання польотів, згідно вищевказаних довідок, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2019 року про зняття позивача з усіх видів льотного забезпечення (фінансового та харчового) та відповідно відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, ґрунтуються на помилковому тлумаченні апелянтом норм матеріального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Оскільки, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 08.10.2020р.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.