П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 815/3451/17
Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.
за участю секретаря - Худика С.А.
за участю представника відповідача - Панчощака О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 27 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами по справі №815/3451/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №815/3451/17 від 27 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Заяву обґрунтовано тим, що однією з підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади стали факти відсутності майора поліції ОСОБА_1 на службі у період з 22.11.2016 року по 26.11.2016 року, та докази виїзду його до АР Крим в цей період, а також факт подачі колишнім інспектором-криміналістом сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділення Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ОСОБА_1 завідомо підробленого документу - довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №9341. Прокуратурою Одеської області відносно позивача відкрито кримінальне провадження №420171600000000568 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. Проте, 08.11.2019 року Прокуратурою Одеської області та 15.01.2020 року Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області винесено постанови про закриття кримінального провадження №420171600000000568. Тобто, підтверджується правомірність відсутності на службі майора поліції ОСОБА_1 у період з 29.12.2016 року по 07.01.2017 року.
Таким чином, за доводами заявника, наявність постанов про закриття кримінального провадження, є істотною для справи обставиною, яка існувала на час розгляду справи, але яку Одеський окружний адміністративний суд не досліджував і не давав їй відповідної правової оцінки, а заявнику про цю обставину не було і не могло бути відомо на час розгляду справи.
Одеський окружний адміністративний суд Ухвалою від 23 червня 2020 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 - про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та залишив це рішення в силі.
За висновками цього суду, постановами Прокуратури Одеської області та Слідчого управління ГУНП в Одеській області не встановлено нових обставин, а надано оцінку діям позивача на предмет наявності складу кримінального правопорушення.
Разом з тим обставини щодо недотримання позивачем службової дисципліни та, відповідно, складу дисциплінарного проступку, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, були відомі учасникам судового процесу та досліджувалися Одеським окружним адміністративним судом з наданням відповідної правової оцінки.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, вказані ОСОБА_1 в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не є нововиявленими, оскільки вони не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення, а стосуються надання цим фактам певної оцінки.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Юрасов М.С., подав апеляційну скаргу, у якій з підстав порушення Одеським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постановлену ним ухвалу. Апелянт також просить задовольнити його позов про скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 04.05.2017 року №1439; наказу начальника ГУНП в Одеській області №952 о/с від 31.05.2017 року по особовому складу; поновлення на посаді інспектора-криміналіста сектору криміналістичного забезпечення Малиновського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 з 02.06.2017 року та стягнення на його користь втрачене грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 02.06.2017 року і до дати винесення судового рішення у справі.
На обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 наводить доводи, аналогічні доводам заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та зазначає, що при проведенні досудового розслідування не встановлено в його діях складу кримінального правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у справі № 815/3451/17 була правомірність звільнення позивача з органів Національної поліції за порушення службової дисципліни.
Як встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року, ОСОБА_1 допущено порушення службової дисципліни, яке виразились у безпідставному невиході на роботу протягом тривалого часу а саме, у період з 22.11.2016 р. до 27.11.2016 р. та з 29.12.2016р. по 07.01.2017 р., тобто, мали місце два епізоди.
Щодо періоду з 22.11.2016 р. до 27.11.2016 р., заявником не надано доказів існування нововиявлених обставин, які б могли спростувати висновки судів першої, апеляційної та касаційної інстанції щодо недотримання позивачем службової дисципліни та, відповідно, складу дисциплінарного проступку, співмірного із обраним видом дисциплінарного стягнення.
Щодо періоду з 29.12.2016 р. по 07.01.2017 р., то під час розгляду справи, судом встановлено, що в період з 29.12.2016 по 07.01.2017 ОСОБА_1 перебував на лікарняному на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» № 9341 від 29.12.2016 про тимчасову непрацездатність поліцейського.
Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області розслідувалося кримінальне провадження № 42017160000000568 від 03.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, стосовно факту подачі колишнім інспектором-криміналістом сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділення Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ОСОБА_1 завідомо підробленого документу - довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 9341.
08.11.2019 року Прокуратурою Одеської області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42017160000000568 від 03.05.2017 року за відсутністю складу кримінального правопорушення.
15.01.2020 року Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
Частиною першою статті 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 361 КАС передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
При цьому наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина шоста статті 361 КАС).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами для визначення відповідної обставини нововиявленою, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 361 КАС, є те, що, по-перше, вона існувала на час розгляду справи; по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи; по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
Тобто обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишалися невідомими учасникам справи та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Водночас обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами.
Як установив суд попередньої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на час ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконними наказів про звільнення та на час перегляду цього рішення Одеським апеляційним адміністративним судом постанов про закриття кримінального провадження відносно позивача за вказаними подіями не існувало. Вказані постанови не могли бути враховані Одеським окружним адміністративним судом при ухваленні судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Тому такі постанови не можна вважати нововиявленою обставиною.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення цього суду від 27 листопада 2017 року, є правильним.
Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 27.11.2017 року за нововиявленими обставинами по справі №815/3451/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 08.10.2019р.
Головуючий суддя Стас Л.В.
Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.