П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 жовтня 2020 р. м.ОдесаСправа № 420/5631/19
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Турецької І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса заяву адвоката Афтеній Анни Вікторівни про розподіл судових витрат за апеляційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПА Укрбуд» до Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Посольства Республіки Корея в Україні про скасування постанови №39/10/74-19 від 27.08.2019 року про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, -
В провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду перебувала апеляційна скарга Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПА Укрбуд» до Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Посольства Республіки Корея в Україні про скасування постанови №39/10/74-19 від 27.08.2019 року про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
За результатами розгляду вказаної апеляційної скарги П'ятий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 16 вересня 2020 року, якою апеляційну скаргу Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПА Укрбуд» до Міністерства культури ті інформаційної політики України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Посольства Республіки Корея в Україні про скасування постанови №39/10/74-19 від 27.08.2019 року про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини залишено без змін.
Водночас, 16 вересня 2020 року до канцелярії П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Афтеній Анни Вікторівни про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції. В судовому засіданні 16 вересня 2020 року представником позивача було додатково повідомлено суд, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу буде надано до суду в порядку, передбаченому ч.7 ст. 139 КАС України.
21 вересня 2020 року адвокатом Афтеній Анною Вікторівною було направлено до суду засобами електронної пошти клопотання про долучення доказів на підтвердження судових витрат та здійснення розподілу понесених судових витрат разом із доказами їх направлення відповідачу.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Виходячи із аналізу вказаної норми чинним законодавством передбачений виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Розглянувши доводи заяви апелянта та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до вимог ч.11 ст. 139 КАС України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Так, як вбачається з матеріалів справи, 02 вересня 2020 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Меліус» було укладено додаткову угоду №3 до договору про надання правової допомоги №03/18 від 01.08.2018 року. Відповідно до п.1-3 Додаткової угоди, об'єднання надає клієнту правову допомогу в П'ятому апеляційному адміністративному суді по справі №420/5631/19, при цьому за умовами даної додаткової угоди Клієнт доручає, а Об'єднання зобов'язується здійснити всі необхідні процесуальні дії для захисту інтересів клієнта під час розгляду справи в П'ятому апеляційному адміністративному суді, вартість правової допомоги за даною додатковою угодою визначається в акті про надання правової допомоги (акт надання послуг) за фактично надану правову допомогу.
Згідно наданого до суду Акта №71/20 від 30 вересня 2020 року про надання послуг, сума витрат на правничу допомогу склала 7780,00 грн., в тому числі:
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 3300 грн.
- підготовка клопотання про розподіл судових витрат - 880 грн.
- представництво ТОВ "МПА Укрбуд" в судовому засіданні в П'ятому апеляційному адміністративному суді - 3600 грн.
До суду було також надано звіт про надану правничу допомогу, рахунок на оплату № 69/20 від 16 вересня 2020 р., платіжне доручення №UAUA1812 на суму 7780,00 грн., що підтверджують фактичну сплату позивачем понесених витрат на правничу допомогу.
Представником позивача також було надано доказами направлення відповідачу клопотання представника позивача про розподіл судових витрат разом із доказами їх понесення, проте до суду жодних заяв стосовно зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надходило.
Оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, з урахуванням того, що такі витрати понесені фактично, а також те, що їх сума була обґрунтованою, при цьому відсутні заперечення відповідача щодо розміру понесених витрат в контексті їх обґрунтованості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7780,00 гривень, понесених під час апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Заяву адвоката Афтеній Анни Вікторівни про розподіл судових витрат за апеляційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПА Укрбуд» до Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Посольства Республіки Корея в Україні про скасування постанови №39/10/74-19 від 27.08.2019 року про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини - задовольнити.
Прийняти додаткову постанову по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПА Укрбуд» до Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Посольства Республіки Корея в Україні про скасування постанови №39/10/74-19 від 27.08.2019 року про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, якою стягнути з Міністерства культури та інформаційної політики України (код ЄДРПОУ 43220275, місцезнаходження: 01008, місто Київ, вул. Михайла Грушевського, будинок 12/2) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МПА Укрбуд» (код ЄДРПОУ 40371638, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18, оф.18) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7780,00 грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят гривень 00 копійок).
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: І.О. Турецька