06 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5967/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 280/5967/19 (суддя І інстанції - Сіпака А.В.)
за позовом ОСОБА_1 до Хортицького відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання незаконним накладення арешту та зобов'язання вчинити певні дії,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ", Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", Концерн "Міські теплові мережі, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним накладення арешту на пенсійний рахунок позивача та зобов'язати відповідача скасувати арешт з пенсійного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Ощадбанк" МФО 300465, який був накладений по зведеному виконавчому провадженню № 42537973.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року позов задоволений.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
В обґрунтування скарги вказує, що постановою Хортицького ВДВС від 02.05.2019 р. (вп № 42537973) накладено арешт коштів боржника/позивача при примусовому виконанні рішень судів та виконавчих документів за зведеним виконавчим провадженням. У межах якого на виконанні перебуває виконавчий лист по справі № 2/825/190/2012, виданий Хортицьким районним судом м. Запоріжжя 26.07.2012 на користь стягувача/ПриватБанка в сумі 24467,89 грн. На даний час вказаний виконавчий лист та рішення суду на користь ПриватБанка з боку боржника ОСОБА_1 не виконано. Арешт накладений на грошові кошти позивача, що містяться на відповідних його поточних рахунках, які не мають спеціального статусу чи обмежень у їхньому використанні з боку позивача, тобто на ці рахунки можуть надходити будь-які кошти та з будь-яким цільовим призначенням (не обов'язково, лише пенсійні виплати). Отже, Хортицьким ВДВС правомірно накладено арешт коштів боржника ОСОБА_1 та прийнята відповідна постанова 02.05.2019, оскільки поточні рахунки боржника не є рахунками зі спеціальним режимом використання та накладення арешту на такі рахунки не суперечить нормам чинного законодавства України, але існують лише обмеження у розмірі відрахувань з пенсії. Також апелянт вказує про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки постанова про арешт коштів від 02.05.2019 була надіслана всім учасникам справи, арешт на рахунок позивача накладений 11.05.2019, а чергове безготівкове зарахування пенсії на рахунок відбулось 17.05.2019, відтак про порушення своїх прав позивач дізнався 17.05.2019, а до суду звернувся 28.11.2019.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
В рамках зведеного виконавчого провадження ВП № 42537973, постановою заступника начальника Хортицького ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Проценко Д.Ю. від 02.05.2019 накладено арешт на кошти боржника - ОСОБА_1 , що перебувають на рахунках АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 1162094,82 грн. (а.с. 14)
Відповідно до довідки від 08.07.2019, за підписом керуючого територіального відділення відокремленим відділенням № 10007/0286 Філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк», яка видана ОСОБА_1 , 21.12.2016 відкрито пенсійний рахунок № НОМЕР_1 , у ТВБВ № 10007/0286 філії Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України». (а.с. 15)
10.09.2019 позивач через свого представника звернувся до ПАТ Державний ощадний банк України з письмовим проханням про направлення до Хортицького ВДВС м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області повідомлення про те, що рахунок № 26205501329956 є пенсійним. (а.с. 16)
20.09.2019, у відповідь на звернення, заступник начальника філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» повідомив, що встановлення та зняття арешту з рахунків банком здійснюється виключно згідно листів виконавчої служби. Отже, арешт з пенсійного рахунку буде знято, як тільки до АТ «Ощадбанк» надійде від виконавчої служби відповідна постанова про зняття арешту. Також у листі, рекомендовано звернутись безпосередньо до Хортицького ВДВС м. Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надавши банківську виписку по картковому пенсійному рахунку для підтвердження цільового надходження коштів. (а.с. 17)
10.10.2019 представник позивача звернувся до Хортицького ВДВС м. Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою в якій просив скасувати арешт накладений на пенсійний рахунок, який відкритий в АТ «Ощадбанк». До заяви надано, зокрема, оригінал довідки про статус рахунку, копії відповіді на звернення до АТ «Ощадбанк», копію виписки про рух коштів. (а.с. 20)
Листом від 15.11.2019 відповідач повідомив, що пенсійний рахунок боржника не є рахунком зі спеціальним режимом використання, та накладення арешту на такий рахунок не суперечить нормам законодавства. (а.с. 21)
Не погодившись з такою відмовою, вважаючи накладення арешту по зведеному виконавчому провадженню на пенсійний рахунок протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що арешт коштів на рахунку позивача на який перераховується пенсія є неправомірним, оскільки позбавляє позивача можливості отримувати соціальні виплати, що, в свою чергу, позбавляє заявника необхідних коштів на існування, чим порушує його права, передбачені Конституцією та Законами України, відтак дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача скасувати арешт з вказаного рахунку.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, зокрема, своєю власністю.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч. 1, 8 статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з частинами 1, 2 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII визначено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Згідно зі статтею 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Статтею 70 Закону № 1404-VIII регулюється розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
За іншими видами стягнень, може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Наведене свідчить про те, що держава кожному громадянину гарантувала право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Разом з цим, законодавець визначив, що одним із видів заходів примусового виконання рішень є стягнення, зокрема, на пенсію. Для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема, на відкриті банківські рахунки боржника. Проте, таке право не є абсолютним, встановлено заборону для виконавця для накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Крім того, Законом визначено окремий порядок здійснення відрахувань з пенсійних виплат, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень; передбачено обов'язок виконавців здійснювати заходи примусового виконання рішень, зокрема, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, а також отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов'язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону N1404-VIII.
Вказаний правовий висновок щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати такі банківські рахунки висвітлено в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19 та від 10 вересня 2020 року у справі № 340/3042/19.
Ураховуючи те, що представник позивача звертався до відповідача із заявою, в якій просив скасувати арешт накладений на пенсійний рахунок, що відкритий в АТ «Ощадбанк», та до якої було надано, зокрема, оригінал довідки про статус рахунку, копії відповіді на звернення до АТ «Ощадбанк», копію виписки про рух коштів, а заступником начальника відділу державної виконавчої служби не було перевірено цільове використання рахунку № НОМЕР_1 на який накладено арешт, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача були відсутні підстави для накладення арешту на рахунки боржника на які здійснюється виплата пенсії, відтак останнім порушено порядок звернення стягнення на кошти боржника, як правильно вказав і суд першої інстанції.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки судом встановлена неправомірність накладення арешту на пенсійний рахунок позивача № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», відтак наявні підстави для задоволення позову.
Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як зазначено представником позивача, про порушення свого права позивач дізнався 22.11.2019, коли відповідач відмовив у скасуванні арешту.
На підтвердження вказаної обставини представником позивача надано заяву про скасування арешту від 10.10.2019, відповідь відповідача від 15.11.2019, якою відмовлено у скасуванні арешту, копію конверту, в якому надсилалась відповідь та роздруківку з офіційного сайту Укрпошта на підтвердження отримання відповіді відповідача від 15.11.2019.
Позовна заява подана 29.11.2019, тому позивачем не порушено строку визначеного в статті 287 КАС України для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Доводи апелянта, що про порушене право позивач дізнався вже 17.05.2019, через неможливість зняття пенсії з карткового рахунку, а тому останнім пропущений строк звернення до суду з даним позовом є безпідставними, оскільки позивачу відмовлено відповідачем у скасуванні арешту саме 22.11.2019, відтак саме з цього часу обраховується строк на звернення до суду.
Також безпідставними є посилання апелянта на ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, оскільки вказаної статтею регулюються наслідки спливу позовної давності у цивільному судочинстві, у той час, як зазначена справа розглядається в порядку адміністративного судочинства за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 280/5967/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з тієї ж дати.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко