08 жовтня 2020 р. Справа № 554/4569/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 18.08.2020, суддя Микитенко В.М., вул. Навроцького, 5, м. Полтава, 36002, повний текст складено 18.08.20 по справі № 554/4569/20
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України третя особа Міністерство внутрішніх справ України
про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України та Департаменту ДВС МЮ України, третя особа МВС України, у якому просив:
- визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 року ВП №56466467;
- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 року ВП №56466467 щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України відновити виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України виконати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 року справа № 554/5683/17 з урахуванням обставин, встановлених судом ( а.с. 1-13).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною, оскільки чинна постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 року у справі № 554/5683/17 про виплату йому одноразової допомоги як інваліду 2 групи в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, до цього часу не виконана, що порушує його права.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.08.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідачем, відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник третьої особи на електронну адресу суду 06.10.2020 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи в режимі відеоконференції, на яке не було накладено електронний цифровий підпис.
Колегія суддів зауважує, що у відповідності до положень частини десятої статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
За приписами статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України Про електронні довірчі послуги, електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема, кваліфікованого електронного підпису.
З урахуванням наведених норм права, лише накладення електронного підпису на документ може бути прирівняно до власноручного підпису, та як наслідок прийнятно для суду.
Відсутність електронного підпису на вказаному клопотанні є підставою для відмови в його задоволенні.
Нормами КАС України передбачено особливості розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ та встановлено скорочені строки їх розгляду, а неприбуття у судове засідання учасника справи не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_1 , який є стягувачем у виконавчому провадження № 56466467, з лютого 2006 року по березень 2007 року, з жовтня 2007 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 року до 01.08.2016 року продовжив службу в Національній поліції України. Наказом ГУНП в Полтавській області від 29.07.2016 року № 233 ос він був звільнений з Нацполіції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» через хворобу.
За результатами медичного огляду ОСОБА_1 встановлено, що виявлені у останнього захворювання пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв'язку з чим йому висновком МСЕК від 16.08.2016 року встановлено 2 групу інвалідності строком до 01.09.2017 року.
06.09.2016 р. ОСОБА_1 подав до ГУНП в Полтавській області заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ, однак у її виплаті йому відмовлено.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2017 року, яка набрала законної сили 01.06.2017 року, визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо не направлення матеріалів для виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справі України, згідно з Постановою КМУ від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Зобов'язано ГУНП в Полтавській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015року №850«Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (а.с.45-49).
На виконання зазначеного рішення ГУНП в Полтавській області 23.06.2017р. надіслало до МВС України висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги.
22.06.2017 року ОСОБА_1 через Державну установу «Урядовий контактний центр» Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влада було направлено відповідне звернення особисто Міністру внутрішніх справ України Авакову А.Б. з проханням розгляду матеріалів та ініціювання виплати грошової допомоги згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», вжиття всіх належних заходів реагування згідно з вимогами Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850.
Міністерством внутрішніх справ України за вих. №№ 15/2-Ш-322, 323, 329, 330 надано позивачу відповідь за підписом директора Департаменту фінансово-облікової політики МВС України Шевін С.М., щодо не можливості проведення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги згідно Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 року, яка набрала чинності (а.с. 18-22), було визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо повернення матеріалів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліда 2-ї групи у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства до Головного управління Національної поліції в Полтавській області та не належного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України, згідно з вимогами Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням порядку та вимог законодавства встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2017 справа №554/1177/17, яка набрала законної сили.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства Внутрішніх справ України, щодо не прийняття рішення на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та не прийняття рішення по виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 по обставинам та порядку встановленим постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 30.03.2017 справа №554/1177/17, яка набрала законної сили.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групіи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин встановлених судом.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
На виконання вказаної постанови МВС України 27.03.2018 року повторно розглянуто висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 з урахуванням обставин, встановлених судом та прийнято рішення про затвердження висновку про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 24.05.2018 року було відкрито виконавче провадження № 56466467 за виконавчим листом №554/5683/17, виданим Октябрським районним судом м. Полтави 20.02.2018 року та скеровано боржнику до виконання та стягувачу до відома.
03.07.2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до начальника ГУНП в Полтавській області із письмовою заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності, у зв'язку з отриманням 2 групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС. При цьому, позивач надав відповідні документи, зокрема: копію свідоцтва про хворобу, довідку МСЕК, копію паспорту, реквізити банку, копію медичної довідки № 88 від 18.06.2019 року та зазначив, що відповідно до інших актів законодавства одноразової грошової допомоги не отримував ( а.с. 50-51).
На підставі платіжного доручення від 25.10.2019 року ОСОБА_1 отримав 172890 грн одноразової грошової допомоги по інвалідності ( а.с. 50 зворот).
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 12.05.2020 року ВП№56466467 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листом №554/5683/17, виданого Октябрським районним судом м. Полтави 20.02.2018 року, закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі ( а.с. 39-40).
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наявності підстав для закриття виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням судового рішення.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 31 вказаного Закону передбачено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закон України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Як встановлено колегією суддів, відповідно до резолютивної частини постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 року, яка набрала чинності, було, зокрема зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Позивач вважає, що має право на виплату допомоги у розмірі 290 000 грн, що дорівнює 200-кратному розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленого на день встановлення ОСОБА_1 інвалідності, однак фактично йому була виплачена менша сума - 172 890 грн., а також відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідачем прийнято не було.
Натомість, як зазначає Міністерство внутрішніх справ України у своїх письмових поясненнях, одноразова грошова допомога позивачу обрахована відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Проте колегія суддів вважає, що застосування п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію» для визначення розміру грошової допомоги суперечить ст. 23 Закону України «Про міліцію» у відповідній редакції, яка містить чіткий розмір, а саме: 200-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у випадку встановлення працівнику міліції ІІ групи інвалідності. Тобто, зазначена правова норма пов'язує визначення розміру одноразової грошової допомоги виключно зі встановленням працівнику міліції групи інвалідності.
Октябрський районний суд м. Полтави у постанові від 18.10.2017 року по справі 554/5683/17, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , чітко зазначив розмір виплати - в 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму у разі встановлення другої групи інвалідності.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто та обставина, що позивач має право на отримання грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи, доказування не потребує.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 помилково неврахував, що у відповідача були відсутні підстави для довільного тлумачення судового рішення, а у разі незрозумілості порядку та способу виконання судового рішення державний виконавець мав звернутись до суду із відповідним поданням, отже, в даному випадку, державним виконавцем неправомірно застосовано положення п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 року по справі 554/5683/17 не містить кількох варіантів тлумачення, а чітко визначає зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Аналогічна правова позиція вже була викладена у постановах Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 822/539/18, від 31.07.2020 у справі №820/1577/17.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що третя особа - Міністерство внутрішніх справ України при затвердженні висновку про призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 діяли протиправно, постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 року по справі 554/5683/17 не виконана у повному обсязі, а тому відповідач при винесенні постанови про закриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №554/5683/17 від 20.02.2018, діяв не на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 року ВП №56466467 щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 року ВП №56466467, зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави та зобов'язання відповідача виконати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 року справа № 554/5683/17 з урахуванням обставин, встановлених судом, колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені передчасно, оскільки станом на час розгляду даної справи відповідного рішення про відновлення виконавчого провадження уповноваженим органом не прийнято.
Колегія суддів зауважує, що у відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача є скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 року ВП №56466467 щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 року ВП №56466467 щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 18.08.2020 по справі № 554/4569/20 скасувати в частинівідмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 року ВП №56466467 щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави.
Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 року ВП №56466467 щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави.
В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 18.08.2020 по справі № 554/4569/20 - залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий