Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.
28 вересня 2020 р.Справа № 520/5637/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановила:
28.04.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними рішення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган) від 13.03.2020 року про розгляд його заяви про перерахунок пенсії та бездіяльність ГУ ПФУ України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку невірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та не виплаті його пенсії з 20.10.2017 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням індексації, в розмірі зазначеному у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба від 08.11.2019 року № 350/176/100-863/1985;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області з 20.10.2017 року перерахувати та виплатити йому пенсію в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням індексації, в розмірі зазначеному у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (далі - ХНУПС) від 08.11.2019 року № 350/176/100-863/1985;
- здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 20.10.2017 року з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 20.10.2017 року без використання при таких виплатах постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (далі - постанова КМУ № 649).
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що він проходив дійсну військову службу в ХНУПС на посаді провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу та перебував на фінансовому забезпеченні ХНУПС. Під час проходження служби він отримував у складі грошового забезпечення індексацію. З 19.10.2017 року він був звільнений з військової служби та виключений із списків особового складу університету. При оформленні документів для призначення пенсії ХНУПС помилково не зазначив в довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення його пенсії від 19.10.2017 року № 647 відомості про індексацію, яку він отримував під час проходження військової служби. Відповідач призначив йому пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) на підставі подання Харківського обласного військкомату від 07.11.2017 року № 3311 з 20.10.2017 року.
Позивач зазначає, що згодом ХНУПС надав йому нову довідку про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення. Після чого він звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Харківській області про перерахунок пенсії у зв'язку із поданням додаткових документів, до якої надав оригінал нової довідки. Вважає, що за таких обставин, його пенсія повинна виплачуватись в розмірі який обчислений з грошового забезпечення до якого включена індексація, але відповідач у встановлений законом строк не здійснило перерахунок невірно обчисленого при призначенні розміру пенсії з грошового забезпечення відповідно до нової довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення для обчислення пенсії.
Щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу позивач зауважує, що нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
Щодо виплати протиправно не нарахованої та невиплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою позивач зазначає, що оскільки законодавством не передбачено можливості виплати пенсії за минулий час з вини органу Пенсійного фонду України частинами отже належним виконанням судового рішення у даному випадку є саме виплата перерахованої суми пенсії належної йому однією сумою.
Щодо виплат суми перерахунку пенсії без використання при такій виплаті постанови КМУ № 649 позивач зазначає, що постанова КМУ № 649 не відповідає меті та завданням Закону № 2262-ХІІ, а також ідеї соціальної справедливості чим порушують ст. 8 Конституції України, а тому спосіб виконання рішення суду без застосування постанови КМУ № 649 обраний позивачем є законним та обґрунтованим.
У відзиві на адміністративний позов відповідач, не погоджуючись з вимогами ОСОБА_1 , зазначає, що з 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону№ 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103 (далі - Постанова КМУ № 103), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців. Осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 45) на підставі довідки, виданої Харківським обласним військовим комісаріатом № ФХ 124781 від 14.03.2018 року.
Відповідач вважає, що оскільки з моменту призначення пенсії ОСОБА_1 до моменту звернення за перерахунком пенсії пройшло більше ніж 12 місяців , то провести перерахунок пенсії з урахуванням довідки від 08.11.2019 року № № 350/176/100-863/1985 не має законних підстав.
Крім того, відповідач вказує, що позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходу є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки на цей час між сторонами існує спір про перерахунок пенсії, заборгованість по пенсії не нараховувалась та не виплачувалась, а відтак, компенсація не могла бути нарахована та виплачена.
Щодо зобов'язання здійснити виплату пенсії однією сумою, відповідач вказує, що ця позовна вимога є необґрунтованою та безпідставною, оскільки кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб'єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.
Щодо вимоги позивача нарахувати та виплатити пенсію без урахування Постанови КМУ № 649 відповідач вказує, що нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. 22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, для реалізації вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з урахуванням того, що виконання таких рішень суду здійснюється виключно за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті. Отже, перерахування коштів стягувачу із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність боржника, а у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбачених в Законах України «Про Державний бюджет України» обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за рішеннями суду, забезпечення виконання яких гарантовані державою. Виконання рішення поза чергою та за відсутності рішення комісії є неможливим, так як це призведе до перевищення повноважень працівників боржника та порушення принципу рівності стягувачів перед Законом.
У відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , зазначив фактично аналогічні доводи, що зазначені ним у позові.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року (рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 13.03.2020 року про розгляд заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, в розмірі який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням індексації, в розмірі зазначеному у довідці Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба від 08.11.2019 року № 350/176/100-863/1985, здійснивши виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 20.10.2017 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області частину витрат, понесених у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 420,40 грн.
Висновок суду вмотивований тим, що право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.201 6року по 19.10.2017 року визначено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019 року по справі № 520/11867/18.
Щодо вимоги стосовно виплати компенсації втрати частини доходів, суд зазначив, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу. При цьому, врахував, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями зазначеного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Суд зазначив, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом № 2050-ІІІ, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Щодо застосування до спірних правовідносин норм постанови КМУ № 649, суд зазначив, що 22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 649, якою затверджено Порядок № 649. У суду відсутні підстави вважати, що відповідачем по справі будуть застосовані приписи вказаного Порядку від 22.08.2018 року № 649, тому позовні вимоги щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію без урахування постанови КМУ № 649 не підлягають задоволенню, оскільки заявлені наперед та стосуються правовідносин, які ще не склались. Крім того, суд зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 року № 640/5248/19 визнано протиправною та скасовано Порядок № 649.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, в частині задоволення позовних вимог рішення суду залишити без змін та змінити мотивувальну частину зазначеного рішення в частині обґрунтування позиції суду, в частині яка оскаржується.
Обґрунтовує вимоги апеляційної скарги позивач тим, що оскільки факт отримання заявником виплат за пенсію (як регуляторного щомісячного платежу) не у повному обсязі внаслідок протиправного діяння владного суб'єкта з приводу виплати пенсії не в повному розмір у період з 20.10.2017 року підтверджуються матеріалами справи, то суд у даному конкретному випадку не має правових підстав для звільнення регіонального органу ПФУ від виконання обов'язку за ст. 2 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат» (далі - Закон № 2050-ІІІ).
Щодо позовної вимоги не використовувати при виплаті суми перерахунку пенсії постанови КМУ № 649 позивач зазначає, що невиплата вказаних належних позивачу сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном. З аналізу заперечень відповідача на позовні вимоги в цій частині, аналізу реєстру судових рішень, який переповнений рішеннями суддів в частині способу виконання судових рішень із застосуванням ГУ ПФУ постанови КМУ № 649, у позивача є обґрунтовані підстави передбачати можливість порушення свого права власності з боку пенсійного органу шляхом застосування постанови КМУ № 649 при виплаті перерахунку пенсії на виконання рішення суду.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача ГУ ПФУ в Харківській області не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
31.07.2020 року позивач надав до суду додаткові письмові пояснення, в яких він просив врахувати при прийнятті судового рішення по справі висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 14.05.2020 року по справі № 816/379/16 (а.с. 80).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба на посаді провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу та перебував на фінансовому забезпеченні в ХНУПС. Під час проходження військової служби позивач отримував у складі грошового забезпечення індексацію.
Позивач був звільнений з військової служби та виключений із списків особового складу університету з 19.10.2017 року (а.с.11).
Відповідачем призначено позивачу пенсію за вислугу років відповідно до № 2262-ХІІ з 20.10.2017 року на підставі довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 19.10.2017 року № 647 та грошового атестату.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою від 24.04.2019 року про перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, розмір яких зазначений у довідці від 23.01.2019 року № 350/176/100-862/107. Відповідачем не вчинено дій щодо перерахунку та виплаті позивачу пенсії в розмірі, обчисленому з урахуванням нових документів наданих позивачем, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду № 520/4462/19 від 07.06.2019 року, що набрало законної сили 09.07.2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області, яка полягає у не перерахунку невірно обчисленого розміру пенсії позивач при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 20.10.2017 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації в розмірах, зазначених у довідці ХНУПС від 12.04.2019 року № 215.
Зобов'язано пенсійний орган з 20.10.2017 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації в розмірах, зазначених у довідці ХНУПС від 12.04.2019 року № 215, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 20.10.2017 року з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 20.10.2017 року, розрахував її розмір за методикою відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати".
Позивач звернувся до ХНУПС із заявою про надання нової довідки про нараховану та виплачену індексацію, яку позивач отримував під час проходження військової служби. ХНУПС надав позивачу нову довідку із зазначенням відомостей про нараховану та виплачену індексацію, яку позивач отримував під час проходження військової служби за період з 01.10.2015 року по 30.09.2017 року.
Позивач звернувся до ГУПФУ із заявою від 03.03.2020 року про перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення з урахуванням індексації, розмір якої зазначений у довідці ХНУПС від 08.11.2019 року № 350/176/100-863/1985. Зазначену заяву та нову довідку ГУПФУ отримав 03.03.2020 року.
Відповідач листом від 24.03.2020 року повідомив позивача про прийняте рішення щодо відмови у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Також відповідач зазначив, що з моменту призначення пенсії позивачу до моменту звернення за перерахунком пенсії пройшло більше ніж 12 місяців, провести перерахунок пенсії з урахуванням довідки від 08.11.2019 року № 350/176/100-863/1985 не має законних підстав.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції в частині, якою відмовлено у задоволенні вимог адміністративного ОСОБА_1 , колегія суддів за приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Колегія суддів зазначає, що у разі порушення встановлених строків виплати грошових доходів населення (заробітна плата, пенсії, стипендії, соціальні виплати) підприємства, установи і організації всіх форм власності мають здійснювати компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою.
Компенсація провадиться відповідно до Закону № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін відсотках для визначення суми компенсації.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. Індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Згідно із ст. 5 Закону № 2050-III сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Статтями 51, 55 Закону № 2262-ХІІ унормовано, що перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком; нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Погоджуючись з висновком суду першої, колегія суддів зазначає про передчасність заявлених позивачем вимог про зобов'язання відповідача здійснити виплату донарахованих щомісячних сум з нарахуванням і виплатою компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою, оскільки станом на розгляд справи судом факт порушення прав позивача ОСОБА_1 не відбувся.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 05.06.2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону № 2262-ХІІ.
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затверджено постановою КМУ № 649 (далі - Порядок № 649).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, коштами, передбаченими в державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Пунктами 4, 5 Порядку № 649 передбачено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:
документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;
копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;
розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року у справі № 640/5248/19, що набрало законної сили 22.07.2020 року, Порядок № 649, визнаний протиправним і скасований.
Таким чином, у пенсійного органу відсутні підстави для застосування означеного Порядку з 22.07.2020 року. Колегія суддів зауважує, що з адміністративним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 28.04.2020 року. Колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки нормативно-правовому акту, що на час розгляду справи має статус «скасований».
Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині, якої він просить при прийнятті постанови надати оцінку постанові КМУ № 649 на відповідність її верховенству права та Конституції України, оскільки означене не входить до повноважень суду апеляційної інстанції адміністративної юрисдикції.
Інші доводи апеляційної скарги позивача означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц
Постанова у повному обсязі складена і підписана 08 жовтня 2020 року.