ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2020 року м. Київ № 640/23097/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень - рішень
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо винесення та направлення податкових повідомлень - рішень від 05 листопада 2019 року №0007306-3314-2655, №0007308-3314-2655 (674,69 грн) та №0007308-3314-2655 (398,36 грн) протиправними;
- скасувати винесені Головним управлінням ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 05 листопада 2019 року №0007306-3314-2655, №0007308-3314-2655 (674,69 грн) та №0007308-3314-2655 (398,36 грн).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №640/23097/19 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року №521 адміністративна справа №640/23097/19 передана на повторний автоматичний розподіл між суддями у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Васильченко І.П.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №640/23097/19 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Гарника К.Ю.
Перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві у тому числі щодо винесення податкового повідомлення - рішення №0007314-3314-2655 від 05 листопада 2019 року та скасувати його.
З наявної в матеріалах справи копії вказаного податкового повідомлення-рішення вбачається, що воно стосується ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.
Крім того, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Більш того, щоб позивачу був наданий судовий захист, суд має встановити наявність порушеного права. При чому обов'язок щодо доказування факту наявності порушеного права покладається саме на позивача.
Суд також звертає увагу, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що позивач дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких він просить і це право, свобода чи інтерес порушені у сфері публічно-правових відносин.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача.
Тобто, кожна особа (позивач) має право звернутися за захистом свого порушеного права, порушення якого допущено особою, до якої заявлено позов. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Однак, гіпотетичний інтерес не охоплюється судовим захистом. Наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства чи певного акту впливають на їх правове становище. Через світоглядні переконання особа може виражати свої думки до такого факту як прийняття певного акту, однак, цього явно недостатньо щоб вимагати в судовому порядку його скасування.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів, що позивач уповноважений захищати права, свободи та інтереси ОСОБА_2 , а тому позивачу необхідно або надати такі докази, або подати суду вмотивовані письмові пояснення щодо того, яким саме чином дії відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0007314-3314-2655 від 05 листопада 2019 року порушують права позивача.
За таких підстав, оскільки судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України після відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачам п'ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви з уточненням складу сторін або уточненням позовних вимог разом з її копією відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись вимогами статей 32, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Прийняти до провадження адміністративну справу №640/23097/19 за позовом ОСОБА_1 до головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень - рішень.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
4. Попередити позивачу про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К.Ю. Гарник