ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 жовтня 2020 року м. Київ № 640/21134/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді - Добрівської Н.А.
розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві, з вимогами про:
- визнання неправомірними дій Головного управління ПФУ в м. Києві щодо перерахунку пенсії позивачу без урахування та перерахунку середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення визначених законодавством із розмірів встановлених для основних видів грошового забезпечення на час виникнення права на перерахунок пенсії, а також зменшення її відсоткового розміру;
- зобов'язання Головного управління ПФУ в м. Києві провести перерахунок належної позивачу пенсії із врахуванням розміру середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у складі надбавок, премії та допомог, а саме: надбавки за особливі умови служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за особливості проходження служби, премії, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, розрахованим із розмірів основних видів грошового забезпечення встановлених законодавством на час виникнення і права перерахунок, а також із урахуванням максимального відсоткового її розміру встановленого законодавством на час призначення, розрахунок провести без обмеження її максимального розміру та виплачувати таку без обмеження такого її розміру.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що після перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», він, позивач, отримує пенсію, яка обрахована входячи з розміру грошового забезпечення без урахування додаткових видів грошового забезпечення.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у письмовому відзиві на позов представник відповідача послався на те, що відсутні правові підстави для включення виплат, які є одноразовими, а не щомісячними видами грошового забезпечення.
У своїй відповіді на відзив позивач висловив незгоду з позицією відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Через відділ документального обігу та контролю суду від позивача надійшла заява про зміну підстав та розміру позовних вимог та залучення у справі співвідповідача. Вказану заяву ухвалою суду від 16.10.2019 повернуто позивачу..
Ознайомившись з позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив таке.
З 18.11.1983 позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві, пенсія йому призначена за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У відповідності до наявного в матеріалах справи розрахунку станом на 05.12.2018 пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА 85292 для ОСОБА_1 вбачається, що позивачу здійснено перерахунок пенсії, виходячи з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 5500,00 грн; оклад за військове звання - 1410,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3455,00 грн (всього - 10365,00 грн).
Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 28) у розмірі 7255,50 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: діти війни (з 01 по 31) - 66,43 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) 7321,93 грн, з урахуванням попередньої суми пенсії 3471,83 грн та підвищення 1925,05 грн (50% від 3850,10 грн) становить 5396,88 грн.
Також, у вказаному розрахунку зазначено, що згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 підвищення складає 3850,10 грн, з них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення 1925,05 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення 2887,58 грн; з 01.01.2020 100% щомісячно 100% від підвищення 3850,10 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо перерахунку пенсії без урахування та перерахунку середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Стаття 51 Закону №2262-ХІІ (в редакції на момент перерахунку пенсії) визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частин 3, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції на момент перерахунку пенсії) перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (в редакції від 24.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393» (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20.02.2008.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №103) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Крім того, суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яка набрала законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного суду від 05.03.2018, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79199205,http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80454350#), а тому при вирішенні даної справи по суті та зобов'язанні відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії, судом не застосовуються положення вказаної постанови Кабінету Міністрів України.
Суд зазначає, що скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, не змінився у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Порядок №45 в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку №45.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відповідно до пункту 9 Порядку №45 має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має.
Відповідно до Порядку №45 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від відповідного військового комісаріату, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення позивача, в тому числі складові грошового забезпечення, передбачена додатком 2 Порядку №45.
Права самостійно визначати розміри грошового забезпечення позивачу відповідач не має.
В матеріалах справи відсутні докази наявності надходження до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідки про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням відповідних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку № 45 та Постанови № 103.
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про правомірність дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивача оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві діяло у відповідності до законодавства, чинного на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 103).
Щодо вимоги позивача «зобов'язати Головне управління ПФУ у м. Києві провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії …, а також, із урахуванням максимального її розміру встановленого законодавством на час призначення (90%) …», суд вважає за доцільне вказати на таке.
Як було встановлено судом під час розгляду справи, з 18.11.201983 ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві, пенсія йому призначена за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивачу було призначено та нараховано Головним управлінням ПФУ у м. Києві у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення.
Також, з матеріалів справи вбачається, що середньомісячні суми додаткових видів грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 на момент звільнення не були враховані і відповідно не проведено їх перерахунок від встановлених (чинних) розмірів основних, а водночас максимальний розмір пенсії з таких нарахувань (по+овз+нвр) був зменшений до 70%.
При цьому, судом звернуто увагу на те, що у прохальній частині позову заявлено вимогу: «зобов'язати Головне управління ПФУ у м. Києві провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії …, а також, із урахуванням максимального її розміру встановленого законодавством на час призначення (90%) …».
Однак, у позові ОСОБА_1 не наведено обґрунтувань щодо наявності підстав для перерахунку пенсії з відсотковим обрахуванням 90%.
Згідно матеріалів справи, позивач отримував 74% відповідних сум грошового забезпечення. Доказів призначення йому максимального розміру (90%) пенсії встановленого законодавством на час призначення позивачем суду не надано. Таких відомостей не містить, також, і позовна заява.
Крім того судом враховується, що відповідних заяв до органів Пенсійного фонду України про вирішення питання щодо перерахунку позивачу пенсії з урахуванням максимального її розміру встановленого законодавством на час призначення (90%) ОСОБА_1 не надав, а відповідач такої інформації у відзиві не повідомив.
Доказів, які б вказували на наявність підстав для перерахунку позивачу пенсії з урахуванням максимального її розміру встановленого законодавством на час призначення (90%) позивачем не надано.
Отже, підстави для висновку щодо протиправності дій/бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у частині щодо проведення перерахунку належної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням максимального її розміру встановленого законодавством на час призначення (90%) відсутні.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що згідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує положення Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Тобто, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на наведене, зокрема зважаючи на відсутність відповідної заяви ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень, а також відсутність доказів відмови відповідача у проведенні відповідного перерахунку пенсії з урахуванням максимального її розміру встановленого законодавством на час призначення (90%), вимога позивача «зобов'язати Головне управління ПФУ у м. Києві провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії …, а також, із урахуванням максимального її розміру встановленого законодавством на час призначення (90%) …» є передчасною і задоволенню не підлягає.
Одночасно, висновки зазначені у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2019 у справі №240/5401/18 не приймаються судом до уваги, оскільки за змістом наведеного рішення предметом її дослідження була правомірність дій органу Пенсійного фонду за наявності відповідного звернення позивача щодо перерахунку пенсії та отримання останнім відмови у такому перерахунку (п.14 судового рішення).
Водночас, як наголошувалось судом, доказів звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з такою заявою і отримання відповідного рішення суб'єкта владних повноважень за результатами її розгляду, матеріали адміністративної справи №640/21134/18 не містять.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання Головного управління ПФУ у м. Києві провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії із урахуванням максимального її розміру встановленого законодавством на час призначення (90%).
Згідно з частиною 1 статті 9, статтею 72, частинами 1, 2, 5 статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 263, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Суддя Н.А. Добрівська