ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 жовтня 2020 року м. Київ № 826/7829/18
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Добрянської Я.І. розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу без виклику сторін
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислав Володимирович,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору :Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
у травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислав Володимирович, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Кадирова В.В. щодо невключення повної інформації до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду стосовно ОСОБА_1 та суми гарантованої виплати у розмірі 10 000,00 доларів США, конвертованої у національній валюті згідно договору №011-28863-200115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 20 січня 2015 року; ;
- зобов'язати Уповноважену особу Кадирова В.В. внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду стосовно ОСОБА_1 та суми гарантованої виплати у розмірі 10 000,00 доларів США, конвертованої у національній валюті згідно договору №011-28863-200115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 20 січня 2015 року;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду щодо ОСОБА_1 та суми гарантованої виплати у розмірі 10 000,00 доларів США, конвертованої у національній валюті згідно договору №011-28863-200115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 20 січня 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.01.2015р. між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №011-28863-200115, на суму 10 000 доларів США, строком до 19.02.2015р.. Після закінчення дії договору він звернувся до відділення банку про повернення суми вкладу. Разом з тим, у вересні 2015 року одержав від відповідача лист про те, що Договір №011-28863-200115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 20 січня 2015 року визнано нікчемним згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У жовтні 2017 року Фонд гарантування вкладів виплатив йому 1539,51 грн. відшкодування як вкладнику. Зазначає, що бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки призвела до не включення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб своїми правами на подання відзиву та пояснень на адміністративний позов не скористалися, а тому суд відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України вирішує спір за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд, зазначає наступне.
Судом установлено, що 20.01.2015р. між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено Договір №011-28863-200115 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США, відповідно до умов якого сума Вкладу складає 10000,00 доларів США. Вклад залучається на строк по 19.02.2015 року включно. Процентна ставка на суму Вкладу становить 5,5 процентів річних. Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 . Вклад виплачується вкладнику у разі закінчення строку його залучення шляхом зарахування коштів на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_2 .
Постановою правління Національного банку України «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» № 150 від 02.03.2015 року ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
02.03.2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» № 51, на підставі якого, з 03.03.2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
В подальшому, до рішення виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02.03.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» було внесено зміни, відповідно до яких пункт 2 цього рішення викладений у такій редакції: «Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015 року по 02.09. 2015 року включно».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» № 147 від 03.08.2015 року строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02.10. 2015 року включно.
15.09.2015 року протоколом засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» від 29.05.2015 року №408, затверджено результати перевірки якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та перелік відповідних правочинів викладено в додатку №1 до вказаного протоколу. Також відповідно до зазначеного протоколу запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладі рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та щодо застосування наслідків такої нікчемності.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. 16.09.2015 року видано наказ № 813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями»
Листом від 23.09.2015 №8821/2074 відповідачем було повідомлено позивача про те, що за результатами проведеної перевірки Договір банківського вкладу № 011-28863-200115 від 20.01.2015 є нікчемним відповідно до п.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до заявки на виплату переказу від 27.10.2017 позивачем отримано виплату відшкодування вкладникам АТ «Дельта банк» за рахунок коштів ФГВО в сумі 1539,51грн.
Позивач, вважаючи, що бездіяльність відповідача, яка призвела до не включення його до Переліку вкладників, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми є протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
За визначенням пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
За частиною першою статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
За частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Як встановлено судом позивачу було виплачено відшкодування у розмірі 1539,51грн. за договором банківського вкладу №011-28863-200115 від 20.01.2015, а тому вимога про внесення змін до переліку вкладників, які мають право на гарантоване відшкодування за вкладом суд вважає необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 44 Закону №4452 Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законам України "Про банки і банківську діяльність".
Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.
Відповідно до п. 4 ст. 45 Закону №4452 Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (ч. 5 ст. 45 Закону №4452).
Відповідно до абз.4 ч. 1 ст. 48 Закону № 4452 Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Згідно ст. 49 Закону №4452 Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.
Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Судом встановлено, що у справі відсутні докази, які б підтверджували, що позивач або інша уповноважена ним особа вносила на рахунок у ПАТ "Дельта Банк" грошові кошти, як вклад, та, відповідно, що позивач є вкладником банку, зокрема платіжне доручення, меморіальний ордер або виписку з вкладного рахунку.
Таким чином, виходячи із визначення вкладу відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обставини залучення банком коштів для ОСОБА_1 на умовах договору банківського вкладу не доведені, що виключає можливість зобов'язати Уповноважену особу Кадирова В.В. включити інформацію про позивача до зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у ПАТ "Дельта Банк".
Стосовно вимог позивача, про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду щодо ОСОБА_1 та суми гарантованої виплати у розмірі 10 000,00 доларів США, конвертованої у національній валюті згідно договору №011-28863-200115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 20 січня 2015 року, суд зауважує таке.
Відповідно доп.9 ч.1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
З позовної заяви вбачається, що позивач за заявленими вимогами відповідачем визначив лише Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., а Фонд гарантування вкладів позивач залучив лише як третю особу, при цьому заявив до неї вимоги про затвердження змін та доповнень до Загального реєстру вкладників.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача до третьої особини не підлягає задоволенню оскільки, заявлена до особи, яка не може відповідати за даним адміністративним позовом.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд, приходить до висновку, що позивачем не доведено протиправну бездіяльність відповідача з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України
Керуючись ст. 139, 242, 243, 251, 255 КАС України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська