ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 жовтня 2020 року м. Київ № 640/6656/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особаДержавної архітектурно-будівельної інспекції України Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
провизнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 20.11.2019 про скасування дії будівельного паспорта від 18.06.2019 №12338/0/7-10-19 на будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на АДРЕСА_1 ОК КІЗ «Коник» у Голосіївському районі м. Києва.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що внаслідок скасування дії будівельного паспорта відповідачем не досягнуто законної мети - забезпечення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і прави, з урахуванням відсутності у відповідача повноважень та підстав для вказаного. При цьому, за твердженням позивача, відповідачем не оформлено належним чином результати перевірки, чим порушено ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 29, 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698, в частині не складення протоколу про правопорушення; не оприлюднення на офіційному сайті Держархбудінспекції інформацію про рішення від 20.11.2019, прийняте відповідачем, чим порушено приписи п. 32 вказаного Порядку; не дотримання нормативних вимог стосовно аргументування неможливості усунення факту виявленого ним порушення і відповідної невидачі припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. У той же час, у позові наголошено на тому, що Київська міська рада прийняла рішення від 24.05.2007 №550/1211 «Про передачу громадянам, членам обслуговуючого кооперативу «Колектив індивідуальних забудовників «Коник» у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків господарських будівель і споруд в мікрорайоні Чапаєвка у Голосіївському районі м. Києва та про внесення змін до п. 23 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 №486-2/646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» колективу індивідуальних забудовників « Коник », яким у п. 54 визначила про передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в мікрорайоні Чапаєвка у Голосіївському районі м. Києва площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:90:034:0125), яка належить на праві приватної власності позивачу. Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що будівельний паспорт виданий враховуючи планувальні рішення житлово-будівельного кооперативу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі третю особу, встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та пояснення третьої особи, а також витребувано від відповідача документи та матеріали, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.
Відповідач не скористався наданим йому правом на подання до суду відзиву, а також не повідомив суд про причини неможливості його подання, з огляду на що, суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Крім того, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подимайло Є.В., головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Іваницьким С.І., головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Сидоровим С.В. проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо прийнятих об'єктом нагляду у межах наданих повноважень рішень у сфері містобудівної діяльності у період діяльності І-ІІІ квартали 2019 року, за результатами чого складено акт від 20.11.2019.
У вказаному акті вказано, що під час нагляду встановлено, зокрема, те, що у складі другого примірника будівельного паспорту наявний витяг з містобудівного кадастру, де, відповідно до чинної містобудівної документації, визначено функціональне призначення території, до яких потрапляє запропонована земельна ділянка під забудову. Однак, ігноруючи встановлене Генеральним планом м. Києва 2020 та ДПТ функціональне призначення територій, об'єктом нагляду встановлена відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та прийняті рішення про видачу будівельних паспортів забудови земельної ділянки, у тому числі щодо будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , чим порушено п.п. 2.3 та 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, та ст.ст. 17, 23, 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 8 000 000 000:90:034:0125 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, відповідно до витягу з містобудівного кадастру у складі другого примірника будівельного паспорту, потрапляє до територій, що визначені функціональним призначенням за чинною містобудівною документацією (Детальний план території селища Чапаївка, рішення КМР від 20.12.2007 №1463/4296) як територія колективних садів та дач (перспективна). Внаслідок викладеного, перевіряючими зроблено висновок про наявність підстав для повернення пакету документів у зв'язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, натомість, об'єктом нагляду прийнято рішення про видачу будівельного паспорту.
На підставі викладеного, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Подимайло Є.В. прийнято рішення від 20.11.2019 про скасування дії будівельного паспорту від 18.06.2019 №12338/0/7-10-19 (вих. №305/19/012/010-19) на будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на вул. Квіткові луки, 18/2 ОК КІЗ «Коник» у Голосіївському районі м. Києва.
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, приписами ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, яким є сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності (ч. 1 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів (ч. 3 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч.4 ст.41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
На виконання вказаних законодавчих положень Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (надалі - Порядок №698 у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п.п. 23-25 Порядку №698, за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об'єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку.
Акт перевірки підписується головним інспектором будівельного нагляду, який проводив перевірку, та керівником об'єкта нагляду, або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки.
У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5. Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав (п. 29 Порядку №698).
Відповідно до п. 32 Порядку №698, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
Так, за твердженням позивача, у порушення наведених законодавчих положень відповідачем в особі уповноважених посадових осіб не складено протокол про правопорушення, не оприлюднено на офіційному сайті Держархбудінспекції інформацію про оскаржуване рішення від 20.11.2019, а також не обґрунтовано неможливості усунення факту виявленого ним порушення і відповідної невидачі припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
З приводу викладеного суд звертає увагу, що, у силу наведених законодавчих положень, Державна архітектурно-будівельної інспекції України у разі виявлення порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складає протокол про правопорушення, а у разі виявлення порушення, яке може бути усунуто, видає припис. При цьому, з наявних у матеріалах справи доказів, вбачається, що об'єктом перевірки у межах спірних правовідносин виступила діяльність Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо прийнятих останнім рішень у сфері містобудівної діяльності у період діяльності за І-ІІІ квартали 2019 року, відтак, будь-які приписи та/або протоколи у даному разі підлягали складанню по відношенню до вказаного Департаменту, а не позивача, отже, факт складання чи не складання відповідачем в особі уповноважених посадових осіб припису та/або протоколу у межах спірних правовідносин не створює для позивача додаткових обов'язків.
Натомість, виходячи зі змісту акту від 20.11.2019 перевіряючими вказано, що пакет документів щодо прийняття рішення про видачу будівельних паспортів забудови земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:034:0125, за адресою: вул. Квіткові луки, 18/2 ОК КІЗ «Коник» у Голосіївському районі м. Києва, замовник ОСОБА_1 підлягав поверненню, що, відповідно, за висновками перевіряючих, свідчить про безпідставність видачі такого будівельного паспорту та, як наслідок, скасування останнього, а не усунення недоліків, про що помилково вказано позивачем.
У той же час, суд наголошує на тому, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, дійсно не надано доказів оприлюднення на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції інформації про скасування дії будівельного паспорта від 18.06.2019 №12338/0/7-10-19 на будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на АДРЕСА_1 ОК КІЗ «Коник» у Голосіївському районі м. Києва, що порушує наведені вимоги Порядку №698. Натомість, саме по собі не оприлюднення останнього не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення.
У той же час, суд звертає увагу на наступне.
Приписами ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Вказаний Порядок затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (надалі - Порядок №103).
Так, у силу п. 2.1 Порядку №103, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об'єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни. Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; примірник будівельного паспорта замовника; ескізні наміри змін (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об'єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову (п. 2.1 Порядку №103).
У свою чергу, згідно з п. 2.4 Порядку №103, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, будівельний паспорт від 18.06.2019 №12338/0/7-10-19 видано на будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на вул. Квіткові луки, 18/2 ОК КІЗ «Коник» у Голосіївському районі м. Києва. Натомість, перевірючими вказано, що, ігноруючи встановлене Генеральним планом м. Києва 2020 та ДПТ функціональне призначення територій, об'єктом нагляду встановлена відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та прийнято рішення про видачу будівельних паспортів забудови земельної ділянки, у тому числі щодо будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 8 000 000 000:90:034:0125 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, відповідно до витягу з містобудівного кадастру у складі другого примірника будівельного паспорту, потрапляє до територій, що визначені функціональним призначенням за чинною містобудівною документацією (Детальний план території селища Чапаївка, рішення КМР від 20.12.2007 №1463/4296) як територія колективних садів та дач (перспективна).
З приводу викладеного слід зазначити, що рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №550/1211 «Про передачу громадянам, членам обслуговуючого кооперативу «Колектив індивідуальних забудовників «Коник» у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків господарських будівель і споруд в мікрорайоні Чапаєвка у Голосіївському районі м. Києва та про внесення змін до п. 23 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 №486-2/646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» колективу індивідуальних забудовників « Коник » передано громадянам, членам обслуговуючого кооперативу «Колектив індивідуальних забудовників «КОНИК», за умови виконання п. 4 цього рішення, у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в мікрорайоні Чапаєвка у Голосіївському районі м. Києва загальною площею 5,80 га за рахунок частини земель, відведених відповідно до п. 23 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 №486-2/646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», право користування якими посвідчено договором оренди земельних ділянок від 06.10.2003 №79-6-00146, згідно з додатком. При цьому, у п. 54 додатку до вказаного рішення вказано про передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд в мікрорайоні Чапаєвка у Голосіївському районі м. Києва площею 0,1 га за кадастровим номером 8000000000:90:034:0125 та адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, згідно з наявною у матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 06.09.2018, земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером 8000000000:90:034:0125, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , має наступне цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Так, рішенням Київської міської ради від 20.12.2007 №1463/4296 «Про затвердження детального плану території мікрорайону Чапаєвка у Голосіївському адміністративному районі м. Києва» дійсно затверджено детальний план території мікрорайону Чапаєвка в Голосіївському адміністративному районі м. Києва відповідно до основних положень та техніко-економічних показників, що додаються, як основу планувальної організації та функціонального зонування території, розташування червоних ліній вулиць і доріг, кварталів садибної забудови, граничної поверховості та щільності забудови, подальшого розроблення технічної документації із землеустрою та прийняття рішень щодо розміщення об'єктів містобудування.
Разом з тим, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду детального плану території мікрорайону Чапаєвка в Голосіївському адміністративному районі м. Києва, з огляду на його відсутність у відкритому доступі.
З приводу викладеного, суд також звертає увагу, що у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 р. №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Крім того, ч. 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У практиці Європейського суду з прав людини (справа «Стретч проти Об'єднаного Королівства» (Stretch vs. United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.06.2003) йдеться про те, що наявність порушень з боку органу публічної влади не може бути підставою для позбавлення майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.
Тобто, у цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції».
З урахуванням викладеного, суд, як наслідок, вказує, що рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 20.11.2019 про скасування дії будівельного паспорту від 18.06.2019 №12338/0/7-10-19 на будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на АДРЕСА_1 ОК КІЗ «Коник» у Голосіївському районі м. Києва, прийнято без урахування фактичних обставин спірних правовідносин, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 18.03.2020 №266910007, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. Доказів понесення позивачем інших судових витрат наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено. З огляду на розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача 840,80 грн. понесених ним судових витрат.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26345558, адреса: 01001, м .Київ, вул. Хрещатик, 32) задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 20.11.2019 про скасування дії будівельного паспорту від 18.06.2019 №12338/0/7-10-19 на будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) документально підтверджені понесені ним судові витрати у розмірі 840,80 грн. (восьмисот сорока грн. 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок