Справа № 420/4816/20
28 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Бутенка А.В.,
за участю секретаря - Сініцина А.О.,
сторін:
представник позивача - Абрамов М.В.,
представник відповідача - Чітак Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна Кирила Анатолійовича (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, 9-А) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), за участю 3-х осіб - Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. пров. Урядовий, 63), Державного підприємства “Національні інформаційні системи” (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4) про визнання протиправним та скасування наказу №1408/5 від 13.04.2020 року,-
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна Кирила Анатолійовича до Міністерства юстиції України, за участю 3-х осіб - Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Державного підприємства “Національні інформаційні системи”, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1408/5 від 13.04.2020 року «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що, на його думку, наказ Міністерства юстиції України №1408/5 від 13.04.2020 року «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки він прийнятий: не на підставі, яка передбачена чинним законодавством; не обґрунтовано, без урахування усіх обставин справи; непропорційно; без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Зокрема, позивач стверджує, що на час прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу та на час прийняття висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції існував судовий спір щодо нерухомого майна, що унеможливлювало для Міністерства юстиції України розглядати скаргу на рішення державного реєстратора, так як розгляд питань, порушених у скарзі, не належало до компетенції Міністерства юстиції України, а належало до компетенції суду; позивача - державного реєстратора, дії якого оскаржуються, не повідомили про час та місце розгляду скарги, а отже Колегія не мала законних підстав розглядати скаргу по суті; оскаржуваний наказ є необґрунтованим та не мотивованим належним чином.
24.07.2020 року, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову зазначає, що на момент отримання Міністерством юстиції скарги ПАТ «Укрпрофоздоровниця», 22.11.2019 року за №40869-33-19 інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, - була відсутня, а обов'язку щодо постійного моніторингу появи таких спорів, на протязі всього розгляду скарги, жодним законодавчим актом не передбачено, оскільки, відповідно до пункту 12 Порядку саме учасники справи, яким стало відомо про наявність спору, можуть повідомити про це Колегію. У відзиві вказано, що Міністерством юстиції України були використані всі наявні можливості, визначені законодавством, для належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце засідання колегії. На переконання відповідача, оскаржуваний наказ прийнято у межах повноважень Міністерства юстиції України у відповідності до норм чинного законодавства та є вмотивованим, обґрунтованим і законним.
Таким чином, Відповідач вважає, що позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
22.06.2020 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» надійшли пояснення, в яких третя особа зазначила, що державне підприємство «Національні інформаційні системи» не оспорює законність або незаконність наказу Міністерства юстиції України № 1408/5 від 13.04.2020 та по відношенню до сторін спору має опосередковане відношення. ДП «НАІС» не приймає владних управлінських рішень, щодо блокування (анулювання) або розблокування доступу державних реєстраторів до відповідного Єдиного та Державного реєстру, а здійснює виключно механічну функцію на підставі відповідного рішення уповноваженого органу.
У поданих поясненнях третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» просило здійснювати розгляд справи без представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Заяви чи клопотання від сторін.
06.07.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою суду від 10.06.2020 року відкрито провадження у справі №420/4816/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та, в зв'язку із запровадженням на території України карантину (коронавірус COVID-19), зупинено провадження у справі до 25.06.2020 року.
Протокольною ухвалою суду, постановленою під час судового засідання 25.06.2020 року, судом продовжено зупинення провадження до 13.08.2020 року.
Протокольною ухвалою суду, постановленою під час судового засідання 13.08.2020 року, судом продовжено зупинення провадження до 27.08.2020 року.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Бутенко А.В. у відпустці, судове засідання, призначене на 27.08.2020 року, перенесено на 16.09.2020 року.
Протокольною ухвалою суду, постановленою під час судового засідання 16.09.2020 року, судом поновлено провадження у справі №420/4816/20.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи №4204816/20 в порядку загального позовного провадження та замінив судове засідання підготовчим засіданням, яке визначив провести 16.09.2020 року.
Протокольною ухвалою суду, постановленою під час підготовчого засідання 16.09.2020 року, судом закрито підготовче провадження у справі №420/4816/20 та справу призначено до судового розгляду на 23.09.2020 року.
Протокольною ухвалою суду, постановленою під час судового засідання 23.09.2020 року, судом відкладено розгляд справи по суті на 28.09.2020 року.
Інші процесуальні дії судом не вчинялись.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов.
Обставини справи.
22 листопада 2019 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (ПРАТ «Укрпрофоздоровниця») на дії та рішення державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна Кирила Анатолійовича, в якій ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» просило скасувати рішення державного реєстратора Карякіна К.А. №48048510 від 01.08.2019 року, №48054020 від 01.08.2019 року, №48048772 від 01.08.2019 року, №48054526 від 01.08.2019 року та №48054370 від 01.08.2019 року. У поданій скарзі ПРАТ «Укрпрофоздоровниця» також просило притягнути державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 11 лютого 2020 року відкрито провадження у справі № 916/171/20 за позовом Приватного акціонерного товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до товариства з обмеженою відповідальністю «Автоєвропа» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 20.02.2002р. та від 21.02.2002р., укладених між санаторно-курортним об'єднанням „Кароліно-Бугаз" закритого акціонерного товариства „Укрпрофоздоровниця" та відповідачем; про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна №1885273351103, №1885265951103, №1885258751103, №1885248451103, №1885012351103, № 1884994451103) щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоєвропа» відносно зазначеного майна.
Відповідно до матеріалів справи, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 13.04.2020 року №1408/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким: задоволено скаргу приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 22.11.2019 № 04-07/1181 у повному обсязі; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.08.2019 №№48048510, 48048772, 48054025, 48054526, 480543710, прийняті державним реєстратором Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіним Кирилом Анатолійовичем; анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіну Кирилу Анатолійовичу.
Наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року №1408/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» прийнято на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора; суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20.02.2020 за результатами розгляду скарги приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 22.11.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.11.2019 за № 40869-33-19.
Позивач, вважає вказаний наказ протиправним та таким, що суперечить вимогам діючого законодавства, а тому звернувся із даним позовом до суду.
Джерела права й акти їх застосування.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, до повноважень Міністерства юстиції України належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішення, передбачених цим Законом.
Пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” встановлено, що державним реєстратором, зокрема, є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав.
Відповідно до положень ч. 1, 2, 9 ст. 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Відповідно до положень ч.5 ст.37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
За приписами ч.6 ст.37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" "і" "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
Відповідно до ч.8 ст.37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
При цьому, порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25 грудня 2015 року затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128), пунктом 2 якого визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Відповідно до п.4 Порядку №1128, розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України “Про звернення громадян”.
За приписами п.5 Порядку №1128, Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.
При цьому, пунктом 6 Порядку №1128 встановлено, що якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.
Відповідно до положень пунктів 10, 11 Порядку №1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Висновки суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, скарга Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на рішення державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна Кирила Анатолійовича надійшла до Міністерства юстиції України 22 листопада 2019 року.
Разом з цим, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України №1408/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» прийнято 13 квітня 2020 року. При цьому, розгляд скарги по суті відбувався 20 лютого 2020 року, що підтверджується відповідним оголошенням, розміщеним на сайті Міністерства юстиції України та не заперечується учасниками справи.
Тобто, розгляд скарги Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» здійснено з порушенням строку її розгляду, встановленого Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та Порядку №1128.
Водночас, судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на час розгляду скарги, ухвалою Господарського суду Одеської області від 11 лютого 2020 року відкрито провадження у справі №916/171/20 за позовом Приватного акціонерного товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до товариства з обмеженою відповідальністю «Автоєвропа» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 20.02.2002р. та від 21.02.2002р., укладених між санаторно-курортним об'єднанням «Кароліно-Бугаз» закритого акціонерного товариства „Укрпрофоздоровниця" та відповідачем; про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна №1885273351103, №1885265951103, №1885258751103, №1885248451103, №1885012351103, № 1884994451103) щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоєвропа» відносно зазначеного майна.
Отже, як встановлено судом, розгляд скарги Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» проводився після відкриття провадження Господарським судом Одеської області у справі №916/171/20.
Судом зазначено, що відповідно до ч.8 ст.37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначені підстави для відмови у задоволенні скарги, зокрема, якщо наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.
За таких підстав, суд доходить висновку, що на момент розгляду скарги Міністерством юстиції України було відкрито провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, а, відтак, за приписами ст.37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” це є безумовною підставою для відмови у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».
Щодо твердження відповідача про те, що судове провадження у справі №916/171/20 відкрито лише 11.02.2020 року, а тому на час розгляду скарги щодо її відповідності вимогам п.5 Порядку №1128 такого судового провадження не існувало, а відтак дії відповідача щодо розгляду скарги є правомірними, суд зазначає наступне.
Так, ч.8 ст.37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” не містить посилань на те, що наявність відкритого провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав має застосовуватись лише виключно на стадії перевірки відповідної скарги на її відповідність вимогам п.5 Порядку №1128.
Оскільки Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» має вищу юридичну силу ніж Порядок №1128, то відповідач мав керуватися саме нормами Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Суд також відхиляє доводи відповідача щодо відсутності обов'язку здійснювати моніторинг наявності таких спорів, з огляду на їх безпідставність, адже відповідач є суб'єктом владних повноважень та має дотримуватись процедур, встановлених законом.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що розгляд скарги Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» відбулось із порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1408/5 від 13.04.2020 року «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, як вже зазначено судом, відповідно до положень пунктів 10, 11 Порядку №1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
При цьому, Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Натомість, як зазначає відповідач у відзиві, останнім було здійснено розміщення оголошення на офіційному сайті за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-20-lyutogo-2020-roku без здійснення належного повідомлення позивача будь-якими іншими засобами.
Проте, з наявної на сайті інформації не вбачається часу, коли це повідомлення було розміщене та надіслане на адресу позивача.
Суд підкреслює, що повідомлення про розгляд скарги Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України, з урахуванням обставин цієї справи, було недостатнім та прогнозовано не надавало можливості Комісії пересвідчитись у його отриманні всіма зацікавленими особами.
Отже, при розгляді Комісією скарги Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та прийнятті оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України, відповідач діяв необґрунтовано, з порушенням принципів рівності та змагальності, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішень. Порушення Міністерством юстиції України цих принципів виключає висновок про правомірність розгляду зазначеної скарги та законність прийнятого наказу.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року по справі № 807/2270/16, від 28 травня 2020 року по справі №822/1874/17.
Щодо можливості позивача ознайомитися зі змістом відповідного оголошення на офіційному сайті Міністерства юстиції України, на якому було розміщено оголошення про розгляд скарги, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а тому позивач не зобов'язаний здійснювати моніторинг сайту Міністерства юстиції України щодо розміщення на ньому такої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №814/2229/17, 17 липня 2019 року у справі №420/5711/18, від 08 серпня 2019 року у справі №813/2632/18.
Крім того, законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, зобов'язав контролюючий орган мотивувати таке рішення. Тобто, Міністерство юстиції України зобов'язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу та обґрунтувати строки його застосування.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 37-1 Закону 1952-IV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону 1952-IV, підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Водночас, наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року «Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень» №1408/5, яким анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіну Кирилу Анатолійовичу, та висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора; суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20.02.2020 за результатами розгляду скарги приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 22.11.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.11.2019 за № 40869-33-19, не містять відомостей про негативні наслідки, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції як анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що свідчить про порушення принципу пропорційності.
З огляду на це, суд наголошує, що застосування певного виду стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Тому, визначаючи вид стягнення та анулюючи позивачу доступ до Державного реєстру прав, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення.
Не зазначення відповідачем вказаного в спірному наказі свідчить про те, що спірний наказ прийнято ним з порушенням норм чинного законодавства.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 440/1246/19.
Окрім того, суд зазначає, що повноваження Міністерства, які воно розуміє як дискреційні, щодо вчинення прийняття наказу про анулювання доступу позивача до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно, повинні бути чітко визначені законом. У випадку наявності таких повноважень у Міністерства, вказане не означає, що орган державної влади не повинен дотримуватись механізму, встановленого Закону №1952-ІV, тобто правової процедури здійснення його повноважень, встановленої ним, а також відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2020 року №1408/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень» є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Щодо розподілу судових витрат.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. згідно квитанції №95470 від 04.06.2020 року (а.с.14).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь позивача судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250-251 КАС України, суд
Адміністративний позов Державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна Кирила Анатолійовича (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, 9-А) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), за участю 3-х осіб - Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. пров. Урядовий, 63), Державного підприємства “Національні інформаційні системи” (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1408/5 від 13.04.2020 року.
Стягнути на користь Державного реєстратора Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області Карякіна Кирила Анатолійовича (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пушкіна, 9-А, РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 08 жовтня 2020 року.
Суддя Бутенко А.В.
.