Справа № 420/6128/20
02 жовтня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,
за участі сторін:
представника позивача:Семенцова О.І. (згідно ордеру),
представника відповідача Шищової С.Б. (згідно довіреності),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом розгляду якого, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд:
Визнати протиправними та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.02.2020 року № 156050005497 та від 20.07.2020 року № 156050005497 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в полуторному розмірі періоди роботи в місцевостях. Прирівняних до районів Крайньої Півночі з 07.12.1981 року по 17.01.1983 роки на посаді теслі-бетоняра в тресті «Сургутстройгаз» Будівельно-монтажного управління № 1, з 20.01.1983 року 16.03.1986 року на посаді токаря-слюсаря в УМС тресту «Сургутстбудгаз», з 11.06.1987 по 06.07.1987 року на посаді теслі в Майському ліспромгоспі Тюменської області, з 10.07.1987 по 09.04.1990 року на посаді токаря в ДБУ-4 тресту «Сибдорбуд», з 17.04.1990 року по 31.07.1990 року на посаді помічника оператора дефектоскопного візка в Салимскій дистанції колії Свердловської залізниці, а також, до страхового стажу в одинарному розмірі період роботи в ПП «Барвинок» на посаді вантажника з 02.04.1999 року по 15.12.2000 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - з 18 січня 2020 року.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 13.02.2020 року він звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням від 18.02.2020 року № 156050005497 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У спірному рішенні відповідач зазначив, що страховий стаж позивача становить 22 роки 6 місяців 20 днів. До страхового стажу враховані всі надані позивачем документи. 20.07.2020 року відповідач прийняв рішення № 156050005497 від 20.07.2020 року «на заміну» рішення від 18.02.2020 року, в якому відповідач виправив помилку щодо необхідного стажу для призначення пенсії 27 років,а не 26, а також, зазначив періоди роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, які він обчислив в одинарному розмірі, і обґрунтував це відсутністю строкових договорів у зазначені періоди. Позивач зазначає, що окремі періоди він працював в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Робота у вказаних районах і місцевостях з 01.03.1960 року зараховується до стажу у полуторному розмірі відповідно до Указу Президії Верховної ради СРСР від 10.02.1960 року. Позивач зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У трудовій книжці позивача наявні записи про роботу у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Також, факт роботи позивача у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої півночі підтверджується архівними довідками. Також, позивач зазначає, що відповідач з невідомих причин не зарахував до страхового стажу період роботи в ПП «Барвінок» на посаді вантажника з 02.04.1999 року по 15.12.2000 року.
Ухвалою суду від 15.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 03.09.2020 року.
31.07.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не належать до задоволення. Представник відповідача зазначає, що питання пільгового обчислення стажу осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі врегульовано п. 5 Прикінцевих положень ЗУ «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, вказаний пункт передбачає, що період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також, на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством , що діяло до 01 січня 1991 року. Відповідач зазначає, що згідно з положеннями законодавства, надання пільг щодо зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі, і місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців при розрахунку стажу, що дає право на призначення пенсії за віком можливе лише за умови укладення трудового договору строком на 3 роки, що прямо передбачено нормою закону. Оскільки позивач не надав договору, укладеного строком на 3 роки за спірні періоди роботи, трудова книжка не містить штампу, що стаж обчислюється в півторакратному розмірі та надані довідки не містять відомостей про пільги, відсутні законні підстави для зарахування до страхового стажу в полуторному розмірі періоди роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі періоди з 07.12.1981 року по 17.01.1983 року, з 11.06.1987 року по 06.07.1987 року, з 10.07.1987 по 09.04.1990 року, з 20.01.1983 року 16.03.1986 року, з 17.04.1990 року по 31.07.1990 року.
13.08.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.
Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача під час судового розгляду заперечувала проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд вислухав представника позивача, представника відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Як встановлено судом, 13.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої додано: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудова книжка серії НОМЕР_1 , військовий квиток серії НОМЕР_2 , диплом (свідоцтво, атестат) про навчання сепії НОМЕР_3 , довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення, довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 07.07.2000 року № 23/20-00150 від 16.05.2019 року, № 23/20-00149 від 16.05.2019 року.
18.02.2020 року ГУ ПФУ в Одеській області прийняло рішення № 156050005497 «Про відмову в призначенні пенсії», згідно з яким відповідач, розглянувши заяву № 1660 від 13.02.2020 року щодо призначення пенсії за віком та надані документи паспорт, ідентифікаційний номер, трудова книжка, диплом, військовий квиток,довідки про стаж № С-1007 від 17.05.2019 року, № С-1379 від 22.07.2019 року, № 6052,№ 6051 від 12.08.2019 року, довідка про заробітну плату № С-1379/2 від 22.07.2019 року, ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 26 та п. 5 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, в призначенні пенсії відмовив. Відповідач зазначає, що у відповідності до статті 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, починаючи з 01 січня 2019 року право на призначенні пенсії за віком мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. Страховий стаж ОСОБА_1 складає 22 роки 6 місяців 20 днів. До страхового стажу враховані всі надані документи.
20.07.2020 року ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення № 156050005497 «Про відмову в призначенні пенсії на заміну рішення про відмову № 156050005497 від 18.02.2020 року», згідно з яким, відповідач, розглянувши заяву № 1660 від 13.02.2020 року щодо призначення пенсії за віком та надані документи паспорт, ідентифікаційний номер, трудова книжка, диплом, військовий квиток,довідки про стаж № С-1007 від 17.05.2019 року, № С-1379 від 22.07.2019 року, № 6052,№ 6051 від 12.08.2019 року, довідка про заробітну плату № С-1379/2 від 22.07.2019 року, ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 26 та п. 5 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, в призначенні пенсії відмовив. У відповідності до статті 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, починаючи з 01 січня 2018 року право на призначенні пенсії за віком мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років. Страховий стаж ОСОБА_1 складає 22 роки 6 місяців. До страхового стажу враховані в одинарному розмірі періоди: з 07.12.1981 року по 17.01.1983 року, з 11.06.1987 року по 06.07.1987 року, з 10.07.1987 по 09.04.1990 року, з 20.01.1983 року 16.03.1986 року, з 17.04.1990 року по 31.07.1990 року без врахування полуторного коефіцієнта, для осіб, працюючих в районі Крайньої Півночі та місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, оскільки відсутні строкові договори за вказані періоди.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону Уукраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Пунктом 5 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
У статті 5 цього Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» зазначено про надання додаткових пільг, в тому числі щодо зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком або по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" встановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10.02.1960, з п'яти до трьох років та надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Згідно з пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
В пункті 7 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, зазначено, що трудові договори на визначений термін, тобто письмові договори, укладаються тільки тими підприємствами і організаціями, які розміщені в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до таких районів.
Тобто, з огляду на наведені положення норм законодавства, що діяло до 1 січня 1991 року та посилання на яке наявне в п. 5 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визначає порядок призначення пенсії за віком особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях станом на час звернення ОСОБА_1 до суду із позовом, обов'язковою умовою для зарахування до стажу для отримання пенсії за віком одного року і шести місяців за рік роботи є укладення такими особами з підприємствами трудових договорів на строк три роки.
Суд зазначає, що з огляду на відомості трудової книжки НОМЕР_1 від 16.06.1978 року та довідок № С-508 від 16.05.2019 року, № С-1379/1 від 22.07.2019 року, № С-1007 від 17.05.2019 року, № 6051 від 12.08.2019 оку, позивач у періоди з 07.12.1981 року по 17.01.1983 року, з 11.06.1987 року по 06.07.1987 року, з 10.07.1987 по 09.04.1990 року, з 17.04.1990 року по 31.07.1990 року працював на підприємствах у місцевостях, що прирівняні до районів Крайньої Півночі.
Разом з тим, періоди роботи позивача у цей час становлять менше ніж три роки, що, на думку суду, свідчить про відсутність укладених між підприємствами-роботодавцями та позивачем строкових трудових договорів, передбачених ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», ст. 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", що є обов'язковою умовою для отримання працівником додаткової пільги за роботу у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі шляхом зарахування до стажу роботи 1,6 років за фактично відпрацьований 1 рік.
Суд зазначає, що у наказах № 52/к від 11.06.1987 року, № 115к від 09.07.1987 року про прийняття позивача на роботу відсутні відомості щодо укладення трудових контрактів.
Також, з огляду на довідку № С-1379/1 від 22.07.2019 року, ДБУ-4 ЗАТ «Сибдорбуд» не передавало на зберігання до архіву трудові контракти за період 1987-1990 роки.
Таким чином, суд робить висновок, що відповідач обґрунтовано врахував вказані періоди роботи до страхового стажу без застосування полуторного коефіцієнта.
Що стосується періоду роботи ОСОБА_1 з 20.01.1983 року по 16.03.1986 року на посаді токаря-слюсаря в УМС тресту «Сургутстбудгаз», суд зазначає, що на вказаному підприємстві в місцевості, що прирівняна до районів Крайньої Півночі, позивач працював більш ніж три роки, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_1 від 16.06.1978 року та довідкою № 23/20-00149 від 16.05.2019 року, що були надані до ГУ ПФУ в Одеській області.
У трудовій книжці позивача поряд з записом про роботу у вказаний період наявна відмітка, що позивач працював у місцевості, що прирівняна до районів Крайньої Півночі.
Суд зазначає, що з огляду на приписи пункту 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором.
Згідно з висновками Верховного Суду, що наведені у постанові від 19 вересня 2019 року у справі 348/2208/16-а, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Суд зазначає, що не приймає до уваги посилання відповідача з приводу того, що у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутній штамп про обчислення стажу у півтора кратному розмірі, оскільки відповідач не зазначає, чим передбачено проставляння такого штампу, тоді як Інструкція № 162 від 20.06.1974 року, затверджена постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР, такої вимоги не містить.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що позивачем надано відповідачу належні та достатні докази на підтвердження факту роботи у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі протягом більш, ніж трьох років у період з 20.01.1983 року по 16.03.1986 року на посаді токаря-слюсаря в УМС тресту «Сургутстбудгаз», що є підставою для обліку стажу у півторакратному розмірі.
Що стосується періоду роботи позивача у ПП «Барвінок» у період з 02.04.1999 року по 15.12.2000 року, суд зазначає, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 16.06.1978 року містить записи про роботу позивача на вказаному підприємстві , що засвідчені підписом директора та печаткою підприємства.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Приписами п. 18 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно з п. п. 23, 24 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Суд зазначає, що надана позивачем трудова книжка, оформлена згідно з вимогами чинного законодавства, містить всі необхідні записи, які вчинені в хронологічному порядку щодо роботи позивача у ПП «Барвінок» у період з 02.04.1999 року по 15.12.2000 року, проте, з огляду на розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 , що вчинений ГУ ПФУ в Одеській області (арк. с. 68), вказаний період відповідач не врахував до страхового стажу позивача для призначення пенсії, оскаржувані рішення ГУ ПФУ в Одеській області не містять відомостей щодо підстав неврахування до страхового стажу зазначеного періоду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , в частині визнання протиправними та скасування рішень від 18.022020 року №156050005497 та від 20.07.2020 року № 156050005497 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в полуторному розмірі періоди роботи в місцевостях, Прирівняних до районів Крайньої Півночі та в одинарному розмірі період роботи в ПП «Барвинок», а також, призначити пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - з 18 січня 2020 року, суд зазначає, що оскільки за результатом розгляду справи суд встановив, що відповідач частково правильно включив стаж роботи позивача у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, без застосування полуторного коефіцієнта, а щодо періоду роботи з 20.01.1983 року по 16.03.1986 року на посаді токаря-слюсаря в УМС тресту «Сургутстбудгаз» суд не погодився з рішенням відповідача щодо незастосування полуторного коефіцієнта при обрахуванні стажу та зробив висновок, що відповідач безпідставно не врахував в одинарному розмірі до страхового стажу період роботи позивача у ПП «Барвінок» у період з 02.04.1999 року по 15.12.2000 року, вказана вимога до задоволення не належить.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2020 року з урахування висновків суду, що зазначені в мотивувальній частині рішення суду.
Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Визнати протиправними та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.022020 року №156050005497 та від 20.07.2020 року № 156050005497 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2020 року з урахування висновків суду, що зазначені в мотивувальній частині рішення суду.
В іншій частині позову - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 07 жовтня 2020 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.