07 жовтня 2020 р. № 400/1195/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконними постанов від 25.02.2020 року про опис та арешт боржника у ВП №61177322, постанови від 24.02.2020 року про опис та арешт боржника у ВП №61177322 та визнання протиправними дії Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо опису та арешту майна боржника і направлення його на реалізацію у зведеному виконавчому провадженні № 61177322, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 ; 1/4 частка житлового будинку АДРЕСА_2 ; 1/4 частка земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область; земельна ділянка площею 0,05 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230 розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область,-
17 березня 2020 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач) за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправними дії Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо опису та арешту майна боржника і направлення його на реалізацію у зведеному виконавчому провадженні № 61177322, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 ; 1/4 частка житлового будинку АДРЕСА_2 ; 1/4 частка земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область; земельна ділянка площею 0,05га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230 розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область.
Ухвалою від 26.03.2020 року суд відмовив у відкритті провадження по адміністративній справі №400/1195/20, за позовною заявою ОСОБА_1 до Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправними дії Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо опису та арешту майна боржника і направлення його на реалізацію у зведеному виконавчому провадженні № 61177322, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 ; 1/4 частка житлового будинку АДРЕСА_2 ; 1/4 частка земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область; земельна ділянка площею 0,05га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230 розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область.
30.03.2020 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 року про відмову у відкритті провадження по адміністративній справі №400/1195/20.
09.04.2020 року матеріали адміністративної справи № 400/1195/20 було направлено до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 року скасовано та справу № 400/1195/20 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (зі стадії вирішення питання про відкриття провадження).
Матеріали адміністративної справи № 400/1195/20 повернуті до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 02.06.2020 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
12.06.2020 року за вх. №11838 через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви разом із копією належним чином оформленої позовної заяви (та її копії для учасників справи) із зазначенням на боці кого, виступають треті особи з обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки цих осіб; із зазначенням своєї адреси електронної пошти; із зазначенням офіційної електронної адреси відповідача - Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); із зазначенням адреси електронної пошти третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; копії позовної заяви (уточненої) з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою від 17.06.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1195/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що порушує перед судом питання щодо правомірності дій державного виконавця, які полягають в арешті та описі майна боржника - ОСОБА_2 і направлення його на реалізацію в межах зведеного виконавчого провадження № 61177322. Вказав, що ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2018 року, яка набрала законної сили, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 ; 1/4 частка житлового будинку АДРЕСА_2 ; 14/ частка земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область; земельна ділянка площею 0,05 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230 розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область, що належить ОСОБА_2 . На підставі вказаної ухвали проведено державну реєстрацію обтяження на вищезазначене майно. Разом з тим, незважаючи на зареєстроване обтяження в порядку забезпечення поданого заявником цивільного позову, посадовою особою Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконання виконавчого листа №487/5026/19, виданого 08.01.2020 року Заводським районним судом м. Миколаєва прийнято постанови про опис та арешт майна боржника і передано вищезазначене майно Державному підприємству “Сетам” для реалізації шляхом проведення прилюдних торгів. Вказав, що на вказані об'єкти нерухомого майна вже було накладено арешт ухвалами Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.06.2018 року та 03.09.2018 року у справі № 487/3004/18, які є чинними. Відповідно до ч.3 ст.50 ЗУ “Ппо виконавче провадження”, у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки чи перебуває це майно під арештом. Але вказані вимоги Закону державним виконавцем не були дотримані, не перевірено арешти, накладені на дані об'єкти нерухомого майна, їх природа та обставини накладення, що призвело до неправомірного повторного арешту та опису зазначеного майна і його направлення на реалізацію.
23.06.2020 року за вх. № 12696 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що в Заводському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження №61177322, до складу якого входять наступні виконавчі провадження: ВП №61157904 з примусового виконання виконавчого листа №487/5026/19, виданого 08.01.2020 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 5000000,00 (п'ять мільйонів) грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті Судового збору в сумі 4802,50 грн. (05.02.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження); ВП №61281875 з примусового виконання постанови №61170236, виданої 13.02.2020 року Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрати виконавчого провадження у розмірі 1566,00 грн. (14.02.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження); ВП №61281942 з примусового виконання постанови №61170236, виданої 14.02.2020 року Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчий збір в розмірі 579 037,40 грн. (14.02.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження); ВП №61435419 з примусового виконання виконавчого листа №487/3004/18, виданого 16.01.2020 року Заводським судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 01.04.2016 року в розмірі 5781564,00 грн., який складається з суми позики в сумі 4084559,00 грн., 3% річних в сумі 139658,00 грн., інфляційного збільшення в сумі 577039,00 грн., суми винагороди за користування позикою в сумі 980294 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 8810,00 грн. (03.03.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження). Виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження 04.03.2020. Зазначив, що вищевказаний виконавчий документ про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 перебував на виконанні (виконавче провадження №61170236). Виконавче провадження №61170236 завершено 13.02.2020 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки до відділу надійшла заява стягувана ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа. 26.02.2020 року та 27.02.2020 року державним виконавцем підготовлено заявки на реалізацію арештованого майна належного боржнику ОСОБА_2 , а саме: 1/4 частка земельної ділянки з покращенням площею 0,0988га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,1га, яка знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н, Чорноморська сільська рада; земельна ділянка площею 0,05га, яка знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н. Чорноморська сільська рада; житловий будинок загальною площею 190,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, під час підготовки документів для передачі вказаного майна на реалізацію державним виконавцем встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про обтяження у вигляді арешту на вказане майно зареєстровані на підставі рішень в т.ч. Заводського районного суду м. Миколаєва. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 18 Закону визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, згідно п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. За умовами ч. 5 ст. 48 Закону визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Вказав, що ні Законом ні Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2831/5 не встановлено обмежень щодо передачі на реалізацію арештованого майна на яке накладено арешт ухвалою суду про забезпечення позову. Також, за умовами ч.ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Таким чином, ухвали про забезпечення позову у вказаній цивільній справі, на які посилається позивач, закінчили свою дію ще до відкриття виконавчого провадження, оскільки рішення суду про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 набрано законної сили 17.01.2019 року.
05.08.2020 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконною постанову Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25 лютого 2020 року про опис та арешт майна боржника у ВП№61177322- земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область;
- визнати незаконною постанову Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25 лютого 2020 року про опис та арешт майна боржника у ВП№61177322- земельної ділянки площею 0,05 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область;
- визнати незаконною постанову Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24 лютого 2020 року про опис та арешт майна боржника у ВП№61177322 - 1/4 частки земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- визнати незаконною постанову Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24 лютого 2020 року про опис та арешт майна боржника у ВП№61177322 - житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконною постанову Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про опис та арешт майна боржника у ВП№61177322 - 1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_2 ;
- визнати протиправними дії Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо опису та арешту майна боржника і направлення його на реалізацію у зведеному виконавчому провадженні № 61177322, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 ; 1/4 частка житлового будинку АДРЕСА_2 ; 1/4 частка земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область; земельна ділянка площею 0,05га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230 розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область
10.08.2020 року за вх. № 15918 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, третя особа послалася на те, що відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. 26.02.2020 року та 27.02.2020 року, в той час, коли ОСОБА_1 ще не звернувся до органу виконавчої служби для стягнення заборгованості за виконавчим листом № 487/3004/18, державним виконавцем в ході виконавчого провадження № 61157904 були підготовлені матеріали на реалізацію арештованого майна боржника (1/4 частка земельної ділянки по АДРЕСА_2 , дві земельні ділянки, які знаходяться в Миколаївській області на території Чорноморської сільської ради, житловий будинок по АДРЕСА_1 ). Оскільки положеннями ч. 1 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження, то сторонами виконавчого провадження - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були узгоджені ціни на вище зазначене майно, про що письмово було повідомлено державного виконавця. В іншому випадку (при не досягненні згоди щодо ціни), згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” - визначення вартості майна боржника повинна була визначатись за допомогою оцінки вартості майна суб'єктом оціночної діяльності, але сторони скористались своїм правом визначити вартість майна за взаємною згодою, як це передбачається на законодавчому рівні. Так, майно боржника було передано на реалізацію за допомогою веб-сайту СЕТАМ. Майно, що було виставлено на продаж, не було реалізовано внаслідок 3-х торгів, тому згідно з ч. 6 ст. 61 Закону України “Про виконавче провадження” у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. Так, державним виконавцем, дії якого оскаржуюються позивачем, було запропоновано обом стягувачам у зведеному провадженні № 61177322 залишити собі нереалізоване майно. ОСОБА_3 погодився на такі умови, подавши протягом 10-ти днів заяву до державного виконавця про залишення за собою майна боржника. Також, вказав, що у разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за союбою нереалізоване майно, воно передається в порядку черговості, а в межах однієї черги у порядку надходження виконавчих документів на виконання.
В судовому засіданні, призначеному на 18.08.2020 року, суд заяву ОСОБА_1 задовольнив, поновив позивачу строк звернення до суду та прийняв заяву про збільшення позовних вимог від 05.08.2020 року до розгляду.
03.09.2020 року за вх. № 17607 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшли пояснення до позову, в яких ОСОБА_1 зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Вказав, що навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи. Послався на постанову ВС України від 25.05.2016 року у справі № 6-605 цс16, згідно якої відсутність реєстрації обмеження на майно у відповідному реєстрі не свідчить про відсутність такого обмеження та тягне за собою заборону розпорядження майном, на яке таке накладено. ВСУ у цій постанові посилаючись на ст. 124 Конституції України в частині принципу обов'язковості судових рішень зазначив, що обтяження на майно, які зазначені в ухвалах про забезпечення позову, та не зареєстровані у встановленому порядку в Державному реєстрі речових прав тягнуть за собою обмеження права вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно відповідачу достеменно відомо особі щодо якої вжито заходів забезпечення позову. Разом з тим, згідно постанови Верховного Суду від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552, особі, якій відомо про накладення арешту судом на спірне майно, заборонено цим майном розпоряджатись (в тому числі відчужувати) навіть якщо запис про арешт відсутній у відповідному державному реєстрі.
В судовому засіданні 03.09.2020 року предстаник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Представник третьої особи - Дубинського Ю.А. проти позову заперечив.
Представник третьої особи - Лейзеровича О.Р. в судове засідання, призначене на 03.09.2020 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило. Третя особа пояснень щодо позову не надала.
В судовому засіданні, призначеному на 03.09.2020 року, представники сторін заявили про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд клопотання представників сторін задовольнив та на підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2018 року у справі №487/3004/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 01.04.2016 року в розмірі 5 781 564, 00 грн.
Під час розгляду даної цивільної справи (№487/3004/18) за клопотанням ОСОБА_1 , з метою забезпечення його позовних вимог ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.06.2018 року та ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2018 року на нерухоме майно (житловий будинок АДРЕСА_1 ; 1/4 частка житлового будинку АДРЕСА_2 ; 1/4 частка земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область; земельна ділянка площею 0,05га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230 розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область) накладено арешт.
Крім того, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2019 року у справі №487/5026/19 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 5 000 000, 00 грн.
Під час розгляду даної цивільної справи (№487/5026/19) за клопотанням ОСОБА_3 з метою забезпечення його позовних вимог ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 28.08.2019 року на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_2 ; 1/4 частку земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, розташовану по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230, розташованої на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; житловий будинок АДРЕСА_1 .
08.01.2020 року Заводським районним судом м. Миколаєва Дубинському Ю.А. виданий виконавчий лист по справі №487/5026/19.
16.01.2020 року Заводським районним судом м. Миколаєва ОСОБА_1 виданий виконавчий лист по справі №487/3004/18.
04.02.2020 року ОСОБА_3 подано виконавчий лист від 08.01.2020 року по справі №487/5026/19 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості до Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві.
05.02.2020 року ОСОБА_1 подано виконавчий лист від 16.01.2020 року по справі №487/3004/18 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості до Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві.
05.02.2020 року Заводським відділом державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках виконавчого провадження №61157904 винесено постанову про арешт майна боржника ( ОСОБА_2 ), якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Судом встановлено, що з наявних в матеріалах справи повідомлень про проведення виконавчих дій від 24.02.2020 року, складених Заводським відділом Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вбачається, що у зведене виконавче провадження № 61177322 входили чотири виконавчі провадження: № 61157904 з примусового виконання виконавчого листа № 487/5026/19, виданого 08.01.2020 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості; № 61281942 з примусового виконання постанови № 61170236 від 13.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору; № 61281875 з примусового виконання постанови № 61170236 від 13.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрат виконавчого провадження; № 61170236 з примусового виконання виконавчого листа № 487/3004/18, виданого 16.01.2020 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості.
На підставі заяви ОСОБА_1 , заступником начальника Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову від 13.02.2020 року про виведення виконавчого провадження №61170236 з примусового виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва № 487/3004/18 від 16.01.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики від 01.04.2016 року в розмірі 5 781 564, 00 грн. із зведеного виконавчого провадження №61170236, яке веде Заводський відділ Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
13.02.2020 року заступником начальника Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документа (виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва № 487/3004/18 від 16.01.2020 року) стягувачу.
Вказаний виконавчий лист Огренич С.В. пред'явлено на виконання до приватного виконавця Баришнікова А.Д., яким відкрито виконавче провадження ВП №61286674.
На підставі заяви ОСОБА_1 , приватним виконавцем Баришніковим А.Д. 26.02.2020 року винесено постанову про повернення виконавчого документа (виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва № 487/3004/18 від 16.01.2020 року) стягувачу.
В рамках виконавчого провадження № 61177322 відповідачем 24.02.2020 року прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № 61177322, а саме проведено опис та накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Крім того, 24.02.2020 року відповідачем прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № 61177322, а саме проведено опис та накладено арешт на 1/4 частку земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, 25.02.2020 року відповідачем прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № 61177322, а саме проведено опис та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область.
25.02.2020 року відповідачем прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № 61177322, а саме проведено опис та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230 розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область.
Відповідно до заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 25.02.2020 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 досягнуто взаємну згоду щодо вартості арештованого майна (погоджено ціну) для подальшої реалізації його на електронних торгах.
26.02.2020 року та 27.02.2020 року державним виконавцем підготовлено заявки на реалізацію арештованого майна належного боржнику ОСОБА_2 , а саме:
- 1/4 частка земельної ділянки з покращенням площею 0,0988га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельна ділянка площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н, Чорноморська сільська рада;
- земельна ділянка площею 0,05га, яка знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н. Чорноморська сільська рада;
- житловий будинок загальною площею 190,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час підготовки документів для передачі вказаного майна на реалізацію державним виконавцем встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про обтяження у вигляді арешту на вказане майно зареєстровані на підставі рішень в т.ч. Заводського районного суду м. Миколаєва, що підтверджується наявними в матеріалах виконавчого провадження інформаційними довідками з ДРРПННМ №№201950201, 201951375 від 26.02.2020 року.
Інформація про наявні обтяження у вигляді ухвал Заводського районного суду м. Миколаєва містилась також в інформаційних повідомленнях про електронні торги на веб-сайті СЕТАМ.
Тобто, станом на момент прийняття державним виконавцем Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) оскаржуваних постанов та вчинення оскаржуваних дій до складу зведеного виконавчого провадження № 61177322 не входило виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 487/3004/18 про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
ОСОБА_1 повторно пред'явлено виконавчий лист Заводського районного суду м. Миколаєва № 487/3004/18 від 16.01.2020 року до Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
03.03.2020 року заступником начальника Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 61435419 з примусового виконання виконавчого листа №487/3004/18, виданого 16.01.2020 року Заводським районним судом м. Миколаєва.
Вказане виконавче провадження № 61435419 відповідачем об'єднано із зведенним виконавчим провадженням № 61177322.
У зведене виконавче провадження №61177322 входять наступні виконавчі провадження:
- ВП №61157904 з примусового виконання виконавчого листа №487/5026/19, виданий 08.01.2020 Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 5000000,00 (п'ять мільйонів) грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті Судового збору в сумі 4802,50 грн. (05.02.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження);
- ВП №61281875 з примусового виконання постанови №61170236, виданої 13.02.2020 року Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрати виконавчого провадження у розмірі 1566,00 грн. (14.02.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження);
- ВП №61281942 з примусового виконання постанови №61170236, виданої 14.02.2020 року Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчий збір в розмірі 579 037,40 грн. (14.02.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження);
- ВП №61435419 з примусового виконання виконавчого листа №487/3004/18, виданого 16.01.2020 року Заводським судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 (проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму боргу за договором позики від 01.04.2016 року в розмірі 5781564,00 грн., який складається з суми позики в сумі 4084559,00 грн., 3% річних в сумі 139658,00 грн., інфляційного збільшення в сумі 577039,00 грн., суми винагороди за користування позикою в сумі 980294 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 8810,00 грн. (03.03.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження). Виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження 04.03.2020.
Не погодившись із вказаними постановами у виконавчому провадженні ВП № 61177322 та діями державного виконавця щодо опису та арешту майна боржника і направлення його на реалізацію у зведеному виконавчому провадженні № 61177322, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних постанов, суд виходить з наступного.
Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема, обов'язковість виконання рішень (стаття 2 Закону № 1404).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Арешт майна боржника як захід примусового виконання рішень, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення передбачений діючим Законом України від 02.06.2016р. №1404-VIII “Про виконавче провадження”.
Пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
За умовами ч. 5 ст. 48 Закону визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Разом з тим, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Приписами частин першої та другої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно ст. 50 Закону звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
У відповідності до ст. 55 не допускається звернення стягнення на об'єкт довірчої власності за зобов'язаннями довірчого власника, а також на майно, зазначене в Додатку до цього Закону.
Статтею 56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Згідно ст. 57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Відповідно до ст. 61 Закону реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.
Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.
Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством.
Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.
Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку черговості, визначеної статтею 46 цього Закону (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заставу" та/або Закону України "Про іпотеку"), а в межах однієї черги, визначеної статтею 46 цього Закону, - у порядку надходження виконавчих документів на виконання.
Згідно з п. 2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, реалізація майна здійснюється шляхом проведення електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.
У відповідності до п.п.1-3 Розділу 2 Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім'я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень; повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали; кваліфікований електронний або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.
Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.
Щодо твердження позивача стосовно того, що відповідач незважаючи на зареєстроване обтяження в порядку забезпечення поданого заявником цивільного позову прийняв постанови про опис та арешт майна боржника і передав описане та арештоване майно Державному підприємству “Сетам” для реалізації шляхом проведення прилюдних торгів, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом раніше, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2018 року у справі №487/3004/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 01.04.2016 року в розмірі 5 781 564, 00 грн.
Під час розгляду даної цивільної справи (№487/3004/18) за клопотанням ОСОБА_1 , з метою забезпечення його позовних вимог ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.06.2018 року та ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2018 року на нерухоме майно (житловий будинок АДРЕСА_1 ; 1/4 частка житлового будинку АДРЕСА_2 ; 1/4 частка земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область; земельна ділянка площею 0,05га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230 розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область) накладено арешт.
Крім того, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2019 року у справі №487/5026/19 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 5 000 000, 00 грн.
Під час розгляду даної цивільної справи (№487/5026/19) за клопотанням ОСОБА_3 з метою забезпечення його позовних вимог ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 28.08.2019 року на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_2 ; 1/4 частку земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, розташовану по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230, розташованої на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; житловий будинок АДРЕСА_1 .
08.01.2020 року Заводським районним судом м. Миколаєва Дубинському Ю.А. виданий виконавчий лист по справі №487/5026/19.
16.01.2020 року Заводським районним судом м. Миколаєва ОСОБА_1 виданий виконавчий лист по справі №487/3004/18.
04.02.2020 року ОСОБА_3 подано виконавчий лист від 08.01.2020 року по справі №487/5026/19 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості до Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві.
05.02.2020 року ОСОБА_1 подано виконавчий лист від 16.01.2020 року по справі №487/3004/18 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості до Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві.
05.02.2020 року Заводським відділом державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках виконавчого провадження №61157904 винесено постанову про арешт майна боржника ( ОСОБА_2 ), якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Судом встановлено, що з наявних в матеріалах справи повідомлень про проведення виконавчих дій від 24.02.2020 року, складених Заводським відділом Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вбачається, що у зведене виконавче провадження № 61177322 входили чотири виконавчі провадження: № 61157904 з примусового виконання виконавчого листа № 487/5026/19, виданого 08.01.2020 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості; № 61281942 з примусового виконання постанови № 61170236 від 13.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави виконавчого збору; № 61281875 з примусового виконання постанови № 61170236 від 13.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрат виконавчого провадження; № 61170236 з примусового виконання виконавчого листа № 487/3004/18, виданого 16.01.2020 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості.
На підставі заяви ОСОБА_1 , заступником начальника Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову від 13.02.2020 року про виведення виконавчого провадження №61170236 з примусового виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва № 487/3004/18 від 16.01.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики від 01.04.2016 року в розмірі 5 781 564, 00 грн. із зведеного виконавчого провадження №61170236, яке веде Заводський відділ Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
13.02.2020 року заступником начальника Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документа (виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва № 487/3004/18 від 16.01.2020 року) стягувачу.
В подальшому в рамках виконавчого провадження № 61177322 відповідачем 24.02.2020 року прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № 61177322, а саме проведено опис та накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Крім того, 24.02.2020 року відповідачем прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № 61177322, а саме проведено опис та накладено арешт на 1/4 частку земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, 25.02.2020 року відповідачем прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № 61177322, а саме проведено опис та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область.
25.02.2020 року відповідачем прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № 61177322, а саме проведено опис та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230 розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область.
Відповідно до заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 25.02.2020 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 досягнуто взаємну згоду щодо вартості арештованого майна (погоджено ціну) для подальшої реалізації його на електронних торгах.
26.02.2020 року та 27.02.2020 року державним виконавцем підготовлено заявки на реалізацію арештованого майна належного боржнику ОСОБА_2 , а саме:
- 1/4 частка земельної ділянки з покращенням площею 0,0988га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельна ділянка площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н, Чорноморська сільська рада;
- земельна ділянка площею 0,05га, яка знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н. Чорноморська сільська рада;
- житловий будинок загальною площею 190,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В заявках на реалізацію арештованого майна виконавцем було зазначено відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Законом визначено перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.
Ні Законом, ні Порядком реалізації арештованого майна не встановлено обмежень щодо опису, арешту та передачі на реалізацію арештованого майна, на яке накладено арешт ухвалою суду про забезпечення позову.
В свою чергу, Законом та Порядком передбачено обовязок виконавця перевірити, чи перебуає майно боржника під арештом, та у разі наявності обтяжень майна, зазначити відомості про чинні обтяження у заявках на реалізацію арештованого майна, що й було зроблено відповідачем.
Враховуючи вищевикладне, законодавством врегульовано питання примусової реалізації майна, на яке накладено арешт, в тому числі в порядку забезпечення позову з урахуванням того, що наявність такого арешту не є перешкодою для передачі майна на примусову реалізацію.
Слід також зазначити, що в Постанові ВС від 14.08.2019 року у справі №521/8746/18 та Постанові ВС від 31.05.2017 року у справі №6-175/3659/14, висловлена думка, згідно якої метою забезпечення позову є вжиття судом у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, що забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження сб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що забезпечення позову по суті - це обмеження сб'єктивних прав саме боржника з метою задоволення вимог стягувача.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі №922/3537/17 висловила правову позицію, що заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна. Якщо ж майно не буде реалізоване, а іпотека буде припинена або буде знятий арешт, накладений виконавцем (зокрема, у випадку повного виконання боржником свого обов'язку), то заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, і надалі виконуватимуть функцію забезпечення позову.
Отже, існуюче обтяження не є перешкодою для передачі на реалізацію нерухомого майна.
А тому у державного виконавця управління державної виконавчої служби не було перешкод для передачі на реалізацію арештованого нерухомого майна боржника, оскільки не передача на реалізацію арештованого нерухомого майна боржника призвела б до порушення прав стягувачів щодо належного виконання судових рішень, ухвалених на їх користь.
Крім того, відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувана) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Як вбачається з виконавчого листа у справі № 487/3004/18, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2018 року у справі №487/3004/18 про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 набрано законної сили 17.01.2019 року.
В свою чергу, ОСОБА_1 подано виконавчий лист від 16.01.2020 року по справі №487/3004/18 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості до Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві 05.02.2020 року.
Таким чином, ухвали про забезпечення позову від 08.06.2018 року та від 03.09.2018 року у цивільній справі №487/3004/18, на які посилається позивач, вичерпали свою дію ще до відкриття виконавчого провадження.
Крім того, в процесі розгляду справи, суд вствновлено, що відполвідачем постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме 1/4 частка житлового будинку АДРЕСА_2 , не приймалась та зазначене майно не передавалось на реалізацію.
Зважаючи на наведене вище, судом встановлено, що, виносячи оскаржувані постанови та вчиняючи дії по реалізації арештованого майна, відповідач діяв правомірно та у межах своїх повноважень, відповідно до приписів Закону України “Про виконавче провадження”.
Щодо твердження позивача про протиправність дій відповідача по визначенню вартості майна боржника з огляду на не залучення субєкта оціночної діяльності, суд зазначає наступне.
Положеннями ч.ч. 1-2 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Як було встановлено судом, станом на момент прийняття оскаржуваних поставнов та визначення вартості майна боржника, сторонами виконавчого провадження були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , між якими і були узгоджені ціни на вище зазначене майно, про що письмово було повідомлено державного виконавця.
Тобто, сторони скористались своїм правом визначити вартість майна за взаємною згодою між боржником ОСОБА_2 та стягувачем ОСОБА_3 , що передбачено ЗУ “Про виконавче провадження”, у звязку з чим субєкт оціночної діяльності не залучався.
В подальшому арештоване майно боржника було передано на реалізацію за допомогою веб-сайту СЕТАМ у відповідності до процедури, окресленої вище.
Майно, що було виставлено на продаж, не було реалізовано внаслідок проведення 3-х торгів.
Судом встановлено, що державним виконавцем було запропоновано стягувачам у зведеному виконавчому провадженні № 61177322 залишити собі нереалізоване майно.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 погодився залишити за собою нереалізоване майно.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування постанов про опис та арешт майна боржника та визнання дій виконавця по направленню на реалізацію майна у зведеному виконавчому провадженні № 61177322 протиправними.
Щодо питання можливості позивача звернення до суду із відповідним позовом, суд зазначає, що порушення державним виконавцем порядку реалізації арештованого майна в тому числі стосуються іншого стягувача, який має законні очікування щодо здійснення належного виконавчого провадження та електронних торгів стосовно майна боржника, оскільки від цього залежить забезпечення реального виконання рішення суду, ухваленого на користь позивача, що в свою чергу зумовлює можливість звернення до суду із відповідним позовом.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Відповідачем, надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних постанов та дій.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 139, 241-246, 262, 268, 269, 271, 272, 287 КАС України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 34993162) за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконними постанов від 25.02.2020 року про опис та арешт боржника у ВП №61177322, постанов від 24.02.2020 року про опис та арешт боржника у ВП №61177322 та визнання протиправними дії Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо опису та арешту майна боржника і направлення його на реалізацію у зведеному виконавчому провадженні № 61177322, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 ; 1/4 частка житлового будинку АДРЕСА_2 ; 1/4 частка земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер 4810136900:03:023:0011, за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0232, розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область; земельна ділянка площею 0,05га, кадастровий номер 4825184800:04:000:0230 розташована на території Чорноморської с/ради, Очаківський район, Миколаївська область - відмовити.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 07.10.2020 року.
Суддя Г. В. Лебедєва