справа №1.380.2019.006194
з питань відводу судді
08 жовтня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід у справі №1.380.2019.006194 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського комунального підприємства «Зелене місто» про визнання протиправним і скасування рішення, -
На розгляді у Львівському окружному адміністративному суді перебуває адміністративна справа №1.380.2019.006194 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівського комунального підприємства «Зелене місто», в якій просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2018 №1343 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єктів будівництва на будівництво Львівському комунальному підприємству «Зелене місто» механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих пубутових відходів на вул. Пластовій, 13 » (суддя Сасевич О.М.).
06.10.2020 за вх. №51081 ОСОБА_1 подав заяву про відвід у справі №1.380.2019.006194, просив її задоволити; матеріали адміністративної справи передати для автоматизованого розподілу (повторного розподілу) відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи цю заяву позивач покликався на приписи п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України (наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді).
Позивач в ході розгляду вказаної справи подавав низку клопотань (про витребування доказів, виклик та допит свідків, проведення експертиз), однак такі без виключення суддею Сасевичем О.М. відхилено. ОСОБА_1 реагуючи на відхилення головуючим суддею клопотань, подавав заяви про відвід, які також відхилені суддею Сасевичем О.М .
Відповідні дії головуючого у справі судді Сасевича О.М. викликали значні сумніви щодо його об'єктивності при розгляді справи.
ОСОБА_1 зазначив, що 06.10.2020 зайшовши на особисту сторінку судді Сасевича Олександра Михайловича в соціальній мережі «Facebook», виявив, що ОСОБА_4 (директор юридичного департаменту Львівської міської ради) та ОСОБА_5 (член Виконавчого комітету Львівської міської ради), є друзями головуючого судді Сасевича О.М .
Одним із завдань у роботі ОСОБА_4 є: організація правової роботи у Львівській міській раді, її структурних підрозділах, що спрямована на правильне застосування та неухильне додержання вимог актів законодавства, нормативних актів Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради; забезпечення здійснення представництва інтересів Львівської міської ради, виконавчого комітету, Львівського міського голови, інших виконавчих органів міської ради відповідно до актів міської ради та її виконавчого комітету; проведення аналізу наслідків розгляду судових справ, внесення пропозицій щодо удосконалення правового забезпечення міської ради та її виконавчих органів, тощо.
Згідно з Проколом №57 від 07.12.2018 ОСОБА_4 брала участь при прийнятті оскаржуваного у цій справі рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №1343 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на будівництво Львівському комунальному підприємству «Зелене місто» механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на вул. Пластовій, 13 ».
ОСОБА_5 є не лише секретарем Львівської міської ради, але і членом Виконавчого комітету Львівської міської ради та був ним станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, що також значиться у вказаному вище Протоколі.
З позиції ОСОБА_1 , сам факт дружби головуючого у справі судді Сасевича О.М. з представниками Виконавчого комітету Львівської міської ради (відповідач у справі), які напряму заінтересовані у тому, щоб оскаржуване рішення не було скасоване та у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, враховуючи, що суддею Сасевичем О.М. відхиляються клопотання, заявлені позивачем, такі сіють суттєві сумніви щодо об'єктивності судді.
Також з покликанням на положення Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 №2006/23 зауважив, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Суддя не повинен дозволяти членам своєї родини, соціальним чи іншим стосункам певним чином впливати на його діяльність, що пов'язана зі здійсненням функції судді, а також на прийняття ним судових рішень (п. 4.8 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Також покликаючись на необхідність безумовного додержання безсторонності суддею, виклику довіри суддями, позивач покликався на рішення Європейського суду з прав людини («Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.12.2009, «Білуха проти України» від 09.11.2006, «Ветштайт проти Швейцарії» від 28.10.1998, «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006, «Деблет проти Бельгії»), а також статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом).
Отже, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість головуючого судді Сасевича О.М. при розгляді цієї справи, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України, існують усі підстави для задоволення заяви про відвід судді Сасевича О.М. від розгляду справи №1.380.2019.006194.
Стороною позивача неодноразово заявлено відводи головуючому судді у справі з питань неупередженості та об'єктивності, що у сукупності свідчить про суб'єктивне ставлення та викликають сумніви щодо правильності та неупередженості вирішення в подальшому даного публічно-правового спору.
Для уникнення сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді у даній справі, з метою здійснення завдань та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства і відновлення об'єктивного ставлення та довіри до суду, позивач звернувся із цією заявою.
До вказаної заяви позивач долучив у тому числі скрін-шоти з соціальної мережі «Facebook», інформаційного сайту Львівської міської ради, копію Протоколу №57 від 07.12.2018.
Ухвалою суду від 07.10.2020 заяву про відвід головуючого судді Сасевича О.М. передано до відділу документального забезпечення та архіву Львівського окружного адміністративного суду для реєстрації в автоматизованій системі документообігу з метою визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви про відвід.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 матеріали справи №1.380.2019.006194 разом із заявою про відвід передано для розгляду судді Кравціву О.Р.
Згідно з ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до приписів ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання у справі.
З врахуванням викладеного розгляд заяви про відвід у справі №1.380.2019.006194 здійснюється у порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву про відвід суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Cуд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява № 8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00)). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (заява № 33958/96) та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02).
Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Підстави для відводу судді передбачені ст.ст. 36, 37 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Звернувшись із заявою про відвід, ОСОБА_1 покликався на те, що суддя не може брати участі у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України)
Позивач у своїй заяві у тому числі покликається на те, що суддею Сасевичем О.М. при розгляді справи відхилено ряд його клопотань, внаслідок чого позивачем неодноразово заявлено відводи.
Такі дії головуючого у справі викликали значні сумніви щодо об'єктивності, позивач змушений подати заяву про відвід судді від участі у розгляді цієї справи.
Позивач також виявив, що ОСОБА_4 (директор юридичного департаменту Львівської міської ради) та ОСОБА_5 (член Виконавчого комітету Львівської міської ради), є друзями головуючого судді Сасевича О.М. у соціальній мережі «Facebook».
У даному випадку доцільно зауважити, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 36 КАС України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Також відповідно до приписів ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (чинний) здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Враховуючи такі норми чинного законодавства, законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю, а намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання заяви про відвід судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду, що забороняється законом.
Також суд констатує, що сам по собі факт перебування судді у друзях в соціальній мережі «Facebook» з учасниками процесу не є самостійною підставою для його відводу.
Термін «друг», що використовується для позначення людей, які згодні увійти в контакт через соціальні мережі, не відсилає до дружніх стосунків у традиційному сенсі цього слова, існування контактів між різними людьми через ці мережі не достатньо, щоб встановити конкретну упередженість. Соціальна мережа є просто засобом комунікації між людьми, які мають спільні інтереси, та/чи однаковий рід занять.
Таким чином, позначення певної особи в соціальних мережах як «друга» не можна трактувати як вказівку на ступінь або інтенсивність відносин судді з такою особою, тобто про дружбу у звичайному розумінні цього слова.
За відсутності інших належних та допустимих доказів, стверджувати про недотримання принципу неупередженості, оперуючи лише такими формальними ознаками є передчасним.
Позивачем не наведених фактів, що вказують на упередженість та необ'єктивність судді при розгляді адміністративної справи, а також факту дійсних дружніх стосунків з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
З огляду на викладене, покликання позивача на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають у дружніх стосунках з суддею, ґрунтуються на припущеннях позивача.
Будь-яких інших підстав для відводу судді, передбачених ст. ст. 36, 37 КАС України, не встановлено.
Проаналізувавши викладені в заяві відповідача доводи, суд дійшов до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у даній справі; а обставини, на які покликається позивач, не можуть свідчити про перебування судді у дружніх чи інших стосунках з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , упередженість та бути підставою для відводу.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 243, 248 КАС України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді, - відмовити.
2. Адміністративну справу передати для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя Кравців О.Р.