справа№380/6291/20
08 жовтня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арніка» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арніка» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та готівкових коштів у розмірі 182129, 01 грн.
Посилається на те, що відповідач включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в органах доходів і зборів та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. Податковий борг відповідача становить 182129, 01 грн, який виник у зв'язку із несплатою у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств. Сума податкової заборгованості є узгодженою, добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачена. Вжиті позивачем до відповідача заходи не призвели до погашення такого зобов'язання, тому позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відповідач у встановлений судом строк (з врахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) відзив на позовну заяву суду не надав та жодних клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи частину 11 статті 126 КАС України, суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
ТОВ «Арніка» зареєстроване як юридична особа 09.09.1992 № 14151200000015560, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. І. Франка, 61; код ЄДРПОУ: 19161852).
Як видно з облікової картки платника податків та довідки про податкову заборгованості, станом на 11.12.2019 податковий борг відповідача перед бюджетом становить 150077, 88 грн по податку на додану вартість, який складається з основного платежу у розмірі 127677, 88 грн, штрафних санкцій у розмірі 22400, 00 грн та податку на прибуток у розмірі 32051, 13 грн.
На підставі долучених до позову документів суд встановив, що податкова заборгованість на вказану вище суму виникла:
по податку на додану вартість у розмірі 150 077,88 грн на підставі:
податкового повідомлення-рішення №0056745012 від 25.07.2019 на суму 22 400,00 грн, винесеного на підставі акта про результати перевірки №1745/50.12- 10/19161852 від 03.06.2019;
податкової декларації з податку на додану вартість від 17.10.2019 на суму 66 147,88 грн.;
податкової декларації з податку на додану вартість від 19.11.2019 на суму 61 530,00 грн.
по податку на прибуток приватних підприємств - 32 051,13 грн на підставі податкова декларації з податку на прибуток підприємства від 11.02.2019 на суму 32 051,13 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань ГУ ДФС у Львівській області виставлено податкову вимогу від 04.12.2018 № 9870-50, яку платнику податків скеровано на адресу, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога чи податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалися в справі відсутні, відповідно, визначені зобов'язання є узгодженими.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Разом з тим, вищевказане податкове повідомлення-рішення скероване засобами поштового зв'язку відповідачу та в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалось.
Відтак, суми грошових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу у відповідності до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення..
Згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України, позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми “Ю” №9870-50 від 04.12.2018 на суму 55549, 78 грн. Проте, з моменту виставлення податкової вимоги, податковий борг ТОВ «Арніка» не було погашено.
Згідно з п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органу державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що заборгованість у розмірі 182129, 01 грн ТОВ «Арніка» у встановлені законом строки не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з рахунків відповідача у банках та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на користь Державного бюджету кошти в сумі 182129, 01 грн.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Арніка» (79005, м. Львів, вул. І. Франка, 61; код ЄДРПОУ 19161852), відкритих у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та готівкових коштів, на користь Державного бюджету України кошти для погашення податкового боргу в сумі 182129 (сто вісімдесят дві тисячі сто двадцять дев'ять) грн 01 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.М. Брильовський