справа № 380/7750/20
08 жовтня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання протиправною та скасування постанови, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2020 № 62928748.
Ухвалою судді від 28.09.2020 справу прийнято до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що місцем реєстрації та проживання позивача є АДРЕСА_1 . Працює за основним місцем роботи у ТОВ «Авто-Дубина», яке зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 . Майно, яке знаходилось би на території інших областей, зокрема, Київської області - відсутнє. Вважає, що відповідачу було відомо про те, що він не має права приймати до виконання виконавчий напис від 14.08.2020 № 17489 та як наслідок виносити постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому зазначає, що ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни із завою від 21.08.2020 про примусове виконання рішення про стягнення з позивача на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 27 504,79 грн. Звертає увагу, що у виконавчому написі від 14.08.2020 № 17489 виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вказано, що місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 . У зв'язку з чим, вважає, що у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку із пред'явленням не за місцем виконання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 14.08.2020 складено виконавчий напис № 17489 про стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 27 504,79 грн.
ТОВ «Вердикт Капітал» подало до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни заяву від 21.08.2020 про примусове виконання рішення, у якій просить виконавця:
- відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. від 14.08.2020 № 17489 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 27 504,79 грн.
- у випадку встановлення доходу боржника, яким є ОСОБА_1 , звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.
До вказаної заяви долучив платіжне доручення про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису від 14.08.2020 № 17489, належним чином завірену копію довіреності представника стягувача.
Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою Марією Вікторівною 02.09.2020 відкрито виконавче провадження № 62928748 з примусового виконання виконавчого напису № 1789, виданого 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.
Не погодившись з винесеною приватним виконавцем постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
За змістом приписів п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Згідно з ст. 22 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються: 1) виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність; 2) інформація про офіс приватного виконавця; 3) реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму; 4) інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності). Приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно ч. 1, 2 ст. 25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Таким чином, приватний виконавець вправі приймати до виконання виконавчі документи щодо боржників фізичних осіб виключно у випадку, якщо місце проживання, перебування боржника або місце знаходження його майна знаходяться у межах його виконавчого округу.
Суд встановив, що згідно з паспортними даними ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Стрийським РВ УМВС України у Львівській області 29.11.2001) з 15.04.2011 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, у виконавчому написі нотаріуса від 14.08.2020 № 17489 вказано адресу зареєстрованого місця проживання боржника: АДРЕСА_1 .
Таким чином, при відкритті виконавчого провадження інформація про місце реєстрації позивача була відома відповідачу.
Обґрунтовуючи правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідач посилається на те, що у виконавчому написі вказана адреса місця проживання позивача ( АДРЕСА_4 ).
Вказана у виконавчому написі від 14.08.2020 № 17489 інформація про проживання боржника на час його вчинення у місті Києві не може слугувати достатньою підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання боржника на час вчинення відкриття виконавчого провадження.
Разом з тим, відповідач не надав жодних доказів, що позивач проживає, перебуває, працює або має майно у місті Києві.
Наведене є підставою для висновку, що на момент відкриття виконавчого провадження приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна не володіла достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною адресою у м. Києві, оскільки стягувач до заяви не додав підтверджуючі документи, з яких вбачається, що боржник проживає, перебуває за вказаною адресою.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для прийняття до виконання виконавчого напису нотаріуса від 14.08.2020 № 17489, а тому постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2019 ВП № 62928748, є протиправною та підлягає скасуванню.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржене рішення відповідача не відповідає передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям обґрунтованості та пропорційності індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2019 ВП № 62928748.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни (вул. Поправки Юрія, 6, оф. 14, м. Київ, 02094, РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 840,80 грн судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 08.10.2020.
Суддя Кедик М.В.