08 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3168/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
судді Казанчук Г.П.
за участю секретаря судового засідання - Сосновської В.В.
за присутності:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Іващенка І.Ю.
представника відповідача - Лубенця Д.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лубенця Дмитра Валерійовича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 15.04.2020 року винесену державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лубенцем Дмитром Валерійовичем, за заявою про примусове виконання про стягнення з ОСОБА_1 виконавчий збір в сумі 28825,33 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 33 коп.).
Позов мотивовано тим, що 15.04.2020 року державним виконавцем Фортечного відділу ДВС у місті Кропивницькому Лубенцем Д.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 28825,33 грн., яку позивач вважає протиправною, оскільки, як встановлено в ухвалі Господарського суду Донецької області від 12.03.2020 року, боржником у виконавчому провадженні було частково погашено борг до пред'явлення до виконання наказу №14/95, а відтак борг за виконавчим провадженням не був примусово стягнутий державною виконавчої службою.
Фортечним відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі відповідач) відзиву на позов не надано.
Третя особа не скористались правом надання відзиву на позов.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Третя особа в судове засідання не з'явилась.
Заслухавши доводи позивача та представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані та зібрані докази, суд, -
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2010 року у справі №14/95 позовні вимоги Дочірнього підприємства „Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Словянський курорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Словянськ до ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Право Плюс" задоволені (а.с.46-52):
- стягнено з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Словянський курорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" основний борг в сумі 163610 грн. 00 коп., пеню в сумі 14826 грн. 91 коп., три проценти річних в сумі 11905 грн. 25 коп., інфляцію в сумі 94914 грн. 12 коп., всього заборгованість в сумі 285256 грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2862 грн. 67 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234 грн. 37 коп.
- стягнено з ТОВ „Право Плюс” на користь ДП "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Словянський курорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" заборгованість в сумі 1000 грн. 00 коп.
Зазначене судове рішення було оскаржене в апеляційному та касаційному порядку, проте постановами Донецького апеляційного суду від 10.08.2010 року та Вищого господарського суду України від 02.11.2010 року було залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2010 року у справі №14/95 виданий наказ про примусове виконання від 15.09.2010 року, який за заявою стягувача звернутий до примусового виконання (а.с.70-71).
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2010 року ВП23406388 відкрито виконавче провадження за наказом господарського суду Донецької області №14/95 (а.с.72).
Постановою про об'єднання виконавчих проваджень об'єднані у зведене виконавче провадження виконавчі провадження від 23.12.2010 року ВП №9114010 та ВП №23406388 щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №14/95 та судового наказу Кіровського районного суду м. Кіровограда №2н-857. Постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 15.06.2017 року ВП №23406388 об'єднані виконавчі провадження №9114010 №23406388 у зведене виконавче провадження (а.с.82-84).
Постановою про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження від 12.03.2019 року №23406388, якою виведено з виконавчого провадження №23406388 по виконанню наказу №14/95 від 15.09.2010 року із зведеного виконавчого провадження (а.с.78).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.03.2020 року у справі 14/95 скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково (а.с.49-52):
- визнано протиправною бездіяльність Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у не винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №54144733 з примусового виконання судового наказу №14/95 виданого 15.09.2010 року господарським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «УКРПРОФЗДОРОВНИЦЯ» Дочірнього підприємства «Санітарно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» боргу в сумі 288253,32 грн.;
- зобов'язано Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №14/95 виданого 15.09.2010 року господарським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «УКРПРОФЗДОРОВНИЦЯ» Дочірнє підприємство «Санітарно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» боргу в сумі 288253,32 грн., та скасувати всі інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також провести інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Вказана ухвала суду не оскаржувалась.
Державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Лубенцем Дмитром Валерійовичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 10.04.2020 року ВП№23406388, якою стягнено з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 28825,33 грн. (а.с.56).
Державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Лубенцем Дмитром Валерійовичем винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 10.04.2020 року ВП№23406388, якою стягнено 277,37 грн. витрат на проведення виконавчих дій (а.с.65).
Державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Лубенцем Дмитром Валерійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 10.04.2020 року ВП№23406388, якою виконавче провадження з виконання наказу №14/95 від 15.09.2010 року закінчити та виділено в окремі провадження постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника виконавчого провадження витрат (а.с.60).
Державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Лубенцем Дмитром Валерійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2020 року ВП №61835647, якою відкрито виконавче провадження на підставі постанови від 10.04.2020 року (надалі спірна постанова, а.с.5).
Отже правомірність та законність спірної постанови є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди також є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Отже постанова про стягнення виконавчого збору від 10.04.2020 року ВП№23406388 винесена державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Луценцем Дмитром Валерійовичем, якою стягнено з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 28825,33 грн. є виконавчим документом (а.с.56).
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Постанова про стягнення виконавчого збору від 10.04.2020 року ВП№23406388 відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" та була пред'явлена до виконання протягом строку встановленого у статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Суд зауважує, що ні позовна заява, ні усні пояснення позивача та його представника не містили доводів протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2020 року, натомість усі доводи стосувались протиправності, як на їх думку, постанови про стягнення виконавчого збору від 10.04.2020 року ВП№23406388 винесену державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Луценцем Дмитром Валерійовичем, правомірність якої не є предметом даного спору.
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за №1302/29432, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (надалі - Інструкції №512/5).
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14, 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Відповідач в судовому засіданні наголошував на тому, що позивачу направлялись усі постанови від 10.04.2020 року, на підтвердження чого надав суду копію квитанції.
Судом установлено, що на момент закінчення виконавчого провадження ВП №23406388 відповідачем винесені постанови від 10.04.2020 року про стягнення виконавчого збору та від 10.04.2020 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій. Тому ці постанови державного виконавця були виділені із завершеного виконавчого провадження ВП№23406388, зареєстровані в автоматизованій системі виконавчого провадження як нові виконавчі документи та звернуті до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією №512/5.
Суд зазначає, що виведені в окремі виконавчі провадження для подальшого виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчими документами та відповідають вимогам, зазначеним у статті 4 цього Закону. З огляду на відсутність підстав для повернення цих виконавчих документів, передбачених у частині 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", відповідач правомірно 15.04.2020 року виніс постанову про відкриття виконавчого проваджень з метою стягнення з боржника виконавчого збору.
У межах спірних правовідносин доводи позивача про стягнення з нього виконавчого збору, не мають правового значення для вирішення даного спору щодо законності відкриття нових виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, яка є виконавчим документом та рішення суб'єкта владних повноважень є чинними та не оскаржені позивачем у встановленому порядку.
Відтак, у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№61835647 від 15.04.2020 року слід відмовити, оскільки це рішення прийняте державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
З приводу заяви представника позивача, який є адвокатом та на підставі довіреності від 08.10.2020 року надає безоплатну правову допомогу позивачу, суд зазначає, що вихід за межі позовних вимог це право суду, а не обов'язок та обумовлене воно лише у певних випадках. Натомість, враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову, оскарження постанови про стягнення виконавчого збору повинно відбуватись у десятиденний строк та зі сплатою судового збору відбувається за правилами КАС України і не може бути підмінятись правовим інститутом виходу за межі позовних вимог.
Позивач в судовому засіданні надав суду постанову державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Лубенцем Дмитром Валерійовичем про закінчення виконавчого провадження від 10.04.2020 року ВП№23406388, у якій зазначено про виділення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника виконавчого провадження витрат (а.с.60).
Отже, позивачу було відомо про наявність двох інших виконавчих проваджень щодо стягнення виконавчого збору та стягнення витрат. Більш того, сам позивач в судовому засіданні зазначав про те, що 10% виконавчого збору повинні бути обраховані лише із суми 2581 грн., отже частково визнає правомірність постанови від 10.04.2020 року про стягнення виконавчого збору. Крім того, незрозумілим є питання чому представник позивача вважає, що виходячи за межі позовних вимог, суд повинен скасувати тільки постанову про стягнення виконавчого збору, а правомірність постанови про стягнення витрат від 10.04.2020 року не ставить під сумнів.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні його позову, підстави для стягнення на його користь понесених ним судових витрат на сплату судового збору відсутні.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лубенця Дмитра Валерійовича (вул. Дворцова, буд.32, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код в ЄДРПОУ 34977781), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. Пушкінська, 2, м. Слов'янськ, Донецька область, 84110; код в ЄДРПОУ 30708792).
Копію рішення вручити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук