про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
07 жовтня 2020 року м. Київ Справа № 320/5711/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши заяву представника позивачів про забезпечення адміністративного
позову1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 ,
до третя особа:1) Ірпінської міської ради Київської області, 2) Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_5 ,
провизнання протиправним та скасування рішення,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 320/5711/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - позивачі) до Ірпінської міської ради Київської області (далі - відповідач-1), Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (далі - відповідач-2), третя особа: ОСОБА_5 , про визнання протиправними та скасування:
- містобудівних умов та обмежень від 21.12.2018 № 0172-12-2018 об'єкта будівництва «Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1»;
- дозволу на виконання будівельних робіт КС № 112192771312 об'єкта будівництва «Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1».
05.10.2020 до суду надійшла заява представника позивачів про забезпечення позову шляхом:
1) зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт КС № 112192771312;
2) зобов'язання Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради внести в Реєстр будівельної діяльності повідомлення про зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт КС № 112192771312 об'єкта будівництва "Будівництво житлової групи у складі двох багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1;
3) заборони Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради або іншим установам вчиняти дії щодо прийняття в експлуатацію багатоквартирних будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування наведеної вище заяви позивач зазначає, що будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється на підставі рішень, які є очевидно протиправними.
Так, позивач стверджує, що оскаржувані в межах даної адміністративної справи рішення не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (генеральному плану та плану зонування території) та порушують права та законні інтереси мешканців навколишніх житлових будинків.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка у разі невжиття судом заходів забезпечення позову в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводять до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
При цьому заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Так, принцип рівності сторін - один із складників концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення Європейського суду з прав людини "Кресс проти Франції" від 07.06.2001).
Крім того відповідно до Рекомендації про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах № R (89) 8 від 13.09.1989, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Так, заявник не довів суду належними та достатніми доказами наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень та існування обставин, які без вжиття судом відповідних заходів вказували б на неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивачів або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення в майбутньому.
Крім того, суд звертає увагу представника позивачів на те, що положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено виключний перелік заходів забезпечення позову, які можуть вживатись судом, серед яких такий вид забезпечення як зобов'язання інших осіб вчинити певні дії відсутній.
При цьому суд також враховує, що зупинення дії вказаного вище дозволу призведе до зупинення будівництва багатоквартирного житлового будинку, а заборона вчинення дій на прийняття в експлуатацію багатоквартирних будинків сприятиме настанню негативних наслідків для замовника, інвесторів, підрядних організацій та інших осіб, що, у свою чергу, не є співмірним із наслідками вжиття таких заходів по відношенню до невизначеного кола заінтересованих осіб до розгляду справи по суті.
Суд також звертає увагу на те, що повна, всебічна та об'єктивна оцінка рішенню суб'єкта владних повноважень може бути надана судом виключно за результатами розгляду справи по суті.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника позивачів про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви представника позивачів про забезпечення позову відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Харченко С.В.