06 жовтня 2020 року м. Ужгород№ 260/2864/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання - Ватлін Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання незаконним наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 жовтня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 08 жовтня 2020 року.
ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області) про визнання незаконним та скасування наказу № 4222-сг від 20.08.2020 року, яким було відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2123684500:01:004:0086) та зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2123684500:01:004:0086) площею 1,0882 га, в тому числі сіножаті площею 1,0882 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення ОСГ, що розташована за межами населених пунктів урочище Плитоватий на території Лазещинської с/р Рахівського району Закарпатської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.05.2020 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації для надання у власність земельної ділянки площею 1,0882 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лазещинської сільської ради урочище Плитоватий, за межами населеного пункту.
Наказом № 3420-сг від 05.06.2020 року відповідач погодив позивачу виготовлення технічної документації на вищевказану ділянку з кодом цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель 01.03. Другим пунктом наказу, відповідач рекомендував позивачу подати погоджений в порядку встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на затвердження відповідачу, при цьому, долучити витяг з Державного земельного кадастру який є підтвердженням внесення до ДЗК відповідних відомостей та позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації.
В подальшому, виготовивши всі необхідні документи, присвоївши кадастровий № 2123684500:01:004:0086 вказаній земельній ділянці, позивач подав їх на затвердження відповідачу.
Відповідач, своїм наказом № 4222-сг від 20.08.2020 року, розглянувши всі подані документи, відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність (кадастровий № 2123684500:01:004:0086) з підстав необхідності уточнення категорій земель із яких відводиться земельна ділянка.
Позивач вважає таку відмову безпідставною та незаконною, дії відповідача в контексті цього є такими, що порушують законні права та інтереси позивача в частині реалізації права на землю.
Ухвалою суду від 04.09.2020 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою суду від 04.09.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області надано відзив на позовну заяву, згідно якого, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на їх необгрунтованість, що полягає в наступному. В процесі розгляду клопотання позивача виявлено, що місце розташування земельної ділянки, яку позивач мав намір отримати у власність, та яка відображена у графічних матеріалах, доданих до клопотання, відрізняється від місця розташування земельної ділянки, яка відводиться згідно з проектом землеустрою, що чітко видно з графічних матеріалів проекту землеустрою. Ділянка, яка відводиться згідно з цим проектом землеустрою зміщена в бік ДП "Ясінянське ЛМГ", у зв'язку з чим у наказі зазначено щодо необхідності уточнення категорії земель, з яких відводиться земельна ділянка (слід відмітити, що у преамбулі спірного наказу зазначено лише дану підставу відмови у затвердженні проекту землеустрою, оскільки згідно вимог наказу Держгеокадастру від 03.08.2018 року № 123 "Про затвердження Інструкції з діловодства у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру" текст наказу з питань основної діяльності Держгеокадастру та з адміністративно-господарських питань викладається стисло та лаконічно). Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах діяв обгрунтовано, з урахуванням всіх обставин, на підставі та у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами адміністративної справи, 05.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту відведення для надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,0882 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лазещинської сільської ради урочище Плитоватий за межами населеного пункту.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 05.06.2020 року № 3420-сг "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,0882 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель - 01.03), що розташовані за межами населеного пункту урочище Плитоватий на території Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.
Відтак, на замовлення позивача, відповідно до договору від 16.06.2020 року № 730, ФОП ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, згідно якого, дана земельна ділянка має наступні характеристики: місце розташування за межами населеного пункту урочище Плитоватий на території Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області; категорія земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення; склад угідь згідно класифікації видів земельних угідь (КВЗУ) - сіножаті (002.01); дана ділянка не відноситься до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення чи земель історико-культурного призначення; земельна ділянка не обтяжена сервітутами і не має обмежень у використанні, прав третіх осіб на використання земельної ділянки не має; межі погоджено з суміжними землевласниками та землекористувачами, що відображено в акті прийому-передачі межових знаків; площа земельної ділянки складає 1,0882 га; після затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, запроектована земельна ділянка буде віднесена до: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення (код - 100); цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, шифр згідно класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) - 01.03; склад угідь згідно класифікації видів земельних угідь (КВЗУ) - сіножаті (1,0882 га) (002.01).
В подальшому, відповідно до Тимчасового Порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 року № 580, оригінал вищезазначеної документації із землеустрою в електронній формі подано через офіційний веб-сайт Держгеокадастру на погодження. За результатами розгляду проекту землеустрою, який здійснювався працівником територіального органу Держгеокадастру, обраним за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру, а саме: експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 08.07.2020 року № 8487/82-20 ОСОБА_3 , зазначений проект погоджено.
Згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 року № 455 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок", ФОП ОСОБА_2 необхідний пакет документів в електронній формі було подано через офіційний веб-сайт Держжгеокадастру для здійснення реєстрації земельної ділянки. За результатами розгляду проекту землеустрою, який здійснювався працівником територіального органу Держгеокадастру, обраним за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру, а саме: кадастровим реєстратором Відділу у Ізмаїльському районі Міськрайонного управління у Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, 09.07.2020 року здійснено державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки, присвоєно кадастровий номер 2123684500:01:004:0086 та відповідну документацію подано на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.
Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, в процесі розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та поданих документів, виявлено, що місце розташування земельної ділянки, яку позивач мав намір отримати у власність та яка відображена у графічних матеріалах, доданих до клопотання, відрізняється від місця розташування земельної ділянки. Так, ділянка, яка відводиться згідно з цим проектом землеустрою зміщена в бік ДП "Ясінянське ЛМГ", у зв'язку з чим, позивачу зазначено щодо необхідності уточнення категорії земель, з яких відводиться земельна ділянка.
Розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 та враховуючи необхідність уточнення категорії земель із яких відводиться земельна ділянка, наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 20.08.2020 року № 4222-сг "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки", позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2123684500:01:004:0086) площею 1,0882 га, в тому числі сіножаті площею 1,0882 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель - 01.03), що розташована за межами населених пунктів урочище Плитоватий на території Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.
Посилаючись на порушення відповідачем процедури розгляду проекту землеустрою та обставин відмови в погодженні проекту землеустрою, в частині не надання обгрунтованого висновку із зазначенням чітких порушень які необхідно усунути та не надання часу на усунення відповідних недоліків, позивач звернувся до суду із даним позовом для визнання оскарженого наказу протиправним, його скасування та зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року (далі - ЗК України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.
У постановах від 24 січня 2020 року у справі №316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі №817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. Головне управління Держгеокадастру в області не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.
За приписами частин дев'ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
З аналізу положень частини дев'ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов'язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 Земельного кодексу України не містить.
Оскільки на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області позивачем подано погоджений висновком № 8487/82-20 від 08 липня 2020 року проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2123684500:01:004:0086), то висунення відповідачем зауважень до такого проекту землеустрою та зазначення в якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою обставини необхідності уточнити категорії земель із яких відводиться земельна ділянка, не відповідає правильному застосуванню положень статті 118 ЗК України.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі поданого позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 2123684500:01:004:0086та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5114709672020 від 09 липня 2020 року (а.с.9), який надавався позивачем до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області разом із проектом землеустрою.
Отже, реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою, а відтак про безпідставність мотиву відповідача щодо необхідності уточнити в проекті землеустрою дані щодо віднесення (не віднесення) земельної ділянки до особливо цінних земель, визначених пунктом "г" частини першої статті 150 Земельного кодексу України та статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації"; розміщення земельної ділянки в межах (за межами) водоохоронної зони та наявності (відсутності) водоохоронних обмежень, та врахувати вимоги глави 31 Земельного кодексу України, статей 2, 6 Закону України "Про землеустрій" щодо формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань.
Вищевикладеним суд відхиляє мотив відповідача, який наведений у відзиві на позовну заяву, стосовно невідповідності землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.
Таким чином, суд доходить висновку, що наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області № 4222-СГ від 20 серпня 2020 року не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а відтак - є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині позовних вимог слід задовольнити.
Надаючи правову оцінку вимогам позивача в частині зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2123684500:01:004:0086) у власність, суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 245 КАС України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №591/5935/17 Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача (у подібних правовідносинах) є зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою земельної ділянки та передати її у власність.
Виходячи із фактичних обставин у справі, приписів частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України та правового висновку Верховного Суду - суд доходить висновку, що у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними та у відповідача є лише один варіант поведінки - затвердити проект землеустрою.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вищевказану вимогу позивача та зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0882 га (кадастровий номер 2123684500:01:004:0086) у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства що розташована за межами населених пунктів урочище Плитоватий на території Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 39766716) про визнання незаконним наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 20 серпня 2020 року № 4222-сг "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки".
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2123684500:01:004:0086) площею 1,0882 га, в тому числі сіножаті площею 1,0882 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель - 01.03), що розташована за межами населених пунктів урочище Плитоватий на території Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.
4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
5. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяС.І. Рейті